6/287-07-7385
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2008 р. № 6/287-07-7385
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоШевчук С.Р. (доповідач)
СуддівБернацької Ж.О., Воліка І.М.
перевіривши касаційну скаргуОдеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка"
на постановувід 10.01.2008 Одеського апеляційного господарського суду
у справі№6/287-07-7385 господарського суду Одеської області
за позовомІзмаїльської районної спілки споживчих товариств
ДоОдеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка"
3-я особаПідприємство "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств
провиключення зі складу засновників
В судовому засіданні взяли участь представники:
Скаржника –Дущак Д.С. (дов. № 14-05/16 від 21.01.2008р.)
Позивача –не з'явився;
3-ї особи –Іскров К.М. (дов. № 111 від 05.07.2008р.)
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2007 року Ізмаїльська района спілка споживчих товариств звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про виключення Одеської обласної спілки споживчих товариств зі складу засновників Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств.
Обгрунтовуючи свої вимоги, тим що питання щодо включення Одеської обласної спілки споживчих товариств “Облспоживспілка” до складу засновників Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств було розглянуто її правлінням з перевищенням повноважень, оскільки розпорядження корпоративними правами віднесено до компетенції Ради райспоживспілки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2007 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Підприємство “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.07 року у справі № 6/287-07-7385 (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано наступним: - позивачем не наведено будь-яких норм чинного законодавства, які регулюють виключення суб'єкта господарювання зі складу учасників створеного підприємства; - Правління райспоживспілки наділено повноваженнями щодо прийняття рішень про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств (підрозділів), затвердження їх статутів, може виступати в якості засновника і учасника господарських товариств, кооперативних, інших підприємств; - рішення, які були прийняті на зборах засновників підприємства від 06.03.2007 р. про затвердження нової редакції Статуту Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств є чинними на час вирішення спору; - посилання позивача на відсутність повноважень Правління райспоживспілки щодо розпорядження корпоративними правами зазначеної спілки не має значення для вирішення спору, оскільки питання щодо розпорядження корпоративними правами райспоживспілки не вирішувалось.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2008 р. (колегія суддів у склалді: головуючий –Гладишева Т.Я., суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.) рішення господарського суду Одеської області від 28.11.07 р. скасовано. Позов задоволено, виключено зі складу засновників підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств Одеську обласну спілку споживчих товариств "Облсоживспілка".
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в результаті прийняття Правлінням позивача рішення про включення Одеської облспоживспілки до складу засновників підприємств, відбулось відчуження корпоративних прав цього підприємства відповідачу. Оскільки згідно п.п. "є" п. 22 Статуту Ізмаїльської райспоживспілки в редакції від 12.03.2004р. із змінами та доповненнями від 01.04.2005р. рішення про відчуження корпоративних прав на підприємства райспоживспілки відноситься до повноважень Ради Ізмальської райспоживспілки, то Правління прийняло рішення про включення Одеської облспоживспілки до складу засновників підприємста з перевищенням компетпнції.
Одеська обласна спілка споживчих товариств “Облспоживспілка” у своїй касаційній скарзі та доповненнях до неї від 19.02.2008р., поданих до Вищого господарського суду України, просить скасувати постанову апеляційного суду від 10.01.2008р., а рішення від 28.11.2007 р. у справі № 6/287-07-7385 залишити в силі, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального та матеріального права.
В судове засідання представники позивача не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у відсутності зазначених представників сторони.
Клопотання позивача № 176 від 21.07.2008р. про відкладення справи у зв'язку з перебуванням у відпустці представника та необхідністю обґрунтування обставин на підставі додаткових доказів, судом відхилено, як необґрунтоване і не підтверджено певними засобами доказування, а що стосується дослідження додаткових доказів, то зазначене знаходиться поза межами суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ізмаїльська районна спілка споживчих товариств 25.03.1992 р. зареєстрована Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, про що видано свідоцтво № 278172 про державну реєстрацію юридичної особи.
Постановою правління Ізмаїльської райспоживспілки від 05.01.2001 року №2 було затверджено Статут Ізмаїльського центрального ринку райспоживспілки в остаточній редакції з урахуванням рішень з'їзду та доручено директору ринку зареєструвати Статут в органах виконавчої влади міста.
25.01.2001 р. за реєстраційним номером 04056923Ю0010353 здійснено державну реєстрацію Статуту підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки, пунктом 1.1 якого встановлено, що Ізмаїльський центральний ринок (Ринок) є підприємством Ізмаїльської райспоживспілки, створеним на підставі реорганізації госпрозрахункового структурного підрозділу в самостійне підприємство.
Відповідно до пункут 3.1. Статуту (в редакції від 25.01.2001 р.) майно Ринку становлять основні фонди, інвентар, передані в користування райспоживспілкою згідно рішення арбітражного суду від 15.08.97 р., основні фонди, оборотні кошти, інвентар, придбані в результаті господарської діяльності, залучення інвестицій, внесків трудового колективу та інше, вартість якого відображається в балансі.
Згідно з пунктом 3.3 вказаного Статуту статутний фонд Ринку утворюється за рахунок переданих райспоживспілкою фондів, відрахувань від розподілу прибутків, коштів, спеціальних фондів, різних безготівкових внесків, не заборонених чинним законодавством України. Пункт 3.5 Статуту встановлював, що статутний фонд Ринку може збільшуватися за рахунок внесення нових вкладів юридичних і фізичних осіб, а також шляхом прийому до складу нових учасників з внесенням ними свого вкладу до статутного фонду.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою правління Ізмаїльської райспоживспілки від 06.03.2007 року № пр.3 п. 1 “Про внесення змін до Статуту Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки” постановлено внести зміни до Статуту Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки, а саме: 1.1 включити до складу засновників Підприємства Одеську обласну спілку споживчих товариств; 1.2 за рахунок грошових внесків засновників сформувати Статутний фонд у сумі 15 000,00 грн.; 1.3 затвердити наступний розмір часток засновників у Статутному фонді Підприємства: Ізмаїльська райспоживспілка —7 500,00 грн.; Одеська обласна спілка споживчих товариств —7 500,00 грн.; 1.4 затвердити наступний розподіл часток засновників у Статутному фонді Підприємства: Ізмаїльська райспоживспілка —вклад засновника (учасника) у Статутний фонд Підприємства —7 500,00 грн., частка засновника Підприємства у Статутному фонді —50%, кількість голосів на Зборах —50%; Одеська обласна спілка споживчих товариств —вклад Засновника (учасника) у Статутний фонд підприємства —7 500,00 грн., частка засновника Підприємства у Статутному фонді —50%, кількість голосів на зборах —50%.
12.03.2007 року здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів та затверджено нову редакцію Статуту Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки.
Відповідно до п. 1.1 Статуту (в редакції від 12.03.2007 року) Підприємство “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки (Ринок) є підприємством, створеним Ізмаїльською райспоживспілкою та Одеською обласною спілкою споживчих товариств “Облспоживспілка”, які є його засновниками. Згідно з пунктом 3.1 вказаного Статуту для забезпечення статутної діяльності за рахунок грошових внесків засновники формують статутний фонд в сумі 15 000,00 грн. Розміри часток засновників у статутному фонді Ринку становлять: Ізмаїльська райспоживспілка —вклад до Статутного фонду —7 500,00 грн., частка —50%, кількість голосів —50%; Одеська обласна спілка споживчих товариств —вклад до Статутного фонду —7 500,00 грн., частка —50%, кількість голосів —50%.
Постановою позачергових шостих зборів Ради Ізмаїльської райспоживспілки четвертого скликання від 27.08.2007 року було скасовано та визнано недійсною постанову правління Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств від 06.03.2007 року № пр. 3 п.1 “Про внесення змін до Статуту Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки” та доручено голові правління райспоживспілки підготувати позовну заяву до суду про визнання недійсною державну реєстрацію Статуту Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки від 12.03.2007 року та виключення зі складу засновників Підприємства Одеської обласної спілки споживчих товариств.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 Закону України “Про споживчу кооперацію” від 04.10.1992 року первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.
Згідно зі Статутом Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств (в редакції від 12.03.2004 року зі змінами та доповненнями від 01.04.2005 року, від 13.09.2005 року) виконавчо-розпорядчим органом райспоживспілки є правління, відповідальне перед конференцією та Радою райспоживспілки (пункт 30 Статуту). Повноваження правління визначено пунктом 31 Статуту, в якому, зокрема, передбачені повноваження правління приймати рішення про вступ райспоживспілки як засновника і учасника асоціацій та об'єднань (п.п. “є” пункту 31).
Відповідно до пункту 22 Статуту в період між конференціями функції конференції, крім віднесених до її виключної компетенції, виконує Рада, яка підзвітна конференції. Згідно з підпунктом “е” абзацу 2 пункту 22 Статуту Рада розглядає питання та приймає рішення про продаж підприємств (єдиних майнових комплексів) та/або корпоративного права на підприємства райспоживспілки, об'єктів основних засобів райспоживспілки і її підприємств, на передачу, надання позики, безоплатне тимчасове користування, здачу в оперативну оренду, передачу в заставу основних засобів райспоживспілки і підприємств членам споживчих товариств, підприємствам, організаціям, установам, іншим фізичним і юридичним особам.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні: протокол № 1 від 06.03.07 р. засідання правління Ізмаїльської райспоживспілки, порядок денний якого “Про внесення змін до Статуту Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки” та рішенням якого прийнято постанову правління райспоживспілки “Про внесення змін до Статуту Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки” від 06.03.2007 р. про включення до складу засновників Підприємства Одеську обласну спілку споживчих товариств та визначення статутного фонду Підприємства: 50% - частка райспоживспілки, 50% - частка облспоживспілки, відповідно кількість голосів на зборах —50% райспоживспілки та 50% облспоживспілки; - постанова правління Ізмаїльської райспоживспілки від 06.03.2007 р. № пр.3 п.1 “Про внесення змін до Статуту Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки, зміст якої вже викладено раніше в мотивувальній частині постанови, які свідчать про перевищення правлінням Ізмаїльської райспоживспілки наданих повноважень, що визначені її Статутом, та незаконну передачу корпоративних прав (50%) Одеській обласній спілці споживчих товариств і включення її до складу засновників Підприємства “Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської райспоживспілки.
Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є невірними та передчасними з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 62 ГК України підприємство –це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності в порядку, передбаченому цим кодексом та іншими законами. Частиною 3 ст. 62 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, якщо інше не встановлено законом, діє на основі статуту.
У відповідності до ч. 8 ст. 111 Господарського кодексу України підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні та корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог цього кодексу та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок об'єднань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Підприємство „Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської райспоживспілки є підприємством споживчої кооперації. Дане підприємство в своїй діяльності керується чинним законодавством України, а основним документом, що регулює його діяльність, є статут, в якому визначається порядок вступу до підприємства і виходу з нього, права та обов'язки засновників, органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна підприємства і розподілу прибутку, та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.
Таким чином, можливість виключення засновника з Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської райспоживспілки та порядок і підстави для такого виключення повинні бути передбачені статутом цього Підприємства або законом.
З огляду на ту обставину, що чинним законодавством України не передбачено можливості виключення засновника (учасника) Підприємства, Статутом Підприємства „Ізмаїлський центральний ринок" Ізмаїльської райспоживспілки також не встановлено можливості та підстав для виключення засновника (учасника) зі складу засновників Підприємства, то колегія суддів доходить висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту його прав не відповідає законодавству України, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України.
За загальним правилом (глава 7-8 Цивільного кодексу України та Глави 6-12 Господарського кодексу України), питання про виключення засновника (учасника) юридичної особи відноситься до компетенції вищого органу управління такої юридичної особи, а тому суди відповідно до закону не наділені повноваженнями щодо виключення учасника (засновника) зі складу учасників (засновників) юридичної особи.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що законом та Статутом Підприємства не передбачено підстав для виключення засновника із числа учасників цього підприємства, а позивачем не наведено будь-яких норм чинного законодавства, які регулюють виключення суб'єкта господарювання із складу учасників створеного підприємства.
При цьому колегія суддів відзначає, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що спосіб захисту прав та законних інтересів, які обрав позивач, законом не передбачені у зв'язку з чим необґрунтовано прийняв рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів Вищого господарського суду України також не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рішення Правління Ізмаїльської райспоживспілки рішення про включення відповідача до складу засновників Підприємства „Ізмаїлський центральний ринок" Ізмаїльської райспоживспілки від 06.03.2007р. прийнято з перевищенням його компетенції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Одеська облспоживспілка виступала засновником Підприємства „Ізмаїлський центральний ринок" Ізмаїльської райспоживспілки та внесла кошти в розмірі 7500,00 грн. в якості внеску до статутного фонду Підприємства в обмін на корпоративні права цього Підприємства. Тобто, Відповідач набував корпоративних прав Підприємства шляхом підписання ним, як співзасновником, відповідного протоколу зборів засновників, затвердження ним, як співзасновником, нової редакції Статуту Підприємства та внесення коштів до статутного фонду цього Підприємства, а не в результаті придбання корпоративних прав у позивача за відповідним договором.
Судами також було встановлено, що відповідачем внесено всю суму внеску в розмірі 7500 грн. до статутного фонду Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської райспоживспілки, що свідчить про виконання ним своїх зобов'язань як засновника підприємства, та вказує на спосіб набуття відповідачем корпоративних прав у Підприємстві.
Згідно п.п. „е", „є" п.31 Статуту Ізмаїльської райспоживспілки Правління має право, зокрема, приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, затверджувати їх статути, виступати засновником і учасником до господарських товариств, кооперативних, інших підприємств.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції зроблено невірний висновок щодо обставин набуття відповідачем корпоративних прав Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської райспоживспілки, оскільки відповідач був включений до складу засновників Підприємства згідно постанови Правління Ізмаїльської райспоживспілки від 06.03.2007р., а не шляхом відчуження позивачем корпоративних прав відповідачу.
При цьому рішенням суду першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального права та зроблено висновок про наявність компетенції у Правління Ізмаїльської райспоживспілки приймати рішення про затвердження статуту Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської райспоживспілки у новій редакції та про включення у зв'язку з цим до складу засновників іншої юридичної особи - Одеської облспоживспілки.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
З огляду на ту обставину, що суд першої інстанції повно встановив всі обставини справи, правильно дав їм оцінку та застосував норми права, але законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції було помилково скасоване судом апеляційної інстанції, то колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2008р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2007р. - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2008 р. скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 28.11.07 р. у справі № 6/287-07-7385 залишити без змін.
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Бернацька Ж.О.
С у д д я Волік І.М.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2008 |
Оприлюднено | 10.09.2008 |
Номер документу | 1984461 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Шевчук C.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні