Постанова

від 30.07.2008 по справі 22/436-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/436-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 липня 2008 р.                                                                                    № 22/436-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю "Техснабпром", м. Київ

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 р.

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Техснабпром", м. Дніпропетровськ

до1) закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат", м. Макіївка Донецької області2) державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

простягнення 1644, 93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кітченков М.О. за дов. від 10.05.2006р. б/н,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: не з'явився            

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техснабпром", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" та державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 1644,93 грн. вартості недостачі прокату чорних металів.

   Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007 року по справі № 22/436-07 позовні вимоги задоволені у повному обсязі за рахунок вантажовідправника з посиланням на те, що недостача вантажу сталася з вини вантажовідправника, що підтверджено актами, складеними позивачем та актом експертизи.

  Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2008р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. у справі №22/436-07 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

  Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована необґрунтованістю позовних вимог та неналежністю доказів.

       Не погоджуючись із вказаною постановою у даній справі, ТОВ "Техснабпром" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

          Відповідач -1, -2 з даної справи не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

           Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового  акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи між сторонами по справі укладений договір поставки від 22.11.2006 року № 10/07.

  На виконання умов договору ЗАТ "Макіївський металургійний завод" відвантажило на адресу позивача за залізничною накладною № 49447144 у вагоні № 67854257 прокат чорних металів.

  Вагон прибув на станцію призначення без ознак незбереження під час перевезення і був виданий вантажоодержувачу залізницею у відповідності зі статтею 52 Статуту залізниць України без складання комерційного акта.

  Як доказ прибуття вантажу з недостачею, позивачем наданий: Акт експертизи від 02.04.2007 року № Г-4653, Акт про виявлення недостачі від 28.03.2007 року № 1/2803, Акт про відповідальне зберігання від 28.03.2007 року № 2/2803, Акт приймання продукції по кількості від 28.03.2007 року № 28/0307, Акт про переваження тари від 29.03.2007 року № 1/2903.

  Відповідно до п. 9 Інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю" приймання продукції, яка поступила без тари, у відкритій тарі, - здійснюється в момент отримання її від постачальника чи складу органу транспорту, але не пізніше строків, встановлених для їх вивантаження.

  Відповідно до п. 20 Інструкції П-6, представниками для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні з питань визначення кількості продукції, яка повинна прийматися.

  У разі, коли для участі в прийманні продукції направляється представник громадськості (пункт 18б даної Інструкції), то у посвідченні зазначаються дата, номер рішення профсоюзного комітету, яким підприємству виділений даний представник.

   Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, згідно Акту про виявлення недостачі продукції від 28.03.2007 року № 1/2803, який складений на території складу позивача не уповноваженим складом комісії, тобто без представника громадськості чи представника іншого підприємства, при переваженні вагону № 67854257, який прибув по залізничній накладній №49447144, на справних 150т електронних вагах № 15, які належать залізниці, виявлена недостача маси вантажу у кількості 700 кг.

  У зазначеному акті, як встановлено судом 2-ї інстанції, відсутній час приймання вантажу від залізниці і час зупинення приймання продукції по кількості для виклику представника вантажовідправника, який знаходиться в іншому місті, відсутні відомості про те, як охоронявся вантаж з моменту приймання вагону від залізниці до початку приймання вантажу позивачем відповідно до Інструкції П-6, з огляду на що господарським судом апеляційної інстанції акт від 28.03.2007 року про виявлення недостачі № 1/2803 не прийнятий як належний доказ недостачі з вини вантажовідправника.

  29.03.2007 року (наступний день після виклику виробника телеграмою від 28.03.07р. № 212) позивач здійснив на своєму складі приймання вантажу за участю представника іншого підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс"), про що склав акт, яким засвідчив кількість недостачі продукції, яка знаходилась на складі ТОВ "Техснабпром".

  У разі, коли не надана відповідь на виклик (наступний день) отримувач повинен здійснити приймання продукції до закінчення встановленого строку для явки представника виробника (3-ри дні), чого позивачем дотримано не було і суд апеляційної інстанції вказаний акт відхилив, оскільки початок приймання (28.03.07 р.) здійснено з порушенням вимог Інструкції П-6.

  Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог щодо кількості недостачі також надано акт експертизи від 02.04.2007 року №Г-4653, який  судом апеляційної інстанції оцінений як неналежний доказ недостачі вантажу з вини відправника чи залізниці, так як експертом не визначена причина недостачі, а тільки кількість продукції, яка знаходилась на складі ТОВ "Комекс", а сам акт складений без представника залізниці, обов'язковість присутності якого передбачена пунктом 30 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту).

   Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

  Пунктом 5 Інструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування, чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а у разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту вантажоодержувач зобов'язаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною інструкцією.

   Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, комерційний акт по спірній відправці не складався, позивач з вимогою про складання комерційного акту до перевізника не звертався, позивачем не надана і належним чином не подана до залізниці скарга про відмову в складанні комерційного акту.

   Таким чином, апеляційним господарським судом встановлені  обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким     попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких касаційна  інстанція не наділена, з урахуванням чого висновок господарського суду апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого господарського суду та відмову в задоволенні позовних вимог колегія суддів визнає правомірним та обгрунтованим.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення та неправильного застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, які по суті зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності обставин справи та намагань позивача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, а тому не можуть впливати  на правильність та законність судового рішення.

       Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні касаційної скарги відмовити.

   Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2008р. у справі №22/436-07 залишити без змін.  

Головуючий суддя                                                                В.С. Божок          

                     Судді:                                                       Т.Ф. Костенко   

                                                                                        Г.П. Коробенко