Рішення

від 16.10.2006 по справі 332/13-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

332/13-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.06                                                                                                  Справа  332/13-06

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Комп'ютер плюс...”, м. Київ    

до Державного підприємства „Науково –виробнича корпорація „Київський інститут автоматики”, м. Київ

про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні майном

Суддя         С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача: Цигарьов О.О. - довіреність;

від відповідача Залозецька Ю.В. -  довіреність;

суть спору:

           До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Комп'ютер плюс...” (далі-позивач) до Державного підприємства „Науково –виробнича корпорація „Київський інститут автоматики” (далі-відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні майном.     

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, проте відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.07.2006 року по справі № 200/13-06 (далі –Рішення) зобов'язано укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна між Товариством з обмеженою відповідальністю “Комп'ютер плюс...” та Державним підприємством “Науково-виробнича корпорація “Київський інститут автоматики”.

Відповідно до зазначеного рішення, господарський суд Київської області вирішуючи переддоговірний спір між позивачем та відповідачем зобов'язав укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого, у власність позивача була передана база відпочинку “Горка”, яка знаходиться за адресою: смт. Пісківка Бородянського району, вул. Курортна, 17 та до складу якої, відповідно до даних технічного паспорту, виготовленого Бородянським бюро технічної інвентаризації входить: адміністративне приміщення, побутове приміщення, приміщення складу та газового складу, 50 (п'ятдесят) садових будиночків, сарай, насосна, накриття, душова, вбиральня, водонапірна башта, огорожа.

Частиною 2 ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до п. 5 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 03.07.2006 року по справі № 200/13-06, договір купівлі-продажу нерухомого майна набуває чинності з дня вступу в силу рішення господарського суду про його укладання та діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно вимог ГПК України.

Враховуючи, що рішення місцевого господарського суду від 03.07.2006 р. сторонами не оскаржувалось в апеляційному порядку, воно вступило в законну силу 14 липня 2006 року.

Таким чином, 14 липня 2006 року позивач набув статусу власника бази відпочинку “Горка”, переданої йому на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного за рішенням господарського суду Київської області від 03.07.2006 року у справі № 200/13-06.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного за рішенням господарського суду Київської області від 03.07.2006 року по справі № 200/13-06, позивач здійснив оплату нерухомого майна у сумі 88059,60 грн. (вісімдесят вісім тисяч п'ятьдесят дев'ять гривень, 60 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 244 від 26.07.2006 року, а відповідачем був прийнятий вказаний платіж.

20 липня 2006 року між позивачем та відповідачем був підписаний відповідний Акт приймання-передання нерухомого майна, яким сторони засвідчили передання у власність позивача бази відпочинку та підтвердили перехід права власності на базу відпочинку “Горка” від відповідача до позивача.

З наведеного вище суд приходить до висновку, що сторонами був визнаний договір купівлі-продажу бази відпочинку “Горка” укладений за рішенням господарського суду від 03.07.2006 року по справі № 200/13-06 та було виконано низку дій щодо передання права власності на базу відпочинку “Горка” до нового власника –Товариства з обмеженою відповідальністю “Комп'ютер плюс...”.

Таким чином станом на день розгляду справи база відпочинку “Горка”, яка розташована за адресою: смт. Пісківка, вул. Курортна, 13 належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Комп'ютер плюс...” на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного за рішенням господарського суду Київської області від 03.07.2006 року по справі № 200/13-06, у зв'язку з чим у позивача  виникло право власності на вищезазначене нерухоме майно.

Відповідно до cт. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки в даному випадку відповідачем заперечуються право власності на спірне нерухоме майно за позивачем, проте матеріали справи свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, то таким чином вимоги позивача до відповідача в частині визнання за ним права власності на базу відпочинку “Горка”, яка знаходиться за адресою: смт. Пісківка Бородянського району, вул. Курортна, 17 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як зазначає позивач незважаючи, на те що база відпочинку “Горка” на законних підставах належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Комп'ютер плюс...”, він не має можливості використовувати вказану базу відпочинку та здійснювати свої повноваження власника щодо неї, оскільки працівниками ДП “НВК “Київський інститут автоматики” створюються перешкоди для цього.

На обґрунтування законності своїх дій, працівники ДП “НВК “Київський інститут автоматики” зазначають, що відповідач не повідомляв їх про перехід права власності на базу відпочинку “Горка” до нового власника –Товариства з обмеженою відповідальністю “Комп'ютер плюс...”, тому вони продовжують виконувати свої трудові обов'язки. Ззазначені дії працівників відповідача створюють перешкоди у доступі позивача на територію бази відпочинку “Горка”, чим унеможливлюють процес реєстрації за позивачем речових прав на нерухоме майно.

В зв'язку з зазначеним позивач просить суд зобов'язати усунути перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.

Статтею 319 ЦК України та статтею 4 Закону України „Про власність” передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 48 Закону України „Про власність”  власник  може  вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення  і  не  були  поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.   Положення  щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє  майном  на  праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного  володіння  або  на  іншій  підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.

Позивач свою згоду на використання бази відпочинку “Горка” відповідачу не надавав в зв'язку з чим відповідач порушує права Позивача, щодо вільного використання нерухомого майна, що йому належить.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем базою відпочинку „Горка” також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Комп'ютер плюс...” право власності на базу відпочинку “Горка”, яка знаходиться за адресою смт. Пісківка, вул. Курортна, 17 та до складу якої входить: адміністративне приміщення, побутове приміщення, приміщення складу та газового складу, 50 (п'ятдесят) садових будиночків, сарай, насосна, накриття, душова, вбиральня, водонапірна башта, огорожа.

3.          Зобов'язати Державне підприємство “Науково-виробнича корпорація “Київський інститут автоматики” усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю “Комп'ютер плюс...” базою відпочинку Горка” (смт. Пісківка, вул. Курортна, 17).

4.          Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробнича корпорація Київський інститут автоматики" (04107, м. Київ-107, вул.. Нагірна, 22, код 05796251) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютер плюс..." (02094, м. Київ, вул.. Мініна, 9, код 21615160)  державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять)  грн. та 118 (сто вісімнадцять)  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                         Наріжний С.Ю.