Рішення

від 26.10.2006 по справі 6/3231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/3231

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" жовтня 2006 р. Справа № 6/3231

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Банашко І.Ю. - дов. №89 від 25.10.06р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом ТОВ Торговий Дім "Технооптторг-Регіон" (м.Хмельницький)  

до Відкритого акціонерного товариства "Ємільчинська райагропромтехніка" (смт. Ємільчине)

про стягнення 2152,01 грн.

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення найого користь 2152,01грн. заборгованості за поставлену продукцію.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство "Торговий дім Технооптторг-регіон" (позивач) поставило ВАТ"Райагропромтехніка" (відповідач) товар на загальну суму 4938,60грн. Договір поставки заключений не був, однак поставка товару підтверджується копією видаткової накладної № РП-0000834 від 11.11.2003р., а отримання товару підтверджується довіреністю ЯЕР № 529880 від 11.11.03р.

Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару на суму 3000,00грн. Сума боргу на день пред'явлення позову складає 1938,60грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним представниками обох сторін та скріпленим їх печатками станом на 01.04.2005 року (а.с.12).

26 травня 2005 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишилась без оплати (а.с.13,22).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань складає 150,73грн., сума 3% річних - 62,68грн., загальна сума боргу 2152,01 грн.(1938,6+150,73+62,68=2152,01).

Суд, перевіривши розрахунки, встановив, що при розрахунку інфляційних допущена арифметична помилка, фактично розмір інфляційних становить 141,73грн. А для розрахунку трьох процентів річних позивач безпідставно до суми основного боргу добавив суму інфляційних. Згідно приписів ст.625 ЦК України три проценти річних вираховуються від простроченої суми. (1938,60*0,03%=58,16грн.). Таким чином загальна сума боргу складає 2138,49грн. (1938,60+141,73+58,16=2138,49).

Відповідно до ст.33ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 2138,49грн., з яких 1938,60грн. - основний борг, 141,73грн. - інфляційні, 58,16грн. - три проценти річних. В іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Райагропромтехніка" (м.Ємільчино Житомирської області, вул.Леніна,2, код 20412294)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Технооптторг-регіон" (29000, м.Хмельницький, вул.Тернопільська,13/1, код 31021853) 2138,49грн. заборгованості, з яких : 1938,60грн. - основний борг, 141,73грн. - інфляційні, 58,16грн. - три проценти річних; також 100,98 грн. сплаченого державного мита і 116,82грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 - сторонам