Постанова

від 29.08.2008 по справі 2/71-39а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/71-39А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" серпня 2008 р. Справа № 2/71-39А.

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області, м.Луцьк

до Ковельської районної санітарно-епідеміологічної станції, м. Ковель

про стягнення 103500 грн.

Суддя Черняк Л. О.

при секретарі Андрусенко О. О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Глушко В. В. – головний спеціаліст-юрисконсульт (довіреність у справі)

від відповідача: Волчук Ю. О. - довіреність у справі

Представнику позивача та прокурору в судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.

В засіданні суду 29.08.2008 р. згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

СУТЬ СПОРУ: позивач - Державна інспекція з контролю за цінами у Волинській області просить суд стягнути з відповідача - Ковельської районної санітарно-епідеміологічної станції 103500 грн. економічних (штрафних) санкцій згідно рішення інспекції від 05.12.2006 р. № 29-К.

Відповідач в засіданні суду посилався на відсутність правових підстав для задоволення позову, зазначаючи, що рішення інспекцією прийнято всупереч вимог ст. 250 Господарського кодексу України.

Із  досліджених  матеріалів  справи, пояснень представників сторін суд

встановив:

Державною інспекцією з контролю за цінами у Волинській області проведено перевірку та складено акт від 06.11.06р., якою встановлено, що Ковельською  районною СЕС у період з 01.01.2005 року по 06.11.2006 року при нарахуванні плати за платні послуги до фіксованих розмірів тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351, нараховувались непередбачені законодавством націнки в розмірі 20%. Внаслідок цього із споживачів необґрунтовано було стягнено понад установлені тарифи кошти в сумі 26948,84 грн. за період з 01.11.05 по 10.05.06.

У період з 11.05.2006р. по 30.05.2006р. неправомірно застосовувались вільні ціни у період дії регульованих (застосовувались тарифи, затверджені постановою КМУ від 27.08.2003р. №1351). Необґрунтовано одержано виручку в сумі 8068,53 грн.

Всього відповідачем необґрунтовано одержано виручки в результаті порушення державної дисципліни цін в сумі 35017,37 грн.

Отже, Ковельською районною СЕС було порушено вимоги п.п. 1-27, 128-208, 478-607 Тарифів (прейскурантів), затверджених постановою КМУ від 27.08.2003р. „1351 „Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби”; п.п. 1-256 Тарифів (прейскурантів), затверджених постановою КМУ від 11.05.2006р. №662 „Про внесення змін до постанови КМУ від 15.10.2002р. №1544 і від 27.08.2003р. №1351”.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Інструкцією   про   порядок   застосування      економічних   та   фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. №298/519 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за № 1047/6238), зокрема у п. 1.4 передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" з метою забезпечення фінансування установ, закладів, частин і підрозділів санітарно-епідеміологічної служби за рахунок спеціального фонду державного бюджету, кошти до якого відраховуються за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя, що не відноситься до медичної допомоги населенню, Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2005 р. № 1544 затверджений Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, а постановою КМУ від 27.08.2003 р. № 1351 затверджено Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України тарифів на послуги, що надаються за плату закладами санітарно-епідеміологічної служби, податок на додану вартість в розмірі 20% окремим рядком понад тариф не виділено. Таким чином, вказаний податок було включено до складу тарифів. Тобто тариф визначався з урахуванням податку на додану вартість. Кабінет Міністрів України змін до діючих тарифів не вносив та не затверджував регульованих тарифів на платні послуги в інших розмірах, ніж ті, що передбачені в постанові КМУ від 27.08.2003 № 1351 „Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами і організаціями державної санітарно-епідеміологічної служби".

Згідно порядку ціноутворення, що діє, регульовані тарифи встановлюються з урахуванням кінцевої вартості послуг для споживача, тому включають в себе податок на додану вартість.

Державною інспекцією цін у Волинській області направлено Ковельській районній СЕС рішення від 05.12.2006 р. № 29-К про застосування економічних (штрафних) санкцій за порушення державної дисципліни на загальну суму 105052,11грн.

Дане рішення інспекції оскаржувалось відповідачем в судовому порядку. Постановою господарського суду Волинської області від 21.04.08 у справі № 5/61-10а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.08, в позові Ковельської районної СЕС відмовлено. В касаційному порядку судові рішення місцевого та апеляційного судів у даній справі не оскаржувались.

Отже, станом на 09.08.08 рішення держінспекції від 05.12.2006 р. № 29-К є чинним.

Згідно платіжного доручення № 440 від 12.12.06 відповідачем частково сплачено 1552,11 грн. економічних (штрафних) санкцій згідно рішення від 05.12.2006 р. № 29-К.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з Ковельської районної СЕС 103500 грн. економічних (штрафних) санкцій.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Керуючись  ст. ст. 158-163 КАС України,  Законом  України  „Про  ціни та ціноутворення”, суд

постановив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Ковельської районної санітарно-епідеміологічної станції (м. Ковель, вул. Незалежності, 17а, код ЄДРПОУ 01982979) на користь Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області (43005, Волинська обл., м. Луцьк, пр.Перемоги,14, код ЄДРОПУ 02745431)  103500 грн. економічних (штрафних) санкцій, в т. ч.:

-          35017,37 грн. на рахунок в ГДКУ у Волинській області № 31118106700156, код бюджетної класифікації 2181100, УДК у Ковельському р-ні, МФО 803014, код 21740379);

-          70034,грн. на рахунок в ГДКУ у Волинській області № 31118106700156, код бюджетної класифікації 2181100, УДК у Ковельському р-ні, МФО 803014, код 21740379).

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання  заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                          Л.О.Черняк

Дата виготовлення повного тексту постанови  01.09.2008р.

          Суддя                                                             Черняк Л.О.