Рішення

від 08.12.2011 по справі 4814-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2011 Справа №5002-32/4814-2011

Господарський суд Автоном ної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М. розглян ув у відкритому судовому зас іданні справу

За позовом - Публічного а кціонерного товариства «Кри мнафтопродукт» (95023, АР Крим, м. С імферополь, вул. Ялтинське шо се, 12, ідентифікаційний код 03432270 ).

До відповідача - Приватно го підприємства «Інком - По бут» (97560, АР Крим, Сімферопольс ький район, с. Перове, вул. Лені на, 12/19; 97560, АР Крим, Сімферопольсь кий райрн, с. Перове, вул. Парко ва, 9, кв. 16, ідентифікаційний ко д 34303324).

Про визнання договору неді йсним

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1 керівник.

Від відповідача - не з' яв ився.

Представникам роз'яснено п рава і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуа льного кодексу України, зокр ема право відводу судді, відп овідно до статті 20 Господарсь кого процесуального України . Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Крим нафтопродукт» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підп риємства «Інком - Побут» пр о визнання договору №103 від 01.09.20 08р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Кр имнафтопродукт» та Приватни м підприємством «Інком - По бут» недійсним.

Ухвалою господарського су ду від 03.11.2011 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 10.11.2011 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав, викладених в ухва лі Господарського суду АР Кр им від 10.11.2011р. розгляд справи ві дкладався, про що сторони так ож були поінформовані належн им чином - рекомендованою к ореспонденцією.

Відповідач явку повноважн ого представника в судове за сідання не забезпечив, не зва жаючи на те, що був належним чи ном повідомлений про день, ча с та місце розгляду даної спр ави рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз' яснень Вищого арбітражного с уду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі з мінами та доповненнями) особ и, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими пр о час і місце її розгляду судо м, якщо ухвалу про порушення п ровадження у справі надіслан о за поштовою адресою, зазнач еною у позовній заяві. Отже, в ідповідач вважається повідо мленим про час та місце судов ого розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного л иста «Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2006 році » Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що до повнова жень господарських судів не віднесено установлення факт ичного місцезнаходження юри дичних осіб або місця прожив ання фізичних осіб - учасникі в судового процесу на час вчи нення тих чи інших процесуал ьних дій. Тому відповідні про цесуальні документи надсила ються господарським судом зг ідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справ и. З цього приводу див. також п ункт 4 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового зас ідання.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Відповідач не скористував ся своїм правом подання відз иву на позовну заяву та надан ня доказів в порядку статті 33 Господарського процесуальн ого кодексу України.

Враховуючи те, що норми стат ті 38 Господарського процесуа льного кодексу України щодо обов' язку господарського с уду витребувати у сторін док ументи і матеріали, необхідн і для вирішення спору, коресп ондуються з диспозитивним пр авом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування сво єї правової позиції.

У зв' язку з тим, що відпові дач не використав наданого з аконом права на участь у судо вому засіданні, подання відз иву на позов та доказів, а мате ріали справи в достатній мір і характеризують взаємовідн осини сторін і неявка відпов ідача не перешкоджає вирішен ню спору, суд вважає за можлив е розглянути справу в порядк у статті 75 Господарського про цесуального кодексу України - за наявними у ній матеріал ами.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши в сукупності представлені докази, заслух авши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008р. між Приватним підприє мством «Інком - Побут» ( Вико навець) (Відповідач) та Публі чним ( Відкритим) акціонерним товариством «Кримнафтопрду кт» (Споживач) (Позивач) укладе ний договір № 103 ( а.с. 16).

Відповідно до пункту 1. 1 Дого вору Споживач передає , а Вик онавець приймає на себе вик онання з регулярного вивозу твердих побутових відходів, що накопичились у Споживача .

Як то передбачено пунктом 1. 2 Договору, вивіз ТПВ здійсню ється з території підприємс тва Споживача за адресою м. Сі мферополь, Московське шосе 12 к м.

Так, укладання позивачем вк азаного Договору було обумов лено тим, що в 1995 році об' єкт був переданий в статутний ка пітал позивача.

Проте, як було встановлено п ізніше, у відповідності до пр отоколу № 10 від 07.10.1996р. загально го збору акціонерів Позивач а із статутного капіталу був виключений об' єкт, розташо ваний за адресою м. Сімферопо ль, Московське шосе, 12.

Факт відсутності у ПАТ «Кри мнафтопродукт» права власно сті на вищенаведений об' єк т нерухомості встановлений Рішенням Господарського суд у АР Крим від 17.02.2011р.

Так, пункт 901 Цивільного коде ксу України твердить про те, щ о за договором про надання по слуг одна сторона (виконавец ь) зобов'язується за завдання м другої сторони (замовника) н адати послугу, яка споживаєт ься в процесі вчинення певно ї дії або здійснення певної д іяльності, а замовник зобов'я зується оплатити виконавцев і зазначену послугу, якщо інш е не встановлено договором.

Укладання договору на виві з ТПВ було обумовлено необхі дністю позивача організуват и вивіз відходів на належном у йому на праві власності об' єкту.

Проте, як вбачається з матер іалів справи, позивач помиля вся стосовно існування таког о права на об' єкт.

Згідно частин 1,2 статті 11 Цив ільного кодексу України циві льні права та обов'язки виник ають із дій осіб, що передбаче ні актами цивільного законод авства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, а ле за аналогією породжують ц ивільні права та обов'язки; пі дставами виникнення цивільн их прав та обов' язків, зокре ма, є договори та інші правочи ни.

У відповідності до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 цього Кодексу .

Відповідно до частин 1-3,5 та 6 с татті 203 Цивільного кодексу Ук раїни зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також інтересам де ржави і суспільства, його мор альним засадам; особа, яка вчи няє правочин, повинна мати не обхідний обсяг цивільної діє здатності; волевиявлення уча сника правочину має бути віл ьним і відповідати його внут рішній волі; правочин має бут и спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що в чиняється батьками (усиновлю вачами), не може суперечити пр авам та інтересам їхніх мало літніх, неповнолітніх чи неп рацездатних дітей.

Пункт 1 статті 229 Цивільного к одексу України передбачає, щ о якщо особа, яка вчинила прав очин, помилилася щодо обстав ин, які мають істотне значенн я, такий правочин може бути ви знаний судом недійсним.

Істотне значення має помил ка щодо природи правочину, пр ав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі , які значно знижують її цінні сть або можливість використа ння за цільовим призначенням . Помилка щодо мотивів правоч ину не має істотного значенн я, крім випадків, встановлени х законом.

Помилка - це неправильне спр ийняття особою фактичних обс тавин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсу тності якого можна було б вва жати, що правочин не був би вчи нений. Оскільки в цьому випад ку волевиявлення особи не ві дповідає її справжньому намі ру, такий правочин визнаєтьс я недійсним. Причини помилки в цьому випадку ролі не грают ь. Так, помилка може виникнути внаслідок необачності або с амовпевненості учасників пр авочину, невірного розуміння сторонами одна одної в ході п ереговорів, невірного тлумач ення закону, дій третіх осіб т ощо. Помилка є підставою для в изнання недійсними правочин ів як фізичних, так і юридични х осіб.

В даному випадку має місце помилка позивача, яка вирази лась в неправильному розумін ні того, що в нього є право гос подарського відання даного о б' єкту.

Зрозумілим є те, що у випадк у, коли позивач знав би про нен алежність об' єкту йому на п раві власності , він не став і укладати оспорюваний догові р.

Приписами пункту 3 статті 55 Г осподарського кодексу Украї ни встановлено, що суб'єкти го сподарювання реалізують сво ю господарську компетенцію н а основі права власності, пра ва господарського відання, п рава оперативного управлінн я відповідно до визначення ц ієї компетенції у цьому Коде ксі та інших законах, тоді як п озивач на момент укладання д оговору такими правами не во лодів.

В пункті 19 Постанови Пленум у Верховного суду України ві д 6 листопада 2009 року N 9 «Про судо ву практику розгляду цивільн их справ про визнання правоч инів недійсними» зазначено , що відповідно до статей 229 - 233 Ц К правочин, вчинений під впли вом помилки, обману, насильст ва, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслі док впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помили лася сторона правочину (стат тя 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. О соба на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, щ о така помилка дійсно мала мі сце, а також що вона має істотн е значення.

Дійсно на момент укладання оспорюваного договору позив ач вже не був власником об' є кту, а отже помилково уклав до говір на надання послуг, необ хідних для обслуговування св ого майна, бо помилявся в нале жності цього манйа цому на пр аві власності.

Так, для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щ об помилка мала істотне знач ення. Під помилкою, що має істо тне значення, ЦК розуміє поми лку щодо природи правочину, п рав та обов'язків сторін, таки х властивостей та якостей ре чі, які значно знижують її цін ність або можливість викорис тання за цільовим призначенн ям.

Істотною є помилка, наслідк и якої або взагалі не можна ус унути, або для усунення яких с торона, що помилилася, має нес ти значні витрати. При виріше нні питання про істотне знач ення помилки за обставин, виз начених у коментованій статт і, потрібно виходити з істотн ості тієї чи іншої обставини для конкретної особи з ураху ванням її становища, стану зд оров'я, характеру діяльності , значення правочину тощо.

Помилку позивача стосовно наявності в нього права влас ності на об' єкт, господарсь ке відання якого позивач реа лізував, укладаючи договір н а надання послуг, неможливо в иправити.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до в исновку про обґрунтованість законність та доведеність п озовних вимог, внаслідок чог о вони підлягають задоволенн ю.

З урахуванням викладеног о, керуючись статями 33, 34, 49, стат тям 82-84 Господарського процес уального кодексу України, су д

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати недійсним до говір № 103 від 01.09.2008р., укладений м іж Публічним акціонерним тов ариством «Кримнафтопродукт » та Приватним підприємством «Інком - Побут» .

3. Стягнути з Приватног о підприємства «Інком - Поб ут» (97560, АР Крим, Сімферопольсь кий район, с. Перове, вул. Ленін а, 12/19; 97560, АР Крим, Сімферопольськ ий райрн, с. Перове, вул. Парков а, 9, кв. 16, ідентифікаційний код 34303324) на користь Публічного акц іонерного товариства «Кримн афтопродукт» (95023, АР Крим, м. Сім ферополь, вул. Ялтинське шосе , 12, ідентифікаційний код 03432270) 85, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. в ират на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу.

4. Накази видати в поряд ку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

У судовому засіданні 08.12.2011р. о голошено вступну і резолютив ну частини рішення. Мотивува льна частина рішення оформле на відповідно до статті 84 Госп одарського процесуального кодексу України та підписана 09.12.2011р.

Рішення може бути оскаржен о в порядку та строки передба чені статтями 91-93 Господарськ ого процесуального кодексу У країни. Рішення набирає зако нної сили відповідно до стат ті 85 Господарського процесуа льного кодексу України.

Суддя Господарськог о суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.