Постанова

від 20.08.2008 по справі 4/100-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/100-Б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 серпня 2008 р.                                                                                    № 4/100-Б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючий-доповідач),

Коваленка В.М.,Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргуХмельницького обласного сектору з питань банкрутства

на ухвалугосподарського суду Хмельницької області від 29.05.2008

у справігосподарського суду № 4/100-БХмельницької області

за заявоюуправління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка

про визнання банкрутомвідкритого акціонерного товариства «Шепетівське АТП 16807»

розпорядник майномКунашенко В.І.

в судовому засіданні взяли участь  представники : не з'явились

ВСТАНОВИВ:

ухвалою суду від 05.03.2007 порушено провадження у справі про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства «Шепетівське АТП 16807»(далі – боржника) за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка (далі –ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –закону).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство було опубліковано в газеті «Голос України»№106 від 19.06.2007.

Ухвалою суду від 12.09.2007 року затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника.

15.05.2008 розпорядником майном боржника подано до суду протокол засідання комітету кредиторів №6 від 13.05.2008, відповідно до якого прийнято рішення про затвердження мирової угоди (т.3 а.с.66-67). Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів №7 від 28.05.2008 (т.3 а.с. 92) мирову угоду було доопрацьовано та подано до суду на затвердження.

Ухвалою суду від 29.05.2008 затверджено мирову угоду від 13.05.2008 укладену між боржником та комітетом кредиторів.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Хмельницький обласний сектор з питань банкрутства звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункту 18 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого превалюють в застосуванні над нормами господарсько-процесуального кодексу, як спеціальні норми права.

Відповідно до пункту 18 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»мирова угода та план санації в процедурі банкрутства господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду погоджуються з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства.

За приписами частини 1 статті 35 Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування (редакція статті із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 17.11.2005 №3108-IV, опублікованому 13.12.2005 у газеті «Голос України»№236 та чинною на час розгляду справи).

Згідно з пунктом 3 статті 38 Закону господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;  якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

За приписами Преамбули Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16/98-ВР від 14 січня 1998 року (далі - Основ) зазначений нормативний акт відповідно до Конституції України визначає принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно частини 5 статті 6 Основ страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №04/1584/07 від 16.04.2007 частка акцій, які належать державі в статутному фонді боржника становить 25% + 1 акція.

Подана на затвердження мирова угода підписана головою комітету кредиторів та головою правління боржника. Однак, в матеріалах справи відсутні докази погодження зазначеної мирової угоди відповідно до вимог пункту 18 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства.

Матеріалами справи підтверджується включення до змісту мирової угоди умов про списання заборгованості перед ПФУ всупереч приписам статті 35 Закону, чинної на момент укладення мирової угоди.

Крім того, всупереч положенням частин 4-5 статті 86 ГПК України та частини 5 статті 38 Закону резолютивна частина ухвали суду про затвердження мирової угоди не містить положень про умови угоди, яку затверджено судом, що унеможливлює її виконання, а наявність додатків до ухвал суду (про що зазначив суд у пункті 1 резолютивної частини ухвали суду від29.05.2008року) чинним ГПК України не передбачено.

З врахуванням викладеного оскаржувану ухвалу господарського суду Хмельницької області від 29.05.2008 не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Хмельницької області на стадії розпорядження майном.

На підставі викладеного та керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Хмельницького обласного сектору з питань банкрутства задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 29.05.2008 скасувати, справу №4/100-Б направити для розгляду на стадії розпорядження майном до господарського суду Хмельницької області в іншому складі суду.

Головуючий                                                                        Л. Катеринчук

Судді                                                                                            В. Коваленко

                                                                                                                        Н. Ткаченко