Постанова

від 06.08.2008 по справі 30/456

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/456

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.08.2008                                                                                           № 30/456

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача -Харченко С.Л. -за дов.,

 від відповідача - не зэявився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віаком"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.02.2008

 у справі № 30/456  

 за позовом                               КП "Київжитлоспецексплуатація"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Віаком"

 про                                                  виселення

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача із займаного ним нежитлового приміщення загальною площею 619,40 кв.м  (перший поверх – 250,10 кв. м, другий поверх –369,30 кв. м) у будинку на вул. Салютній, 23 А корп. 2 в м. Києві.

  Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач користується зазначеним вище приміщенням після закінчення терміну дії Договору оренди  нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва № 10/2343 від 13.07.06.

Рішенням  Господарського суду м. Києва від 07.02.2008 р. по справі № 30/456 позов КП „Київжитлоспецексплуатація”   задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно винесене по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального  права.

Зокрема, скаржник  в своїй апеляційній скарзі  вказує про те, що він має переважне право на продовження договору оренди, оскільки належним чином весь час виконував умови договору. Крім того, апелянт вважає, що спірний договір оренди був продовжений  на три роки, тому  що у разі закінчення строку дії договору, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або змінй договору , договір вважається продовжений на той саме строк.    

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  колегія встановила наступне.

13.07.06. між Комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація”(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Віаком” (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень)  комунальної власності територіальної громади м. Києва № 10/2343 , відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 23 А, корп. 2 загальною площею 619,40 кв. м.

Строк дії Договору було визначено сторонами з 13.07.06. до надання розпорядчих документів, але на пізніше 3-х місяців до 13.10.06. (п. 9.1 даного Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 155/05-2614 від 25.10.06., відповідно до якого Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю „Віаком” про те, що строк дії Договору № 10/2343 від 13.07.06. закінчився, та просив відповідача звільнити орендоване нежиле приміщення та передати за актом.

Однак, як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Віаком” незважаючи на закінчення терміну дії Договору продовжує  займати спірне приміщення, що й обумовило необхідність звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

 Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, а саме, права суб'єкта комунальної власності територіальної громади міста Києва здійснює Київська міська рада.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 зазначеного Закону, органи місцевого самоврядування здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності,  втому числі можуть здавати їх в оренду.

Відповідно до п. 3.1 Статуту Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від  04.09.96. № 1397, позивач має право виступати заставодавцем, передавати, здавати в оренду, обмінювати, надавати безоплатно в тимчасове користування або позику закріплене за ним майно, в тому числі будівлі і споруди тільки за згодою власника або органу, уповноваженого управляти майном.

Як вбачається з матеріалів справи, договором оренди № 10/2343 від 13.07.06. було встановлено строк дії цього Договору  до надання розпорядчих документів, але не більше 3 місяців до 13.10.06.

За таких обставин, строк дії Договору закінчився 13.10.06.,  а Орендодавець –Комунальне підприємство „Київжитлоспецексплуатація” своїм листом № 155/05-2614 від 26.10.06.  повідомило відповідача про припинення дії зазначеного Договору.

У відповідності до матеріалів справи, а саме, відповідно до рішення Київської міської ради від 14.06.07. № 789/1450 “Про продовження термінів дії договорів оренди та надання дозволів на укладення договорів суборенди” Товариству з обмеженою відповідальністю „Віаком”   було відмовлено в укладенні договору  оренди нежилого приміщення  площею 619,40 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 23-А, корп. 2.

За таких обставин, на даний час між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, користування нежилим приміщенням загальною площею 619,4 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 23 А, корп. 2 здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю „Віаком” без дозволу власника майна.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.  

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем в розумінні зазначеної правової норми не надано жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.

За таких обставин,  судом встановлено, що відповідач безпідставно користується спірним нерухомим майном, що належить до державної власності, в зв'язку з чим, Господарський суд міста Києва вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу ТОВ „ВІАКОМ” залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 07.02.2008 р. по справі №30/456 залишити без змін.

3. Матеріали справи №30/456 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 19.08.08 (відправлено)