Рішення

від 28.11.2011 по справі 4811-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4811-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2011Справа №5002-19/4811-2011

За позовом – Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (вул.Училищна, 42-А, м.Сімферополь, АР Крим, 95001) в особі Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства «Кримгаз» (вул.Будівельників, 3, м.Євпаторія, АР Крим, 97420)

до відповідача – Приватного підприємства «Агротем» (вул.Чорноморське шосе, 28,  м.Євпаторія, АР Крим, 97420)

про стягнення 3975,18 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з'явився        

Від відповідача  – не з'явився    

Суть спору: позивач – Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства «Кримгаз» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Приватного підприємства «Агротем», у якому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 3607,23 грн., пеню у розмірі 367,95 грн., а всього стягнути 3975,18 грн., а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02.11.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р. по справі № 5023/4165/11.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) позивачем не заявлялося.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008 р.  між Власником  газопроводу (підземних, наземних, підводних, ввідних) та споруд на них Приватне підприємство «Агротем» (Замовник) та Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» по газопостачанню та газифікації в особі Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства «Кримгаз» (Виконавець) уклали Договір № 6 на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню перебуваючих на балансі Замовника зовнішніх газопроводів та споруд на них (запірна арматура, компенсатори, засоби електрохімбезпеки підземних газопроводів та таке ін.) у відповідності з вимогами «Правил безпеки систем газопостачання України»  (ДНАОП 0.00-1.20-98: далі ПБСГУ), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 р. № 254, технічних паспортів та інструкції по обслуговуванню зовнішніх газопроводів (а.с.9-10).

Відповідно до п.2.1 Договору послуги з технічного обслуговування зовнішніх газопроводів та споруд на них перебуваючи на балансі Замовника виконуються Виконавцем за рахунок коштів Замовника. Вартість послуг визначається по калькуляції Виконавця згідно розцінок, затверджених ВАТ «Кримгаз», виходячи з обсягів виконуємих з вимогами ПБСГУ та технологічними каратами. Вартість послуг може бути змінена Виконавцем з причини зростання цін та тарифів, статей калькуляції.

Згідно п.3.2.5 Договору Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату вартості виконаних Виконавцем робіт за даним Договором у відповідності з умовами, визначеними сторонами в п.5.1 розділу «Порядок розрахунків».

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, та вимог «Правил безпеки систем газопостачання України» сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

Роботи по технічному обслуговуванню та ремонту зовнішніх газопроводів та споруд на них, виконані Виконавцем у відповідності з даним Договором, сплачуються Замовником на протязі трьох днів після підписання Акту приймання виконаних робіт (5.1 Договору).

Договір укладено строком на один рік та діє з моменту його підписання сторонами. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заявлено про розірвання або необхідність перегляду даного Договору (п.8.1-8.2 Договору).

Актом приймання виконаних робіт на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них, підписаного між позивачем та відповідачем підтверджується виконання послуг позивачем у розмірі 7214,45 грн. (а.с.16).

01.12.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Кримгаз» (Кредитор) та Приватним підприємством «Агротем» (боржник) укладено Договір на погашення заборгованості по технічному обслуговуванню газопроводу, відповідно до п.1 якого Кредитор надає Боржнику розстрочку у погашення заборгованості по оплаті за Договором від 03.01.2008 р. № 6 на технічне обслуговування газопроводу, яка утворилась станом на 01.12.2010 р. у сумі 7214,45 грн. з розподілом по місяцям: січень – квітень 2011 р. рівними платежами у розмірі 1803,61 грн., а за квітень 2011 р. у розмірі 1803,62 грн. (а.с.12-13).

Відповідно до п.4 Договору від 01.12.2010 р. Боржник зобов'язується забезпечити своєчасне погашення боргу за договором на технічне обслуговування газопроводу згідно умов, визначених даним Договором; не дозволяти утворення заборгованості за поточними платежами.

Згідно п.6 Договору від 01.12.2010 р. у разі несвоєчасного внесення плати за Договором нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Листом від 08.09.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату наявної заборгованості, яка станом на 01.09.2011 р. складає 3607,23 грн., також позивач повідомив відповідача, що у разі непогашення вказаної заборгованості він буде змушений звернутись до суду із позовом про стягнення даної заборгованості (а.с.17).

Несплата відповідачем наявної заборгованості й стала підставою для звернення до суду із даним позовом.

З матеріалів справи суд вбачає, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» змінило тип акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (а.с.50).

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.  

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).  

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Актом приймання виконаних робіт на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них підписаного між позивачем та відповідачем підтверджується виконання послуг позивачем у розмірі 7214,45 грн. (а.с.16).

Згідно виписок з розрахункового рахунку позивача відповідачем було сплачена частина заборгованості у розмірі 3607,22 грн. (а.с.20-21).

Листом від 08.09.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату наявної заборгованості, яка станом на 01.09.2011 р. складає 3607,23 грн., також позивач повідомив відповідача, що у разі непогашення вказаної заборгованості він буде змушений звернутись до суду із позовом про стягнення даної заборгованості (а.с.17).

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3607,23 грн., обґрунтовані, засновані на приписах діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 367,95 грн. суду зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (Закон України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР із змінами і доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 Договору від 01.12.2010 р. у разі несвоєчасного внесення плати за Договором нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення зобов'язання.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 367,95 грн. за прострочення виконання останнім грошового зобов'язання обґрунтована, підлягає задоволенню.

Суд також враховує ту обставину, що відповідачем не оспорено суму розрахунку позовних вимог позивача та не представлено суду документального підтвердження сплати такої заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються у повному обсязі на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·          Позов задовольнити у повному обсязі.

·          Стягнути з Приватного підприємства «Агротем» (вул.Чорноморське шосе, 28,  м.Євпаторія, АР Крим, 97420; ідентифікаційний код 25125375) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства «Кримгаз» (вул.Будівельників, 3, м.Євпаторія, АР Крим, 97420; ідентифікаційний код 26085488) суму основного боргу у розмірі 3607,23 грн., пеню у розмірі 367,95 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

·          Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 01.12.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.