Рішення

від 16.07.2008 по справі 518.1-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

518.1-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

16.07.2008Справа №2-26/518.1-2007А

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС» (01024, м. Київ, провул.  Козловського, 4, ЗКПО 30576214)

До відповідачів 1. Фонду майна АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)

2. Верховної Ради АР Крим (м. Сімферополь, вул.. К. Маркса, 18)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  - Кримського республіканського науково-дослідницького інституту фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І. М. Сеченова (м. Ялта, вул. Мухіна, 8, ЗКПО 02012042)

За участю Прокуратури АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)

Про визнання переважного права викупу

За зустрічним позовом – Фонду майна АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)

До відповідачів – 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС» (01024, м. Київ, провул.  Козловського, 4, ЗКПО 30576214),

2. Кримського республіканського науково-дослідницького інституту фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І. М. Сеченова (м. Ялта, вул. Мухіна, 8, ЗКПО 02012042)

Про визнання недійсним договору

                                                                                                              Суддя Медведчук О.Л.

представники:

Від позивача за первісним позовом: Попкова Є.А., предст., дов. від 31.01.07р.

Від відповідачів за первісним позовом: 1. Хабібуліна Л.О., предлст., дов. від 08.01.08р.; 2. не з'явився

Від  третьої особи не з'явився   

Прокурор не з'явився

Сутність спору:

          Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою та просить визнати недійсним п. 1 наказу Фонду майна АР Крим за №1128 від 29.09.2004р. та зобов'язати Фонд майна АР Крим прийняти рішення  щодо зміни способу приватизації волейбольного майданчика, загальною площею 352 кв.м., розташованого у м. Ялта, вул.. Полікурівська, 25, який перебуває на балансі Кримського республіканського науково-дослідницького інституту фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І. М. Сеченова з аукціону на викуп ТОВ «МАС» та внести відповідні зміни до п. 1 Наказу №1128 від 29.09.2004р. Крім того, позивач просить зобов'язати Фонд майна АР Крим укласти з ТОВ «МАС» договір купівлі-продажу зазначеного майна.

Фондом майна АР Крим було подано зустрічну позовну заяву  у якій просив суд визнати договір оперативної оренду нерухомого майна, яке належить АР Крим  - волейбольного майданчика, загальною площею 352 кв.м., розташованого у м. Ялта, вул.. Полікурівська, 25, недійсним.

Рішенням господарського суду АР Крим від 21.12.2005р.  по справі №2-8/7934-2005 позовні вимоги з первісного позову були задоволені, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2006р. по справі №2-8/7934-2005 рішення господарського суду АР Крим від 21.12.2005р. по справі №2-8/7934-2005 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2006р. рішення господарського суду АР Крим від 21.12.2005р. та Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2006р. скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 11.12.2006р. суд (суддя Проніна О.Л.) справу прийняв до розгляду із привласненням номеру № 2-26/518.1-2007.

В ході розгляду справи позивачем було змінено позовні вимоги та просив суд  визнати нечинним підпункт 4 пункт 16 Постанови Верховної Ради АР Крим за № 1051-4\04 від 15.09.2004р., в частині  визначення способу  приватизації шляхом  аукціону об'єктів нерухомого майна – волейбольного майданчика, загальною площею 352,0 кв.м., розташованого за адресою:  м. Ялта, вул.. Полікурівська, 25, які знаходяться на балансі Кримського республіканського науково-дослідницького інституту фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І. М. Сеченова та передані  в користування за договорами оренди ТОВ «МАС»,  визнати нечинним пункт 1 Наказу Фонду майна АР Крим  № 1128 від 29.09.2004р., спонукати Фонд майна АР Крим укласти з ТОВ «МАС» договір купівлі-продажу волейбольного майданчика, загальною площею 352,0 кв.м., розташованого за адресою:  м. Ялта, вул.. Полікурівська, 25.

          Ухвалою від 18.05.2007р. суд зупинив провадження у справі та призначив судову будівельно-технічну експертизу.

У зв'язку із тим, що експертом було надіслано висновок за наслідками будівельно-технічної експертизи по поставлених питаннях, суд ухвалою від 01.07.2008р. поновив провадження у справі та призначив її до розгляду.   

У судове засідання, що відбулося 16.07.2008р. з'явився представник позивача за первісним позовом, надав заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку із тим, що відповідачами змінено спосіб приватизації з аукціону на викуп та просить суд зобов'язати відповідача - Фонд майна АРК укласти із ТОВ «МАС» договір купівлі-продажу плавального басейну (до проведення поліпшень – волейбольний майданчик), загальною площею 352,0 кв.м., розташованого за адресою м. Ялта, вул.. Полікурівська, 25 за ціною 79725,00 грн. без ПДВ.

Першим відповідачем за первісним позовом – Фондом майна АРК письмових заперечень на надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

17 березня 2003 року між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сеченова (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАС" (орендар) був укладений договір оперативної оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, відповідно до якого орендодавець передає належне Автономній Республіці Крим що знаходиться в сфері управління Міністерства охорони здоров'я АР Крим нерухоме майно – волейбольний майданчик, площею 352,0 кв.м. в м. Ялта, вул. Полікурівська 25, а орендар приймає дане майно в оперативну оренду за актом приймання-передання для розміщення їдальні.

П. 2.1 договору передбачено, що орендар вступає в користування майном з моменту підписання договору та акту приймання-передання майна.

Згідно п. 7.1 вказаного договору строк його дії складає 5 років, а саме з 17.03.2003р. по 16.03.2008.

На виконання умов договору, між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАС" (орендар) був підписаний акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в користування об'єкт оренди – волейбольний майданчик, площею 352,0 кв.м., в м. Ялта, вул. Полікурівська 25.

Відповідно до акту оцінки майна, що передається за договором складає 30600,00 грн.

05.06.2003р. до договору оперативної оренди від 17.03.2003 була укладена додаткова угода (волейбольний майданчик), відповідно до якої договір діє на протязі 50 років.

05 червня 2003 року до договору була укладена додаткова угода (волейбольний майданчик), відповідно до якої договір доповнено наступними пунктами:

"4.2.4" орендар має переважне право на приватизацію орендованого нерухомого

майна; при проведені приватизації в обов'язковому порядку враховується вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна які здійсненні орендарем із погодженням з орендодавцем;

"5.1.1" орендодавець зобов'язується забезпечити переважне право орендаря на

приватизацію орендованого нерухомого майна (волейбольний майданчик); право на приватизацію орендованого, за договором, нерухомого майна може бути надано третім особам тільки у випадку надання орендарем письмової відмови від проведення приватизації, з обов'язковим відшкодуванням останньому вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна здійснених орендарем, погоджених орендодавцем.

Протоколом погодження проведення реконструкції та робіт по поліпшенню орендованого майна, ТОВ "МАС" надано дозвіл на здійснення запланованої реконструкції, переобладнання та поліпшення орендованого за договором оперативної оренди від 17.03.2003 – волейбольний майданчик.

Надалі в порядку та на умовах, визначених договором оперативної оренди від 27.02.2002, ТОВ "МАС" уклало з ЗАТ "Київгума" договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт за №0106/02, яким передбачалось здійснення будівельно-монтажних робіт передбачених проектно-кошторисною документацією.

Судом з метою визначення вартості волейбольного майданчику, загальною площею 352,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська 25 при приватизації шляхом викупу, враховуючи суму проведених ТОВ «МАС» поліпшень, по справі була призначена будівельно-технічна експертиза.

Відповідно до висновку експерту за № 37, зробленого на підставі Ухвали Господарського суду АР Крим від 18.05.2007 експертом визначено, що вартість плавального басейну (до проведення поліпшень – волейбольний майданчик), загальною площею 352,0 кв.м., при приватизації шляхом викупу, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська 25 складає 591725,00 грн. у тому числі вартість невід'ємних  поліпшень виконаних ТОВ «МАС» складає 512000,00 грн..

29 вересня 2004 року Фондом майна АР Крим був прийнятий наказ за №1128 "Про прийняття рішення про приватизацію майна, належного АР Крим - нежитлових приміщень корпусу №1, які знаходяться на балансі КРНДІФМЛМК ім. І.М. Сеченова та передані в користування за договором оренди з ТОВ "МАС", наказ прийнято на підставі Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)", Методики оцінки вартості майна в процесі приватизації, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 за №1891, Постанови Верховної Ради АР Крим від 15.09.2004 за №1051-4/04 "Про питання управління майном, належним АР Крим".

Суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі за наступними підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про державну програму приватизації"" №1723-111 від 18.05.2000, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

З урахуванням того, що вартість невід'ємних поліпшень, здійснених позивачем, складає більш ніж 25% від вартості, переданого в оренду майна, останній набув право на викуп, орендованого приміщення, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.. 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", продаж об'єктів малої приватизації шляхом викупу застосовується до об'єктів малої приватизації зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України “Про оренду державного майна”.

Положення законодавства яке передбачає, викуп орендованого об'єкту, у разі внесення невід'ємних поліпшень орендарем й полягає в продажу на без конкурсній основі такого викупу та є механізмом правового регулювання спрямованим на реалізацію основних принципів приватизаційного процесу, що знаходить свій прояв у надходженні коштів від приватизації до Державного бюджету України шляхом відчуження державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".

Таким чином названі норми, в сукупності, носять імперативний характер та зобов'язують визначити спосіб приватизації, саме шляхом викупу покупцем, за умови здійснення ним за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до Положення про Фонд майна АР Крим, затвердженого Постановою Уряду АР Крим за №325 від 02.11.1995 Фонд майна АР Крим є центральним органом державної виконавчої влади АР Крим, створений відповідно до Указу Президента України від 18.08.1995 за №757/95 "Про органи приватизації в Автономній Республіці Крим" та підпорядкований Уряду АР Крим.

Фонд у межах наданих повноважень, визначених Фондом держаного майна України та делегованих Верховною радою АР Крим, місцевими Радами, реалізує державну політику в сфері приватизації майна загальнодержавної власності, власності АР Крим, комунальної власності та здійснює функції орендодавця відносно вказаного майна.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про приватизацію державного майна", суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; покупці (їх представники); посередники.

Згідно ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Отже Фонд майна АР Крим як державний орган приватизації наділений владними повноваженнями щодо розпорядження в процесі приватизації майна державного підприємства шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України визначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором та за власний рахунок реконструкцію орендованого приміщення, що підтверджується висновком експерта.    

При таких обставинах, суд вважає, що порушене право та охоронюваний Законом інтерес позивача по справі підлягає відновленню шляхом зобов'язання Фонду майна укласти із ТОВ "МАС" договір купівлі-продажу плавального басейну (до проведення поліпшень – волейбольний майданчик), загальною площею 352,0 кв.м., розташованого за адресою м. Ялта, вул.. Полікурівська, 25.

Згідно п. 3.7 «Порядку оцінки нерухомого майна, яке має невід'ємні поліпшення, що здійснені за час його оренди, під час приватизації» затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.02.2004р. № 377, зареєстрованого Міністерством юстиції України 28.03.20004 за № 343/8942, ринковою вартістю орендованого нерухомого майна без поліпшень (державна частка або відповідна частка комунального майна або майна яке належить АРК в об'єкті приватизації) є різниця між ринковою вартістю нерухомого майна з поліпшеннями та ринковою вартістю невід'ємних поліпшень орендованого майна.

Таким чином ціна договору купівлі-продажу при приватизації плавального басейну (до проведення поліпшень – волейбольний майданчик) має складати 79725,00 грн. без ПДВ, враховуючи різницю між вартістю приміщень та сумою здійснених поліпшень відповідно до висновку експерта.

Порушення права позивача полягає в тому, що останній як орендар за договором оперативної оренди від 17.03.2003, має переважне право на викуп орендованого нерухомого майна – плавального басейну (до проведення поліпшень – волейбольний майданчик), розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська 25.

Порушення охоронюваного Законом інтересу ТОВ "МАС" полягає в прагненні останнього в приватизації (викуп) на його користь нерухомого майна – плавального басейну (до проведення поліпшень – волейбольний майданчик), розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська 25.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

Отже на підставі вищевикладеного суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі за наступними підставами.

Так до підстав зустрічного позову Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору оперативної оренди від 17.03.2003 покладено те, що спірний договір укладено всупереч вимогам чинного законодавства, а саме спірний договір не містить положень щодо страхування орендованого майна, зокрема що передбачено 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є суттєвою умовою договору та повинен бути включений до його положень.

Однак судом досліджено договір оренди нерухомого майна (волейбольний майданчик), що належить Автономній Республіці Крим від 17.03.2003 року, укладений між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сеченова та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАС", відповідно до п. 4.1.4 "Права та обов'язки орендаря" передбачено обов'язок орендаря застрахувати орендоване майно, зокрема вказано: "орендодавець нести ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкту оренди. Застрахувати орендоване майно на протязі місяця з моменту підписання даного договору та надання орендодавцю договору страхування орендованого майна".

Так статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачається істотні умови договору державного або комунального майна, серед яких міститься положення щодо страхування прийнятого в оренду майна.

Посилаючись на вищенаведену норму позивач вказує на незаконність спірного договору оренди та просить визнати його недійсним відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки в спірному договорі відсутні умови страхування об'єкту, що на його думку є порушенням вимог чинного законодавства.

Однак дані доводи не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, суд встановлюючи факт недійсності договору повинен встановити факт порушення вимог законодавства, а також неправомірність дій сторін при його укладанні та інші обставини що мають правильне значення для вирішення спору.

Так як вже зазначалось судом, істотною умовою договору оренди державного або комунального майна є страхування орендованого майна, тобто законодавцем визначено обов'язок орендаря застрахувати орендоване майно на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкту оренди.

Відповідно до   ст. 24 Закону України   "Про   оренду   державного   та комунального майна", передбачено що орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, посилання Фонду майна АР Крим на типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, яке відноситься до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України, як на такий що носить обов'язків характер є неспроможними та не приймаються судом до уваги за наступними підставами.

Відповідно до Наказу Фонду державного майна України "Про затвердження договору оренди" за №1774 від 23.08.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №930/5152 від 21.12.2000, затверджено Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), Типовий договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого або іншого), що належить до державної власності.

Відповідно до п. 5.5 Типового договору оренди цілісного майнового комплексу   державного підприємства (структурного підрозділу підприємства, орендар зобов'язаний   протягом   місяця   після   укладення   цього   Договору   застрахувати орендоване майно Підприємства на суму не меншу за його балансову вартість на користь Орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 2 Наказу Фонду державного майна України "Про затвердження договору оренди" за №1774 від 23.08.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №930/5152 від 21.12.2000, постановлено Департаменту управління державним майном і регіональним відділенням Фонду державного майна України та Фонду майна Автономної Республіки Крим при підготовці договорів оренди брати за основу типові документи, зазначені у пункті 1, а саме Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), Типовий договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого або іншого), що належить до державної власності.

Отже самим наказом визначено, що даний договір є типовим та носить рекомендаційний характер та повинен прийматись за основу при підготовці договорів оренди.

Крім того, Фондом майна у встановленому порядку не доказано порушення спірним договором положень ст. 49 Конституції України та ст. 26 Закону України "Про курорти".

Відповідно до ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про курорти", приватизація санаторно-курортних закладів, що знаходяться на територіях курортів державного значення, використовують природні лікувальні ресурси зазначених територій і на момент прийняття цього Закону перебувають у державній або комунальній власності, забороняється.

Так спірним договором передбачається переважне право орендаря на приватизацію орендованого ним об'єкту, у разі здійснення ним невід'ємних поліпшень майна, суд також не вбачає порушення вимог закону, у зв'язку із включенням даних положень, за наступними підставами.

Відповідно до загальних положень Державної прогарами приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації"" від 18 травня 2000 року за №1723-111, Державна програма приватизації на 2000-2002 роки визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Основною метою приватизації у 2000-2002 роках є створення умов для сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, установ, організацій та створення конкурентного середовища, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про приватизацію державного майна", суб'єктами приватизації є державні органи приватизації; покупці (їх представники); посередники.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про державну програму приватизації" №1723-111 від 18.05.2000, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Отже в вищенаведених положень закону вбачається, що включення до положень спірного договору умов про приватизації орендарем орендованого ним майна не порушує вимоги чинного законодавства та більш того, дане право прямо передбачено законом.

Крім того слід зазначити що постановою Верховної ради АРК від 20.02.2008р. № 773/5-08 «Про питання управління майном, що належить АРК» внесено зміни до переліку майна, що підлягає приватизації в 2004році, затвердженого постановою Верховної ради АРК від 21.05.2004р. № 947-03/04 зокрема збірник нормативно-правових актів АРК 2004р. № 5, ст.. 418 та № 9, ст.. 798, які стосуються спірного майна, доповнено у розділі «Міністерство охорони здоров'я АРК» графу 4 строки 4 доповнено словом «викуп».

З урахуванням дано факту позивачем було уточнено позовні вимоги, що призвело до відсутності вимог до Верховної Ради АРК яка є другим відповідачем у справі, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів ст.. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть  бути  підприємства  та  організації,  зазначені у статті 1 цього Кодексу.  Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в  інтересах  яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Оскільки як вже було позначено після уточнення позивачем позовних вимог, до Верховної Ради АРК вимоги не пред'явлено, остання не може бути відповідачем у справі відповідно до приписів зазначеної норми процесуального законодавства, у зв'язку із чим,  суд вважає за можливе виключити Верховну Раду АРК з числа відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов ТОВ «МАС» задовольнити.   

2.          Зобов'язати Фонд майна АРК (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17) укласти із ТОВ «МАС» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС» (01024, м. Київ, провул.  Козловського, 4, ЗКПО 30576214) договір купівлі-продажу плавального басейну (до проведення поліпшень – волейбольний майданчик), загальною площею 352,0 кв.м., розташованого за адресою м. Ялта, вул.. Полікурівська, 25, за ціною 79725,00 грн. без ПДВ.

3.          В задоволенні зустрічного позову Фонду майна АРК відмовити у повному обсязі

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.