Рішення

від 24.10.2006 по справі 49/92-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

49/92-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 49/92-06

вх. № 9593/3-49

Суддя господарського суду Кононова О.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Мовчан О.О., дов. № 01-62юр/4927 від 02.08.2006 року  відповідача - Криволап Н.М., дов. № 1 від 01.09.2006 року

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Х-в  

до  УМВС України в Харківській області Печенізького райвідділу, с. Печеніги  

про стягнення 1486,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в який прохає суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 57 від 07.04.2004 року, у сумі 1486,57 грн., з якої 836,32 грн. - заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 618,05 грн. заборгованість за використану електричну енергію, 10,27 грн. - заборгованість по індексу інфляції, 3,35 грн. - 3 % річних та 18,58 грн. - заборгованість по пені. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не була погашена.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

07 квітня 2004 року між АК "Харківобленерго" та Печенізьким районним відділом УМВС України в Харківській області був укладений договір № 57 про постачання електричної енергії. Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) електричну енергію у відповідності з умовами договору, як різновид товару в осбсягах, визначених розділом 5 згідно з визначеними цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору. Ч. 1 розділу 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вірішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку. У відповідності до п. 1 додатку № 2 до договору встановлений розрахуноковий період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію здійснюються шляхом оплати споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання повної оплати вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку (п.4.5 додатку № 2 до Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з 01.05.2006 року по 30.06.2006 року здійснив відпуск електроенергії відповідачу, що підтверджується  матеріалами справи.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість  спожитої  електроенергії, внаслідок чого в період 01.05.2006 року по 01.06.2006 року утворилась заборгованість (електричної енергії) в сумі 515,05 грн.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” нарахована позивачем заборгованість по податку на додану  вартість в сумі 103 грн.

Відповідач надав до матеріалів справи докази погашення суми основного боргу за використану електричну енергію, а саме платіжні доручення № 86 від 24.05.2006 року, № 104 від 27.06.2006 року та № 138 від 28.07.2006 року, які підтверджують перерахування заборгованості відповідачем, яка виникла в період з  01.05.2006 року по 01.06.2006 року у розмірі 618,05 грн. За таких підстав суд вважає за необхідне відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки зазначена сума була заявлена до стягнення безпідставно.

Додатковою угодою до договору від 20.09.2005 року сторони визначили, що у відповідності до п. 5.2. до договору, обсяги споживання електричної енергії оформляються додатком № 1 до цього договору і приймаються сторонами як узгоджені договірні величини.

Відповідно до "Порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 441, зі змінами, внесеними Постановою від 16.06.2005р. № 473 (далі - Порядок), споживачам запроваджується регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення величин її споживання, та передбачено, що відповідно до п. 11 Порядку договірні величини споживання та потужності доводяться до споживачів у терміни, обумовлені договором.

Додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору на користування електричною енергією, встановлені договірні величини споживання електричної енергії, обсяг яких складає: у січні - 1500 кВт/год, у лютому - 1500 кВт/год, у березні 2006 року - 1300  кВт/год, у квітні 2006 року - 1100 кВт/год та у травні 2006 року - кВт/год. Зазначені договірні величини відповідно вказаного додатку вважаються сторонами щомісяця доведеними.

Відповідно до звітів, наданих споживачем, відповідач фактично використав електричну енергію з перевищенням договірних величин, а саме у січні 2006 року – на 482 кВт/год на суму 140,89 грн., у лютому 2006 року на 1834 кВт/год на суму 538,10 грн., у березні 2006 року на 145 кВт/год на суму 44,67 грн., у квітні 2006 року на 156 кВт/год на суму 45,66 грн. та у травні 2006 року на 237 кВт/год на суму 67 грн.

Своїми діями відповідач порушив умови договору, вимоги ст. 526 ЦК України, де зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 13 Порядку та п. 5.2. договору, споживачі, у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії, несуть відповідальність згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до яких споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Споживачу були направлені повідомлення та рахунки на сплату, але відповідач до цього часу не оплатив санкції за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 836,32 грн. санкцій за перевищення договірних величин споживання електричної енергії обгрунтовані та підлягаючі задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі оплачувалась використана електрична енергія, що він також не спростовував.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення 3,35 грн. річних та 10,27 грн. інфляційних витрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1 договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 18,58 грн. Суд, вважає цю вимогу також обгрунтованою, та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 59,59 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 68,94 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківської області в особі Печенізького районного відділу (адреса: 63246, Харківська область, смт. Печеніги, вул. Робоча, 4, п/р 35217001000781 Держказначейства УРК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24523694) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12)

- на п/ рахунок № 2603131812154 у ХЦВ ПІБ, МФО 351458, код 00131954 - 836,32 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії;

- на п/ рахунок 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ "Базис" МФО 351599, код ЄДРПОУ 00131954 – 18,58 грн. пені, 10,27 грн. інфляційних витрат, 3,35 грн. трьох відсотків річних, 59,59 грн. витрат по сплаті державного мита та 68,94 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 25.10.2006 року.

Суддя                                                                                            Кононова О.В.