Рішення

від 19.10.2006 по справі 20-5/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2006 р. справа № 20-5/286

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія” (91002, м. Луганськ, вул. К. Лібкнехта, б. 16-А)

До: Приватного підприємства „Квестор” (м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, б. 22, корп. 15, кв. 48;  99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, оф. 313)

Про стягнення  заборгованості в сумі 79078,48 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач: не з'явився;

Відповідач: не з'явився.

Суть спору:

Позивач, ТОВ „Глорія”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ПП „Квестор”, про стягнення  заборгованості за договором купівлі-продажу № 5 від 02.01.2006 в розмірі  79078,48 грн., з яких: 72112,18 грн. –основний борг, 4998,17 грн. –пеня, 1086,03 грн. –збитки від інфляції, 882,10 грн. – 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  отриманого товару.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином  у встановленому порядку.

Представник позивача на оголошення вступної та резолютивної частини рішення  не з'явився, проте звернувся до суду з клопотанням розгляд справи у його відсутність.

Згідно до ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2006  між позивачем  (Продавець) та  відповідачем  (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 5.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар, найменування, кількість, ціна, сума якого вказані у попередньої узгодженої специфікації, яка є невід'ємною частиною  даного договору.

Згідно з п. 6 1 договору відповідач здійснює оплату в порядку відстрочення платежу на протязі 15 календарних днів з моменту отримання товару.

Зобов'язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 72112,18 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 Договору при простроченні платежу відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 4998,17  грн., яка підлягає стягненню.

Суму основного боргу в розмірі 72112,18 грн. позивач просить стягнути з урахуванням  3% річних та збитків від інфляції.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, перевіреному судом, сума 3% річних складає  882,10 грн.., збитків від інфляції –1086,03 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 79078,48 грн., з яких: 72112,18 грн. –основний борг, 4998,17 грн. –пеня, 1086,03 грн. –збитки від інфляції, 882,10 грн. –3% річних.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 790,80 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Квестор” (м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, б. 22, корп. 15, кв. 48;  99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, оф. 313,  код  ЄДРПОУ 32652600, п/р 26001001600001 в СФ АКИБ „УкрСиббанк”, МФО 384588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія” (91002, м. Луганськ, вул. К. Лібкнехта, б. 16-А, код  ЄДРПОУ 24188280, п/р 26002194967001 в ЛФ „Приватбанк”, МФО 304795) заборгованість в сумі  79078,48 грн., з яких: 72112,18 грн. –основний борг, 4998,17 грн. –пеня, 1086,03 грн. –збитки від інфляції, 882,10 грн. –3% річних,   витрати по сплаті державного мита в сумі 790,80  грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

23.10.2006

Розсилка:

1.          ТОВ „Глорія” (91002, м. Луганськ, вул. К. Лібкнехта, б. 16-А)

2.          ПП  „Квестор” (м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, б. 22, корп. 15, кв. 48)

3.          ПП  „Квестор” (99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, оф. 313)

4.          Справа

5.          наряд