Постанова

від 09.06.2008 по справі 10/577-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2008                                                                                  

Справа № 10/577-08 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі

колегії  суддів:

головуючого

судді     

Білецька

Л.М. (доповідач)

суддів

Прудніков

В.В., Герасименко І.М.

при    секретарі    судового засідання:

Прокопець

Т.В.

За  участю  

представників сторін:

від

позивачаОСОБА_1,

фізична особа-підприємець, паспорт НОМЕР_1 від 19.04.1996 року;

від

відповідача:Лукашенко

Микола Васильович, начальник юридичного відділу, довіреність №7 від

20.05.2008 року;

розглянувши

у відкритому судовому засіданні  апеляційну

скаргу

Міського

комунального підприємства “Дніпроліфт”, м. Дніпропетровськ

на

рішення

від  14.04.2008 року

господарського

суду

Дніпропетровської

області

у

справі

№

10/577-08

за  позовом

фізичної

особи підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до

міського

комунального підприємства “Дніпроліфт”, м. Дніпропетровськ

про

стягнення

26413 грн. 80 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2008 р. (суддя Кощеєв

І.М.) позов задоволено частково. Стягнути з Міського комунального підприємства

“Дніпроліфт”, м. Дніпропетровськ на користь фізичного особи-підприємця

ОСОБА_1", м. Дніпропетровськ - 26 413,80 грн. суму основного боргу, 3

565,86 грн. суми індексу інфляції , 327,82 грн. - 3% річних;  303,07 грн. витрат по сплаті держмита, 110,43

грн. витрат на  інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення

мотивовано тим, що факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором,

матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.

Не

погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до

Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у

якій посилається на те, що:

-          рішення суду є незаконним та таким,

що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права;

-          суд не з'ясував належним чином

обставини справи на підстав наявних доказів та матеріалів, невірно визначив

умови застосування п.6.2. договору підряду №53/2 ИН від 31.07.2007 року;

-          позивачем порушені умови договору

підряду №53/2 ИН від 31.07.2007 року;

-          максимальна можлива сума оплати, яку

має право вимагати позивач за договором підряду №53/2 ИН від 31.07.2007 року та

з урахуванням його умов складає 865 грн. 18 коп.

Просить

апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове

рішення.

Позивач

надав відзив на апеляційну скаргу та вважає її необґрунтованою. Суд першої

інстанції при винесенні рішення вірно застосував норми матеріального та

процесуального права та прийняв рішення об'єктивно з дослідженням доказів та

відповідно чинного законодавства України. Просить апеляційну скаргу не

задовольняти, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2008р. апеляційна

скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 09.06.2008року.

У

зв'язку з черговою відпусткою судді Науменко І.М. та учбовою відпусткою судді

Голяшкіна О.В. згідно розпорядження в.о. голови судової палати № 274 від

04.06.2008р. справа № 10/577-08 передана на розгляд колегії суддів у складі:

головуючого - Білецької Л.М.(доповідач), суддів -Прудніков В.В., Герасименко

І.М.

У

судовому засіданні відповідач підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив

апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове

рішення. Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив

апеляційну скаргу не задовольняти, рішення суду залишити без змін.

          Вислухавши представника позивача та

відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, інші матеріали справи, суд

вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

31.07.2007р.

між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( Підрядник ) і Міським комунальним

підприємством “Дніпроліфт” ( Замовник ) був укладений Договір підряду № 53/2 ИН

на надання юридичних послуг.    

     Відповідно до п. 1.1 цього договору,

Підрядник  повинний був надати юридичні

послуги Замовникові в господарському суді Дніпропетровської області за позовом

Міського комунального підприємства “Дніпроліфт” до Комунального

житлово-експлуатаційного підприємства № 53.

   Згідно з п. 4.1 договору, в рахунок оплати

юридичних послуг, Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю від стягнутої суми

по вказаному позову суму відповідну індексу інфляції, пеню та 3 % річних.

  Відповідно до п. 6.2 договору, у разі якщо

Боржник добровільно погасить суму боргу, то Замовник зобов'язаний сплатити

Виконавцю вартість юридичних послуг у розмірі 30 % від суми заявленого позову,

яка складає 88 046,24 грн. ( 30 % складає 26 413 грн. 80 коп. ).

   Як видно 

з матеріалів справи на протязі п'яти банківських днів після подачі

відповідної заяви про відмову від позову або добровільного погашення суми

боргу, відповідно до п. 6.2 договору  -

Замовник   30 % від заявленої суми позову

на користь Виконавця не перерахував ( доказів не надано ).

  Доказів припинення дії договору ( розірвання

договору або визнання його недійсним в установленому чинним законодавством

порядку ) до суду не надано.

  Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти

господарювання  та  інші 

учасники  господарських

відносин  повинні  виконувати 

господарські  зобов'язання

належним чином відповідно до закону, 

інших правових актів,  договору, а

за відсутності   конкретних   вимог 

щодо  виконання  зобов'язання 

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До

виконання    господарських   договорів  

застосовуються відповідні положення 

Цивільного  кодексу  України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом.

  Згідно зі ст. 

525 ЦК України, одностороння 

відмова  від  зобов'язання 

або одностороння зміна  його  умов 

не  допускається,  якщо 

інше  не   встановлено договором або законом.

   Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо  у 

зобов'язанні  встановлений  строк 

(термін)  його виконання, то воно

підлягає виконанню у цей строк (термін).

  Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням

зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,  

визначених  змістом  зобов'язання 

(неналежне виконання).

  Отже, відповідачем не виконані зобов'язання

за договором підряду №53/2 ИН від 31.07.2007 року.

          Відповідно до ст. 614 ЦК України

особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини

(умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

  Ст. 611 ЦК України передбачено, що уразі

порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або

законом.

    За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом,

пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові

у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми невиконаного або неналежного 

виконання  зобов'язання. Пенею є

неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного

грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

    П. 5.2 договору передбачає, що у разі

порушення строків оплати за виконані роботи передбачені п. 4.2 та п. 3.6

договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки

НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

   Відповідно до п. 3.6 договору Виконавцю

здійснюється оплата за надання правової допомоги у відділі державної виконавчої

служби.

   Відповідно до п. 4.2 договору Виконавець

зобов'язаний сплатити суму встановлену п. 4.1 договору на протязі п'яти

банківських днів.

 Тобто, умови договору і зокрема п. 5.2

договору не передбачають     

відповідальність Замовника за порушення строків оплати передбачених п.

6.2 договору.

 Ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник,

який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора

зобов'язаний  сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не

встановлений інший розмір процентів.

 Отже, суд першої інстанції правильно встановив

фактичні обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку, доводи апеляційної

скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, рішення є законним,

обґрунтованим і підстави для його скасування -відсутні.

            Керуючись ст.ст. 101, 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну

скаргу Міського комунального підприємства “Дніпроліфт”, м. Дніпропетровськ -

залишити без задоволення.

Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2008 року у справі №

10/577-08 - залишити без змін.

Постанова

може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України

через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий

суддя                                                             

Л.М.Білецька

Суддя                                                                                 

В.В.Прудніков

Суддя                                                                                  І.М.Герасименко

З

оригіналом згідно

Помічник

судді                                         

О.В.Водопоєнко