Рішення

від 28.11.2011 по справі 18/5007/108/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - * 10002, м. Житомир, май дан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "28" листопада 2011 р. справа № 18/5007/108/11

Господарський суд Житоми рської області у складі:

судді Солов ей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА _1, довіреність від 27.12.2010р.;

від відповідача: не з'яв ився;

розглянув справу за позов ом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Агропродукт " (смт.Любар) < В особі(назва) >

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "КОХ" (м.Жи томир)

про стягнення 9 365,82грн.

Позивачем пред'явлено позо в про стягнення з відповідач а 9365,82грн. заборгованості, з яки х: 8196,44грн. - заборгованості за от риману продукцію, 909,27грн. - інфл яційних, 260,11 - 3% річних.

Представник позивача в суд ове засідання подав заяву пр о зменшення позовних вимог (а .с.58-59), відповідно до якої проси ть суд стягнути з відповідач а 9301,80грн. заборгованості, з яки х: 8140,44грн. - основного боргу, 903,03гр н. - інфляційних, 258,33грн. - 3% річних .

Враховуючи передбачене ст .22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовни х вимог, вказана заява не супе речить вимогам чинного закон одавства України та не поруш ує чиїх-небудь прав та охорон юваних законом інтересів, пр иймається господарським суд ом та ухвалюється вважати за явленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 9301,80гр н.

Спір розглядається в межах зменшених позовних вимог.

Представник позивача підт римав позовні вимоги з підст ав, зазначених у позовній зая ві з урахуванням заяви про зм еншення позовних вимог та до датково наданих письмових п оясненнях (а.с.58-59, 63-64).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , про причини неявки суд не пов ідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання пові домлений належним чином (про що свідчить розписка предст авника відповідача у повідом ленні про вручення поштового відправлення, а.с.56).

Раніше, представник відпов ідача, який був присутній в су довому засіданні 31.10.2011р. проти п озову заперечив з підстав, ви кладених у відзиві на позовн у заяву (а.с.32-33), в якому зазначен о, що отриманий товар був нена лежної якості, а виписані дор учення на отримання товару а нульовані.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, дослідивш и матеріали справи, господар ський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріал ів справи, 10 квітня 2009 року між Т ОВ "Агропродукт" (Продавець, по зивач) та ТОВ "КОХ" (Покупець, ві дповідач) укладено Договір к упівлі-продажу №10/04-09 (а.с.9), за умо вами якого продавець зобов'я зався продати, а покупець зоб ов'язався оплатити та прийня ти м'ясо та м'ясопродукти, нада лі "Товар" (п.1.1. Договору).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що покупець роб ить 100% попередню оплату за тов ар відповідно до рахунку, шля хом переведення коштів на ро зрахунковий рахунок продавц я.

На виконання умов договору №10/04-09 від 10.04.2009р. позивач постави в відповідачу товар на загал ьну суму 146870,22рн., що підтверджує ться накладними №281 від 10.04.2009р., № 648 від 16.06.2009р., №1000 від 17.06.2010р., №1169 від 08.07 .2010р., №1340 від 09.08.2010р. та довіреностя ми на отримання матеріальних цінностей, виданих на ім'я Дан іловського Є.В. (а.с.13-18; 61).

Відповідач свої зобов'язан ня по оплаті товару виконав ч астково, перерахувавши позив ачу 138729,78грн., що підтверджуєтьс я банківськими виписками, (а.с .41-50), в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 8140,44грн.

Згідно ст.509 ЦК України зобов 'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку.

Згідно ст.655 ЦК України, за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Відповідно до ст.629 ЦК Україн и договір є обов'язковим для в иконання сторонами.

Умовами договору передбач ено, що покупець робить 100% попе редню оплату за товар відпов ідно до рахунку, шляхом перев едення коштів на розрахунков ий рахунок продавця, однак ві дповідач відступив від умов договору щодо сплати поперед ньої оплати.

З огляду на викладене, строк виконання зобов'язання у дан ому випадку встановлений ста ттею 692 Цивільного кодексу Ук раїни, згідно якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або при йняття товаророзпорядчих до кументів на нього, якщо догов ором або актами цивільного з аконодавства не встановлени й інший строк оплати товару; п окупець зобов'язаний сплатит и продавцеві повну ціну пере даного товару.

Отже, обов'язок оплатити тов ар у відповідача виник одраз у після прийняття товару та о тримання товаро-розпорядчих документів, зокрема, видатко вих накладних №281 від 10.04.2009р., №648 в ід 16.06.2009р., №1000 від 17.06.2010р., №1169 від 08.07.2010р ., №1340 від 09.08.2010р. у відповідності д о ст.692 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.525, 527 ЦК Ук раїни одностороння відмова в ід зобов'язання або одностор оння зміна його умов не допус кається, якщо інше не встанов лено договором або законом. Б оржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - пр ийняти виконання особисто, я кщо інше не встановлено дого вором або законом, не виплива є із суті зобов'язання чи звич аїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України передб ачено, що порушенням зобов'яз ання є його невиконання або в иконання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'язан ня (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на т е, що отриманий товар був нена лежної якості, накладні не мі стять печатки підприємства, а виписані доручення на отри мання товару анульовані, не з аслуговують на увагу, оскіль ки відповідач прийняв товар без заперечень, печатка на на кладних в даному випадку не є обов'язковою, так як відпуск т оварно-матеріальних цінност ей здійснювався за доручення ми, посвідченими печаткою пі дприємства відповідача, які й підтверджують повноваженн я особи, що одержала товарно-м атеріальні цінності за доруч енням підприємства; належних та допустимих доказів про ан улювання доручень в установл еному порядку або доказів пр о повернення позивачу отрима ного товару відповідач не на дав.

Докази сплати відповідаче м 8140,44грн. основного боргу або д окази повернення відповідач ем товару позивачу в матеріа лах справи відсутні.

Враховуючи, що відповідач н е провів розрахунки з позива чем за отриманий товар, суд вв ажає вимогу позивача про стя гнення з відповідача 8140,44грн. з аборгованості за поставлени й товар обґрунтованою та так ою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд с тягнути з відповідача 258,33грн. 3 % річних та 903,03грн. інфляційних .

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобо в'язання боржник на вимогу кр едитора, зобов'язаний сплати ти суму боргу з врахуванням і ндексу інфляції та нарахован і 3% проценти річних.

Суд, перевіривши розрахуно к 3% річних (а.с.60) прийшов до вис новку, що річні в розмірі 258,33гр н. нараховані позивачем обґр унтовано, тому задовольняє п озовні вимоги в цій частині.

Що стосується стягнення ін фляційних нарахувань у розмі рі 903,03грн. господарський суд вр аховує наступне.

Індекс інфляції (індекс спо живчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загал ьного рівня цін на товари та п ослуги, які купуються населе нням для невиробничого спожи вання, який визначається вик лючно Держкомстатом і його н айменший період визначення с т а н о в и т ь м і с я ц ь, а тому п рострочка платежу за менший період не тягне за собою нара хування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням і ндексу інфляції визначаєтьс я виходячи з суми боргу, що мал а місце на останній день міся ця, в якому платіж мав бути зді йснений, помноженої на індек с інфляції, визначений Держк омстатом, за період простроч ки.

При цьому слід мати на увазі , що індекс інфляції має нараховуватися в н а с т у п н о м у м і с я ц і з а місяцем , в якому мав бути здійснений п латіж.

Аналогічна правова позиці я міститься в постановах Вищ ого господарського суду Укра їни по справі №21/108-10 від 24.11.2010р. та по справі №33/149-10 від 29.12.2010р.

Тобто, до простроченого пла тежу за поставлений товар у с ерпні 2010р., має застосовуватис ь індекс інфляції, визначени й у жовтні 2010р. за вересень 2010р. і до моменту погашення боргу.

Натомість позивач здійсни в розрахунок інфляційних, за стосувавши індекс інфляції з а серпень 2010р. (а.с.60), що є неправ омірним.

Згідно розрахунку, здійсне ного господарським судом, ро змір інфляційних складає 876,20г рн.; вимоги в частині стягненн я 26,83грн. інфляційних необґрун товані та задоволенню не під лягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача, крім витрат по сплаті державного мита та інформаційно-техніч ного забезпечення судового п роцесу, 1000,00грн. витрат по нада нню правової допомоги на під ставі Договору про надання п равової допомоги від 23.08.2011р. (а.с .20).

Обґрунтовуючи вимогу про в ідшкодування витрат по оплат і послуг адвоката, позивач до лучив до матеріалів справи д оговір про надання правової допомоги від 23.08.2011р., укладений між ТОВ "Агропродукт" та адвок атом ОСОБА_2, та копію вида ткового касового ордеру №1316 в ід 10.11.2011р. про сплату позивачем ОСОБА_2 гонорару в сумі 1000,00г рн.

Проте суд вважає, що судові витрати у розмірі 1000,00грн. є нео бґрунтованими з огляду на на ступне:

Статтею 44 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що до складу су дових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляд і справи підлягають сплаті л ише в тому випадку, якщо вони с плачені адвокату стороною, к отрій такі послуги надавалис ь, та їх сплата підтверджуєть ся відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 стат ті 48 Господарського процесуа льного кодексу України витра ти, що підлягають сплаті за по слуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Зак оном України "Про адвокатуру ". Дія вказаного закону поширю ється тільки на осіб, які є адв окатами.

Поняття особи, яка є адвокат ом, наводиться в статті 2 Закон у України "Про адвокатуру", кот ра зазначає, що адвокатом мож е бути громадянин України, як ий має вищу юридичну освіту, с таж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвокат а не менше двох років, склав кв аліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайня ття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Частиною 5 ст.4 Закону Україн и "Про адвокатуру" визначено, щ о адвокатські бюро, колегії, ф ірми, контори та інші адвокат ські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокат ські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитн і) рахунки в банках на територ ії України, а у встановленому чинним законодавством поряд ку - і в іноземних банках, мают ь печатку і штамп із своїм най менуванням.

В розумінні даних статей су довими витратами є лише опла та тих послуг, які надаються а двокатами, що відповідають в имогам ст.2 Закону України "Про адвокатуру" та здійснюють св ою діяльність у організаційн их формах, зазначених у ст.4 ць ого Закону.

Таким чином, визначальним т а достатнім для відшкодуванн я стороні витрат по оплаті по слуг адвоката є факт здійсне ння такої оплати за умовами в ідповідного договору, підтве рджений платіжними документ ами, а також факт надання посл уг саме адвокатом, а не іншим п редставником.

Водночас, сторона, яка вимаг ає відшкодування витрат на о плату послуг, повинна надати докази, які підтверджують ро зумність таких витрат.

Ухвалою суду зобов'язано по зивача надати докази перерах ування адвокату ОСОБА_2 1000, 00грн. відповідно до п.4.1. догово ру про надання правової допо моги від 23.08.2011р., оригінал свідо цтва на право заняття адвока тською діяльністю, видане ОСОБА_2, та посвідчення адво ката.

Натомість адвокат в судові засідання не з' являвся, без повідомлення причин такої н еявки, не забезпечив своєчас не надання суду витребуваних документів, в той час як позов на заява підписана безпосере дньо директором ТОВ "Агропро дукт", а не адвокатом, матеріал и справи не містять жодних пр оцесуальних документів, з як их вбачається їх складання а двокатом, як і доказів на підт вердження видатків, пов' яза них з розглядом справи.

В матеріалах справи містит ься довіреність від 27.12.2010р.р., ви дана на ім'я ОСОБА_2, ОСОБ А_3 та ОСОБА_1; в засіданні господарського суду під час розгляду даної справи інтер еси позивача представляв О СОБА_1 (а.с.21), який не є адвокат ом.

Господарський суд не розці нює наданий позивачем видатк овий касовий ордер №1316 (а.с.62) як належний та допустимий доказ оплати позивачем адвокату к оштів в сумі 1000,00грн., оскільки вказаний документ не підтве рджує статусу ОСОБА_2 сам е як адвоката. Витребуваних у хвалою суду оригіналів свідо цтва на право заняття адвока тською діяльністю та посвідч ення адвоката, виданих ОСО БА_2, позивачем не надано.

З огляду на викладені обста вини, позивач не довів належн ими та допустимими доказами надання правової допомоги по зивачу саме адвокатом в розу мінні статті 2 Закону України "Про адвокатуру", що виключає й відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат в сумі 1000,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Заперечення відповідача с простовуються матеріалами с прави та вищевикладеними обс тавинами.

Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку, що позо вні вимоги обґрунтовані, під тверджуються належними дока зами, які знаходяться в матер іалах справи і підлягають за доволенню частково на суму 9274 ,97грн., з яких: 8140,44грн. основного б оргу; 258,33грн. 3% річних та 876,20грн. ін фляційних.

В позові в частині стягненн я 26,83грн. інфляційних суд відмо вляє.

Витрати по сплаті державно го мита та за інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу покладаються на ві дповідача пропорційно розмі ру обґрунтовано заявлених по зовних вимог. В судових витра тах 1000,00грн., як адвокатських по слугах, суд відмовляю за недо веденістю.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82- 85 ГПК України, господарський с уд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити част ково.

2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю "КО Х" (м.Житомир, майдан Польовий, 6, код 22064495)

на користь Товариства з обм еженою відповідальністю "Агр опродукт" (Житомирська облас ть, Любарський район, смт.Люба р, вул.Польова, 1, код 31650272)

- 8140,44грн. основного боргу;

- 258,33грн. 3% річних;

- 876,20грн. інфляційних;

- 101,71грн. витрат по сплаті держ авного мита;

- 235,32грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

3. Господарський суд відмов ляє в позові в частині стягне ння 26,83грн. інфляційних.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід.)

< Текст >

28.11.2011