Постанова

від 17.10.2006 по справі 39/279-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/279-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2006                                                                                                    Справа № 39/279-06 

            Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача-1: Білий С.В.- предст., дов.№ю-27/06 від 27.06.2006 року

відповідача-2: Бобер І.Ю.- предст., дов.№07/25-ю від 25.07.2006 року                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-Газ” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2006 року по справі №39/279-06

за позовом: приватного підприємства „Експрес-Інфра” (м. Світловодськ Кіровоградської області)     

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафта-Газ” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)                       

   2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Славнафта” (м. Дніпропетровськ)

про: визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у здійсненні права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2006 року по справі №39/279-06 (суддя Ліпинський О.В.) був частково задоволений позов приватного підприємства „Експрес-Інфра” (м. Світловодськ Кіровоградської області) до товариства з обмеженою відповідальністю “Нафта-Газ” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) і товариства з обмеженою відповідальністю „Славнафта” (м. Дніпропетровськ) про визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у здійсненні права власності. Зазначеним судовим рішенням визнаний недійсним договір оренди АЗС, що розташована за адресою: с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Шосейна, 1 від 01 квітня 2006 року, укладений між ТОВ „Нафта-Газ” і ТОВ „Славнафта” і усунуті перешкоди у здійсненні права власності позивача шляхом звільнення автозаправного комплексу №3 ТОВ „Славнафта” та передачі вказаного майна ПП „Експрес-Інфра”, а також стягнені з відповідачів витрати по справі.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Нафта-Газ” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) – відповідач-1 –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2006 року по справі №39/279-06. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки спірне майно належить на праві власності ТОВ „Нафта-Газ”, що встановлено рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 13.02.2006 року. Вказане майно знаходилося у володінні та користуванні скаржника, який як власник майна передав його в оренду ТОВ „Славнафта”. Заявник вважає, що майно не було належним чином передане ПП „Експрес-Інфра”, тому в силу ст.655 ЦК України це підприємство не може вимагати його із володіння інших осіб, оскільки це може робити лише власник майна (ст.391 ЦК України). Відповідач-1 є власником майна і має право вчиняти відносно належного йому майна будь-які дії, у тому числі і передати майно в оренду. Крім того, навіть у разі набуття позивачем права власності, останній відповідно до вимог ст.770 ЦК України не має право вимагати повернення майна, оскільки до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця за договором найму. Відповідач-1 також зазначає, що суд не повідомив відповідачів про час і місце слухання справи, що в силу ст.104 ГПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Позивач –приватне підприємство „Експрес-Інфра” (м. Світловодськ Кіровоградської області) –відзив на апеляційну скаргу не надав і заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою юрисконсульта. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду розгляд справи був відкладений на 17.10.2006 року на 12.00. У судове засідання 17.10.2006 року представник позивача не явився. Беручи до уваги, що строк перегляду справи закінчується, матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-2 –товариство з обмеженою відповідальністю „Славнафта” –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що прийняте судом рішення підлягає скасуванню, оскільки на момент передачі автозаправного комплексу в оренду ТОВ „Славнафта” власником майна був відповідач-1 –ТОВ „Нафта-газ”; на момент розгляду справи в суді предмета спору вже не існувало, оскільки спірний договір 30 травня 2006 року між відповідачами було укладено угоду про розірвання договору оренди автозаправного комплексу №3 від 01.04.2006 року; ТОВ „Славнафта” не має жодного відношення до спірного майна, але не погоджується із судовим рішенням, оскільки має сплачувати витрати по справі.

05.10.2006 року відповідач-1 залучив до справи засвідчену копію договору оренди автозаправного комплексу №3 від 01.04.2006 року та копію угоди про розірвання зазначеного договору.   

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представників відповідачів, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 06 липня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс-Петролеум” (продавець) і приватним підприємством „Експрес-Інфра” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу автозаправного комплексу, згідно з яким ТОВ „Альянс-Петролеум” продав, а позивач купив належний ТОВ „Альянс-Петролеум” на праві приватної власності автозаправний комплекс №3, що знаходиться в будинку №1 на вулиці Шосейна в с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області і знаходиться на земельній ділянці площею 1200 кв.м. (п.1). У договорі зазначено, що автозаправний комплекс №3 на момент відчуження належить ТОВ „Альянс-Петролеум” на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.2005 року.

У цей же день 06.07.2006 року між позивачем і ТОВ „Альянс-Петролеум” був підписаний акт прийому-передачі, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв автозаправний комплекс №3.

01 квітня 2006 року між ТОВ „Нафта-газ” (відповідач-1) і ТОВ „Славнафта” (відповідач-2) був укладений договір оренди АЗС, відповідно до якого відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв у тимчасове володіння автозаправну станцію, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орловщина, вул. Шосейна, 1 на 364 дня для провадження господарської діяльності. У цей же день між сторонами був підписаний акт приймання-передачі автозаправного комплексу №3.

На підставі зазначених даних місцевий господарський суд зробив висновок, що позивач є власником спірного майна, а відповідач-1, не будучи власником майна, передав зазначене майно в оренду без дозволу власника майна, що стало підставою для задоволення позовних вимог. У судові засідання 31.07.2006 року і 08.08.2006 року представники відповідачів не явилися, тому суд розглядав справу без участі представників відповідачів.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає рішення таким, що не відповідає чинному законодавству в силу наступного:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.02.2006 року по справі №2-2173/06 за позовом Хейлика Сергія Миколайовича до ТОВ „Альянс-Петролеум” за участю третіх осіб на стороні відповідача: державного нотаріуса Ново московського нотаріального округу Ріхтер Н.В. та ТОВ „Нафта-газ” про визнання договору купівлі-продажу недійсним позов Хейлика Сергія Миколайовича був задоволений: договір купівлі-продажу автозаправного комплексу №3, розташованого за адресою: с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Шосейна, 1 визнаний недійсним; сторони за договором повернуті у первісний стан, визнано право власності на автозаправний комплекс № 3 за товариством з обмеженою відповідальністю „Нафта-газ” та зобов'язано бюро технічної інвентаризації м. Новомосковська Дніпропетровської області зареєструвати право власності на автозаправний комплекс №3 (спірне майно) за ТОВ „Нафта-газ”. Зазначене судове рішення набуло законної сили 24.02.2006 року, тобто з 24.02.2006 року власником спірного майна є відповідач-1 –товариство з обмеженою відповідальністю „Нафта-газ” (м. Дніпродзержинськ). Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Таким чином, факт того, що відповідач-1 –товариство з обмеженою відповідальністю „Нафта-газ” є власником автозаправного комплексу №3, розташованого у с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області по вул. Шосейній, 1 є встановленим і подальшому доказуванню не підлягає. Крім того, з моменту набуття судовим рішенням законної сили ТОВ „Альянс Петролеум” є не власником спірного майна.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам. Використовуючи своє право власності відповідач-1 уклав з відповідачем-2 договір оренди АЗС від 01.04.2006 року, який позивач просив визнати недійсним, і передав майно автозаправного комплексу №3 в оренду.

30 травня 2006 року між відповідачами була укладена угода про розірвання договору оренди автозаправного комплексу №3 від 01.04.2006 року, відповідно до якої ТОВ „Нафта-газ” і ТОВ „Славнафта” розірвали договір оренди автозаправного комплексу №3 від 01.04.2006 року за взаємною згодою сторін з причин складного фінансового становища ТОВ „Славнафта” та неможливістю сплачувати орендну плату і зазначили, що договір від 01.04.2006 року втрачає свою чинність з 31.05.2006 року. У цей же день спірне майно за актом приймання-передачі автозаправного комплексу №3 було передано від ТОВ „Славнафта” (відповідач-2) до ТОВ „Нафта-газ” (відповідач-1).

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору оренди автозаправного комплексу №3 від 01.04.2006 року, укладеного між відповідачами, 14 липня 2006 року, тобто після його розірвання у встановленому законом порядку. Відповідно до п.11 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки спірний договір оренди припинив свою дію до подання позову провадження у справі в частині визнання такого договору недійсним слід припинити на підставі п.11 ст.80 ГПК України.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності позивача, то ці позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки власником автозаправного комплексу №3 (спірного майна) є відповідач-2, що підтверджується наданими доказами.

08 серпня 2006 року позивач подав до місцевого господарського суду заяву про відмову від позовних вимог в частині заборони ТОВ „Нафта-газ” укладати з будь-якими особами договори оренди автозаправного комплексу №3, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орловщина, вул. Шосейна, 1. Відповідно до ст.22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Оскільки відмова позивача від позову у зазначеній частині не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає заявлену відмову від позову і припиняє провадження у справі у цій частині позовних вимог на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –частковому задоволенню.   

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 80 п.11, 80 п.4, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-газ” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2006 року у справі №39/279-06 скасувати.

Провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди автозаправного комплексу №3, розташованого за адресою: с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області, вул.. Шосейна, 1, укладеного 01.04.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Нафта-газ” і товариством з обмеженою відповідальністю „Славнафта”, припинити.

Прийняти заявлену приватним підприємством  „Експрес-Інфра” (м. Світловодськ Кіровоградської області) відмову від позову в частині позовних вимог щодо заборони ТОВ „Нафта-газ” укладати з будь-якими особами договори оренди автозаправного комплексу №3, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орловщина, вул. Шосейна, 1.

Провадження у справі в частині позовних вимог щодо заборони ТОВ „Нафта-газ” укладати з будь-якими особами договори оренди автозаправного комплексу №3, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орловщина, вул. Шосейна, 1, припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного підприємства „Експрес-Інфра” (Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 67, кв. 316, код ЄДРПОУ 34395766) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-газ” (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 16, код ЄДРПОУ 30617281) 42 грн. 50 коп. державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Головуючий                                                                                      О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                 Л.О. Лотоцька

                                                                                                                            Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 18.10.2006 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                    М.В. Юрченко

18.10.2006р.