Постанова

від 05.06.2006 по справі 16/2163-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/2163-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" червня 2006 р.                                                                                           Справа №16/2163-А

За позовом  Прокурора Деражнянського району в інтересах держави в особі Управління

Пенсійного фонду України в Деражнянському районі м. Деражня  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" с. Кальня

Деражнянського району

про стягнення 6971,68 грн.заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне

 страхування

Суддя  Магера В.В.                                                         Секретар судового засідання Приступа Д.І.

Представники сторін:

Від позивача   - Ковбасюк О.О.-за  доруч.   №93/07 від 10.01.2006 р.   

Від відповідача –Мандибура Г.В. –за довір. № 9  від 06.05.06р.

За участю –Параскевич О.Г. –прокурор відділу прокуратури області

Ухвалою суду від 26.04.06р. відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 6 971,68 грн. заборгованості по страхових внесках.   Представники прокуратури та позивача для участі в судовому засіданні з'явились, позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на позов, та його повноважний представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, та зазначили що сума заборгованості значно менша ніж вказує позивач. Представник відповідача у судовому засіданні вказав, що відповідач позовні вимоги визнає в частині стягнення заборгованості в сумі 5 772,79 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення 1 046,06 грн. недоїмки по страхових внесках, 0,35 грн. штрафних санкцій, та 152,47 грн. пені, відповідач заперечує, обґрунтовуючи це тим, що відносно вказаної суми заборгованості є рішення Господарського суду області №3/4571 від 01.06.05 р., яким цю суму стягнуто.  

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій”, м. Деражня зареєстроване як юридична особа, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики  №750 та  відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача станом на 01.01.06р., склалась заборгованість по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 6 818,86 грн. за період червня-грудня 2005 р.,  що підтверджується картками особового рахунку платника, поданими позивачем розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.

З метою погашення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача направлялись вимога про сплату боргу № Ю-229 від 06.01.06 р., яка отримана відповідачем та не оскаржувалася ним, що підтверджується корінцем  вказаної вимоги. Крім того, позивачем  прийнято рішення №16 від 01.04.2005 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 0,35 грн. та нараховано пеню в розмірі 152,47 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.09.2005 р.  по справі  № 3/4571 з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 3 296,55 грн. станом на 01.06.2005 р.

У зв'язку із наявною заборгованістю відповідача, прокурором в інтересах позивача подано позов до суду про примусове стягнення даної заборгованості.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно від форми власності, виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок, єдиний податок,  фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган   Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.  У  зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися до суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до  господарського   суду   передбачені   законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На підтвердження позовних вимог позивачем  надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р., які не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора в інтересах позивача щодо стягнення             5 772,79 грн., заборгованості по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування, обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що  рішенням господарського суду Хмельницької області від  15.09.2005 р.  по справі  № 3/4571  задоволено позовні вимоги позивача до відповідача в розмірі 3 296,55 грн., позивачем неправомірно, всупереч вимогам чинного законодавства,  проведено нарахування заборгованості за період з 01.01.2004 р. по 01.01.2006 р. Заборгованість відповідача перед фондом за період з 01.01.2004 р. по 01.06.2005 р. була предметом розгляду по справі № 3/4571, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 046,06 грн. недоїмки, 0,35 грн. штрафних санкцій та 152, 47 грн. пені  заявлено безпідставно, всупереч вимогам чинного законодавства і в їх задоволенні належить відмовити.  

Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Деражнянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі  м. Деражня до Сільськогосподарського товариства  з обмеженою відповідальністю „Обрій”  м. Деражня про стягнення 6 971,68 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства  з обмеженою відповідальністю „Обрій”  (с. Кальня  Деражнянського району, відомості про банківські реквізити відсутні, код 03788032) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі (м. Деражня, вул. Миру, 35, відомості про банківські реквізити відсутні, код 14149349) заборгованість в сумі 5 772,79 грн. (п'ять  тисяч сімсот сімдесят  дві гривні 79 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до    Житомирського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                              В.В. Магера

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

4,5 - прокуратурі