Рішення

від 01.12.2011 по справі 16/95/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 грудня 2011 р.                                                                            Справа 16/95/2011/5003

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рост", смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області    

до: виконавчого комітету Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області  

про визнання права власності на самочинно збудовану прибудову

Головуючий суддя Нешик О.С.    

           Секретар судового засідання Снігур О.О.                                        

           Представники сторін:

           позивача: ОСОБА_1. (довіреність б/н від 10.10.11 року),  

           відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Рост" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до виконавчого комітету Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на самочинно збудовану прибудову, а саме: остіклений навіс, прибудований до майстерні, що розташована за адресою: Вінницька обл., Вінницький район, смт Стрижавка, вул.Київська, 1а.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її  до розгляду на 01 листопада  2011 року.

В зв'язку з неявкою в судове засідання (01.11.2011 року та 15.11.2011 року)  представника виконавчого комітету Стрижавської селищної ради, необхідністю витребування від сторін  додаткових документів розгляд справи відкладався.   

Ухвалою суду від 15.11.2011 року розгляд справи призначено на 01.12.2011 року.

На визначену судом дату (01.12.2011 року) з'явився представник позивача.

Під час розгляду справи останній подав заяву б/н від 01.12.2011 року (вх. №08-46/16117/11), якою уточнив позовні вимоги та просив суд постановити рішення, яким визнати за ТОВ фірмою "РОСТ" право власності на остіклений навіс, площею 204,9 кв.м., позначений в технічному паспорті на виробничий будинок літерою "А1", що розташований за адресою: Вінницька обл., Вінницький район, смт Стрижавка, вул.Київська, 1А.

Представник відповідача  в судове засідання (01.12.2011 року) не з'явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявними в справі матеріалами, а саме підписом представника останнього від 25.11.2011 року на повідомленні пошти про вручення поштового відправлення № 2321010090944.

Разом з тим клопотаннями №1464 від 26.10.2011 року (вх. канцелярії суду №08-46/14202/11), №1560 від 11.11.2011 року (вх. канцелярії суду №08-46/14890/11) та №1655 від 28.11.2011 року (вх. канцелярії суду №08-46/15843/11) відповідач просив суд справу розглянути без участі представника Стрижавської селищної ради. При цьому, листом №1560  від 11.11.2011 року голова Стрижавської  селищної  ради повідомив суду, що діями позивача  права Стрижавської  селищної  ради не порушуються.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач на праві постійного користування користується 0,1536 га землі, наданої для господарських потреб, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею  ІІ-ВН № 002916 від 05.05.1997 року (а.с.18). На зазначеній земельній ділянці (вул.Київська, 1а) збудована будівля майстерні з оглядовою ямою літ."А" площею 195,9 кв.м., вбиральні літ."Б". Дані будівлі належить позивачу на праві власності, про що свідчить свідоцтво про право власності на будівлі та споруди №453 від 27.11.2003 року, видане на підставі рішення виконкому Стрижавської селищної ради №277 від 27.11.2003 року, а також реєстраційне посвідчення комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, зареєстроване 15 січня 2004 року за №31.

В 2004 році до споруди майстерні був самочинно добудований остіклений навіс, що стверджується технічним паспортом на виробничий будинок за адресою: вул.Київська, 1а, селище Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область.

Факт наявності вказаних об'єктів нерухомості підтверджується також матеріалами інвентаризаційної справи №1030.

За результатами обстеження будівельних конструкцій навісу до майстерні фірми "Рост" по вул. Київська, №1а в смт Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНСТРАТЕГІЯ-БУДЕКСПЕРТИЗА" (21020, м.Вінниця, вул.Першотравнева, 88; державна ліцензія серії АГ № 573696 від 15.03.2011 року згідно з наказом  Держархбудінспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 6-Л від 15.03.2011 року) складено звіт №265/11 від 16.11.2011 року, затверджений головним інженером ОСОБА_2.

Об'єктом обстеження є навіс, прибудований до майстерні літера "А" по вул.Київській, 1а, смт Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область. Метою обстеження є визначення фактичного технічного стану будівельних конструкцій навісу на предмет його надійності, міцності, довговічності, виявлення пошкоджень, причин їх виникнення, а також надання вказівки при необхідності, рекомендацій по відновленню експлуатаційних характеристик будівельних конструкцій.

Згідно наданого висновку про стан будівель та їх придатність до експлуатації на підставі результатів обстеження та аналізу виявлених дефектів і пошкоджень встановлено, що стан основ фундаментів,  фундаментів, огородження, підлоги  задовільний. Вимощення та благоустрій виконано в повному обсязі. Загальний технічний стан конструктивних елементів прибудованого навісу, розташованого по вул.Київська, 1а, смт Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, оцінюється як задовільний. Подальша експлуатація будівлі за призначенням можлива.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, що був збудований самочинно.

Ст.321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його  здійсненні. Власник має право користуватися, розпоряджатися, володіти своїм майном.

Як встановлено ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У частині 2 ст.328 ЦК України закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).

Згідно частини 2 статті 415 Цивільного кодексу України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Однак до випадків набуття землекористувачем права власності на збудовані ним будівлі застосовуються також загальні правила, що визначають порядок набуття права власності на нерухоме майно.

Статтею 331 Цивільного кодексу України визначено порядок та момент виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, будівництво якого здійснювалось правомірно, з додержанням вимог законодавства. Так, за частиною 2 вказаної статті право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, а якщо право власності на нього підлягає державній реєстрації - то відповідно з моменту його державної реєстрації.

Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено можливість набуття права власності у випадках, коли будівництво нерухомого майна здійснювалось з вчиненням порушень, внаслідок чого набуло ознак самочинного будівництва. Ця норма є спеціальною у застосуванні до спірних правовідносин, оскільки не пов'язується з приписами статті 331 Цивільного кодексу України.

Суд наголошує на тому, що зазначена правова позиція відображена також у постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2008 року №2-13/3505-2008.

Відповідно до положень ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно набувають ознак самочинного будівництва, якщо вони: збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил. Особа, яка здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього.

Суд дійшов висновку, що прибудований до майстерні остіклений навіс, що є предметом даного спору, є самочинним будівництвом, оскільки воно здійснено власником без належного дозволу. Вказані дії вчинені щодо приміщення та на земельній ділянці, що належить позивачу та не порушує права інших осіб.  

Частинами 3 та 5 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем, який здійснив самочинне будівництво, прав інших осіб. Натомість з листа відповідача №1560 від 11.11.2011 року вбачається, що діями позивача щодо будівництва остікленого навісу за адресою: Вінницька обл., Вінницький район, смт Стрижавка, вул.Київська, 1А права Стрижавської  селищної  ради не порушуються.

Статтями 15 та 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист, в тому рахунку і судовий, свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Як вказувалось вище, відповідач у листі №1560 від 11.11.2011 року вказує про відсутність заперечень проведеного позивачем будівництва.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи наведені  вище норми  матеріального права, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд вважає за необхідне покласти їх на позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Тому витрати з державного мита та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Разом з тим, при розгляді  справи судом з‘ясовано, що при зверненні до суду позивачем  квитанцією №6 від 11.10.2011р. зайво сплачено 0,33 грн. держмита, а тому державне мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

  ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Рост" (23210, Вінницька обл., Вінницький район, смт Стрижавка, вул.Дзержинського, буд.15А, ідент. код 20105497) право власності на остіклений навіс, площею основи 204,9 кв.м., позначений в технічному паспорті на виробничий будинок літерою "А1", що розташований за адресою: Вінницька обл., Вінницький район, смт Стрижавка, вул.Київська, 1А.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Рост" (23210, Вінницька обл., Вінницький район, смт Стрижавка, вул.Дзержинського, буд.15А, ідент. код 20105497) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого держмита в розмірі 0,33 грн. (держмито сплачено квитанцією №6 від 11.10.2011 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи №16/95/2011/5003).

4. Рішення надіслати  відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя                                             Нешик О.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  05 грудня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - виконавчому комітету Стрижавської селищної ради (23210, Вінницька обл., Вінницький район, смт Стрижавка, вул.40-річчя Перемоги, 7)