Рішення

від 03.10.2006 по справі 20-11/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2006 р. справа № 20-11/181

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват”

до відповідача Приватного підприємства “Квестор”

про стягнення заборгованості  та штрафних санкцій

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача –Сербенюк С.І., довіреність № 87 від 20.07.06

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Віват”   звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства “Квестор” про стягнення заборгованості  та штрафних санкцій.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був попереджений своєчасно та належним чином.

В процесі судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 15253,90 грн., пеню в розмірі 3378,00 грн., 15% річних за користування чужими грошовими коштами, що становить 2667,0 грн., 3% річних в розмірі 533,0 грн., компенсацію витрат, спричинених ростом цін, з урахуванням індексу інфляції в розмірі 7845,82 грн., відшкодування збитків в розмірі 475,60 грн.

Також позивачем заявлено клопотання про вжиття запобіжних заходів, шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача.

Суд в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовив, у зв'язку з тим, що позивачем не надано суду доказів того, що відповідач здійснює заходи, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача  були роз'яснені його права і обов'язки.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

04.11.04 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Віват”    та Приватним підприємством “Квестор” було укладено договір поставки товарів (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобов`язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та сплатити вартість товарів.

Відповідно до видаткової накладної № Вт –0003244 від 11.08.05 (арк. с. 10) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25686,96 грн. Вищезазначена накладна підписана повноважним представником відповідача, підпис скріплений печаткою. Факт отримання товару підтверджується довіреністю № 045062 від 19.08.05 (арк. с. 11), яка видана на ім`я Подлінова Сергія Геннадійовича для отримання цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват” відповідно до накладної № Вт –0003244 від 11.08.05.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата вартості поставлених товарів здійснюється покупцем за цінами згідно накладної, на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів після поставки товару.

Строк оплати заборгованості за Договором наступив 19.09.05. Однак всупереч  умовам Договору відповідач зобов`язання за Договором   не виконав, вартість поставленого товару не сплатив.

В період з 18.11.05 по 06.05.06 відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 10433,06 грн. (Банківська виписка Вт –0000588 на суму 1233,06 грн. від 18.11.05; Банківська виписка Вт –0000624 на суму 1000,0 грн. від 06.12.05;  Банківська виписка Вт –0000641 на суму 1000,0 грн. від 14.12.05; Банківська виписка Вт –0000004 на суму 1000,0 грн. від 04.01.06; Банківська виписка Вт –0000116 на суму 500,0 грн. від 21.02.06; Банківська виписка Вт –0000245 на суму 1000,0 грн. від 13.04.06; Банківська виписка Вт –0000254 на суму 1000,0 грн. від 17.04.06; Банківська виписка Вт –0000257 на суму 1200,0 грн. від 18.04.06; Банківська виписка Вт –0000260 на суму 1000,0 грн. від 19.04.06; Банківська виписка Вт –0000268 на суму 1000,0 грн. від 21.04.06;  Банківська виписка Вт –0000294 на суму 500,0 грн. від 06.05.06).

Таким чином, на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем склала 15253,90 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 15253,90 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Додатково позивач просить стягнути пеню в розмірі 3378,00 грн.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до 5.2 Договору при несвоєчасній оплаті вартості товару відповідач зобов`язаний сплатити  позивачеві  пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості отриманого товару за кожний день прострочки.

Пеня, згідно розрахунку Позивача складає 3378,0 грн. Розрахунок судом перевірений, він здійснений без додержання вимог п.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунками суду пеня складає 2172,41 грн.

Таким чином суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 3378,0 грн. такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі  2172,41 грн.  

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних в розмірі 533,0 грн., 15% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2667,0 грн., інфляційного відшкодування в розмірі 7845,85 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3%  річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 536 Цивільного кодексу України  за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 692  Цивільного кодексу України  у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Договором не встановлено будь –яких процентів за користування чужими грошовими коштами. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України   задоволенню підлягає лише 3 % річних, тому що іншого розміру відсотків, які підлягають сплаті, ані договором ані законом не встановлено.

Відповідно до вищевикладеного в частині стягнення інфляційного відшкодування в розмірі 7845,85 грн. суд задовольняє позовні вимоги частково, в розмірі 2257,89 грн.  Розрахунок судом здійснений відповідно до наступних розрахунків.

Формула розрахунку:  сума боргу * індекс інфляції –сума боргу (примітки: 1) При розрахунку інфляційного відшкодування за період більший ніж 2 місяці, місячні індекси інфляції помножуються. 2) Якщо розрахунок інфляційного відшкодування   здійснюються за місяць до 15 числі місяця, то індекс інфляції береться за попередній місяць. 3) При нарахування інфляційного відшкодування за період, де індекс інфляції за місяць становить менше одиниці, інфляційне відшкодування “з мінусом” винімається з загальної суми інфляційного відшкодування).

19.09.05 –18.11.05   25686,96 * (1,009*1,012) –25686,96 = 542,2

18.11.05 –06.12.05   24453,9 * 1,012 - 24453,9 = 293,45

06.12.05 –14.12.05   23453,9*1,012 –23453,9 = 281,45 (:30 днів = 9,4*8 днів), тобто 75,0

14.12.05 –04.01.06   22453,9*1,012 –22453,9 = 269,45

04.01.06 –21.12.06   21453,9*(1,012*1,018) –21453,9 = 648,25

21.12.06 –13.04.06   20953,9*(1,018*0,997) –20953,9 = 313,18

13.04.06 –17.04.06  19953,9*0,996–19953,9 =(-79,8) (:30 днів = (-2,7)*4 дня), тобто (-10,64)

17.04.06 –18.04.06  18953,9*0,996-18953,9=(-75,8) (:30 днів =(-2,5)*1день), тобто (-2,5)

18.04.06 –19.04.06  17753,9*0,996-17753,9=(-71,0) (:30 днів =(-2,3*1 день), тобто (-2,3)

19.04.06 -  21.04.06  16753,9*0,996-16753,9=(-67,0) (:30 днів = (-2,2*2 дня), тобто (-4,47)

21.04.06 –06.05.06   15753,9*0,996-15753,9=(-63,0) (:30 днів = (-2,1*15 днів), тобто (-31,5)

06.05.06 –01.08.06   15253,9*(0,996*1,005*1,001*1,009)-15253,9= 167,77

Загальна сума інфляційного відшкодування - 2257,89 грн.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 533,0 грн. суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, а в частині стягнення 15% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2667,0 грн. відмовляє в повному обсязі.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача  відшкодування збитків в розмірі 475,60 грн. Позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню частково в розмірі 300,0 грн. у зв`язку з наступним. Стягненню підлягають лише  витрати на відрядження  до господарського суду м. Севастополя  в судове засідання 27.07.06 в розмірі 300,0 грн., у зв`язку з тим, що явка уповноваженого представника   позивача у вказане судове засідання було визнана обов`язковою. У всі інші судові засідання явка уповноваженого представника позивача обов`язковою не визнавалась, отже вказані витрати зроблені позивачем на свій погляд та не були необхідними при розгляді справи,  тому в відшкодування витрат в цієї частині судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України   суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Квестор” (99038 м. Севастополь, Пр-т  Октябрсьської Революції, 22, корпус 15, кв. 48; р/р 2600200160001 в СФ Акц. –Ком. Іннов. Банк “Укрсиббанк” м. Севастополь, МФО 384588; код  ЄДРПОУ 32652600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват” (04205 м. Київ, пр-т Оболонський, 23 –А; р/р 26008013000140 в ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)”, м. Київ, МФО 380195, код  ЄДРПОУ 31612090) заборгованість в розмірі 20517,2 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 15253,9 грн., пеня в розмірі 2172,41 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 2257,89 грн. , 3% річних в розмірі 533,0 грн., збитки в розмірі 300,0 грн.. та витрати по сплаті державного мита в сумі  - 205,17  грн. та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 80,29 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   09.10.06