Рішення

від 16.11.2011 по справі 7/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/232

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.11.11 р.                                                                                 Справа № 7/232                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгари,

при помічнику судді В.Ю.Косицькій,

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСС-СПЕКТР” м.Донецьк

До відповідача: Приватного підприємства „ДІКА-ТРЕЙД” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення боргу – 66 678, 59 грн., інфляційних – 7 668, 04 грн., 3% річних – 2 318, 22 грн., неустойки – 4 768, 84 грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:                            

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСС-СПЕКТР” м.Донецьк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „ДІКА-ТРЕЙД” м.Донецьк про стягнення боргу – 66 678, 59 грн., інфляційних – 7 668, 04 грн., 3% річних – 2 318, 22 грн., неустойки – 4 768, 84 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поставки нафтопродуктів №ДС-2 від 05.01.2010р. в частині здійснення оплати отриманого товару.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві та в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки нафтопродуктів №ДС-2 від 05.01.2010р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.7.1 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2010р., а в частині розрахунків – до їх повного закінчення. Таким чином, з матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення спірних відносин, Договір був чинним.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) зобов'язується передати в узгоджені строки, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах викладених в Договорі, нафтопродукти, далі товар, асортимент, кількість та ціна яких вказуються у видаткових накладних.

Умови та строки поставки, порядок приймання узгоджені сторонами в розділі 2 Договору.

Сума даного Договору визначається згідно суми видаткових накладних (п.3.1 Договору).

Згідно п.3.2 Договору, оплата товару здійснюється протягом 5 банківських днів на підставі виставленого постачальником рахунку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу у червні та липні 2010р.  товар на загальну суму 85377,50 грн., в підтвердження чого у справі містяться двосторонні видаткові накладні №РН-0000226 від 02.06.2010р., №РН-0000259 від 09.07.2010р., №РН-0000263 від 09.07.2010р.

Разом із поставкою товару, позивач вручив відповідачу рахунки на сплату №СФ-0000226 від 02.06.2010р., №СФ-00263 від 09.07.2010р., №СФ-0000259 від 09.07.2010р. Факт отримання відповідачем рахунків на сплату отриманого товару підтверджено відповідачем.

Відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав у зв'язку з чим у нього, позивач звернувся до нього із листом-вимогою №29_8 від 31.08.2011р. на суму 66 678, 59 грн., в підтвердження направлення якого у справі міститься опис вкладення та поштова квитанція від 05.09.2011р.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми боргу, позивач звернувся до суду та просить стягнути 66 678, 59 грн. в примусовому порядку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 66 678, 59 грн., є доведеною, визнаною відповідачем та підлягає стягненню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Враховуючи наведені вище приписи та норми права, позивач просить стягнути з відповідача 7 668, 04 грн. інфляційних за період з серпня 2010р. по червень 2011р., 2 318, 22 грн. 3% річних в період з 17.07.2010р. по 12.09.2011р. та 4 768, 84 грн. неустойки (пені) за період з 01.08.2010р. по грудень 2010р. включно.

Відповідач вказані суми визнав у повному обсязі.

Зазначені суми перераховані господарським судом та відповідно складають:

-          3% річних – 2 318, 22 грн.

- Інфляційні – 8 063, 30 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 7 668, 04 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

- Неустойка (пеня) – 4 851, 10 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 4 768, 84 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 318, 22 грн., інфляційних в сумі 7 668, 04 грн., неустойки в сумі 4 768, 84 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСС-СПЕКТР” м.Донецьк до Приватного підприємства „ДІКА-ТРЕЙД” м.Донецьк про стягнення боргу – 66 678, 59 грн., інфляційних – 7 668, 04 грн., 3% річних – 2 318, 22 грн., неустойки – 4 768, 84 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „ДІКА-ТРЕЙД” (83087, м.Донецьк, вул..Газети Комсомолець Донбаса, 43-а, ЄДРПОУ 36380856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСС-СПЕКТР” (83089, м.Донецьк, вул.Загравна, 7, ЄДРПОУ 34359885) – борг в сумі 66 678, 59 грн., інфляційні в сумі 7 668, 04 грн., 3% річних в сумі 2 318, 22 грн., неустойку в сумі 4 768, 84 грн., державне мито в сумі 814, 34 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                               Сгара Е.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >