Рішення

від 17.10.2006 по справі 47/367-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/367-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 47/367-06

вх. № 8888/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Різник С.Г. за довіреністю б/н від 08.09.2005р.  відповідача - Лимаревої І. М. за до віреністю №467 від 16.06.2006р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технооптторг - трейд", м. Дніпропетровськ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім "ХТЗ", м. Харків  

про розірвання договору поставки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технооптторг - трейд" (позивач) звернувся до суду з позовною в якій просить суд розірвати договір №05/05 від 02.02.2005р. , що укладений між сторонами. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 04.09.2006р. доповнення до позовної заяви  в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 368146,12грн., пені у розмірі 195947,01грн., 3% річних у розмірі 13360,65грн., інфляційних у розмірі 32756,68грн. та судові витрати.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

          Ухвалою голови господарського суду Харківської області від 18.09.2006р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до19.10.2006р.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 17.10.2006р. пояснення які були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 17.10.2006р. клопотання в якому він просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду на три місяці.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 05/05 від 02.02.2005р. Відповідно до умов даного договору постачальник зобов"язується передавати у власність покупцеві товар, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити товар на умовах передбачених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов даного договору  поставив відповідачу товар (автомобільні шини) на загальну суму 269146,12грн. згідно видаткових накладних №26011314 від 10.06.2005р. та довіреністю серії ЯКУ №040116, №26011318 від 10.06.2005р. та довіреністю серії ЯКУ №040116, №26011130 від 02.06.2005р. та довіреністю серії ЯКУ №040109 від 31.05.2005р., №26011024 від 01.06.2005р. та довіреністю серії ЯКУ №040109 від 31.05.2005р., №26011215 від 07.06.2005р. та довіреністю серії ЯКУ №0401116 від 07.06.2005р.

Згідно п. 4.2. та п. 4.3. вищезазначеного договору передбачено, що оплата товару здійснюється в порядку безготівкових розрахунків. Покупець оплачує отриманий товар не пізніше 7 днів з моменту отримання товару.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому по рядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати до говір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищевикладене, та те, що позивачем не було надіслано на адресу відповідача листа з пропозицією щодо розірвання договору, що надає суду підстави відмовити позивачу в цій частині позову.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 368146,12 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 32756,67грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 13360,65грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Господарські відносини, як виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.231 Господарського Кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого зі погодженням сторін не допускається. Законом України „Про відповідальність зі несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені зі просрочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період ,за який сплачується пеня.

Отже, зазначеним законом встановлений максимальний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, який не може збільшуватися за згодою сторін.

Згідно зі ст.231 ГК України та Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки у сумі 20312,75грн. в іншій частині у розмірі 175634,26грн. не підлягає задоволенню.

Клопотання відповідача, щодо надання відстрочки виконання рішення господарського суду на три місяці підлягає задоволенню, оскільки викладені відповідачем обставини підтверджуються матеріалами справи

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 4406,93 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 84,03 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, ст. 188, ст. 231 ГП, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В задоволенні позову в частині розірвання договору постачання товару №05/05 від 02.02.2005р. відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ХТЗ" (61046, м. Харків, пр-т. Московський, 275, р/р 26000301731136 в Орджонікідзевській філії "Промінвестбанку" м. Харкова, МФО 351351, ЗКПО 325663995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-трейд" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Серова, 10, р/р 26001119505001 в "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31497076) основної заборгованості у розмірі 368146,12грн., пені у розмірі 20312,75грн., 3% річних у розмірі 13360,65грн., інфляційних у розмірі 32756,67грн., держмита у розмірі 4406,93грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 84,03грн.

4. Відстрочити виконання рішення господарського суду строком на 3 місяці.

5. В решті частини позову у сумі  175634,26грн. відмовити.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.