Рішення

від 16.11.2011 по справі 5008/1394/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/1394/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

16.11.2011                                                             Справа  № 5008/1394/2011

 9/5008/1394/2011   12595/2011

за позовом публічного  акціонерного товариства „Львівський хімічний завод”, м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю  „Кристал Люкс”, м.Ужгород

про стягнення 4 441, 41 грн..

Суддя Г.Й.Бобрик                  

     Представники:

від позивача –не з'явився

від відповідача –не з'явився

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство „Львівський хімічний завод” м. Львів заявило позов до товариства з обмеженою відповідальністю  „Кристал Люкс”, м.Ужгород, про стягнення 4 441, 41 грн., з яких 3 600,00 грн. –основного боргу, 291, 69 грн. –пені, 428, 40 грн. –інфляційних витрат, 121,32 грн. –три проценти річних.

Позивач надіслав на адресу суду клопотання від 16.11.11, яким просить суд розглянути справу без участі його представника. Позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в черговий раз не надав на вимогу суду письмових пояснень по суті позовних вимог та документів на їх підтвердження.

Надіслані судом, на вказану, в позовній заяві адресу - 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Краснодонців, 36, ухвали, повернуті органом поштового відділення зв'язку без вручення, з зазначенням причин повернення, „за зазначеною адресою не проживає”, „за вказаною адресою адресат не значиться”.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЄ № 473296, станом на 26.09.2011  р., та Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до ст.ст. 17 та 22-1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” , здійсненого судом у зв'язку з розглядом справи , станом на 11.11.2011 р. в реєстрі міститься запис, про те, що відповідач як юридична особа - зареєстрована, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Краснодонців, 36, відповідач, на день розгляду справи, зміни до даних про своє місцезнаходження не вносив.

    За приписами ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторони за такою адресою вважається, що ухвала суду у справі вручена стороні належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору № 1555 „ЦРВ” від 04.01.2010 р. поставив відповідачеві вуглекислоту по накладній № н 0846/06 від 14/06/2010 на суму 3 600, 00 грн. . яку відповідач не оплатив.

Спірну партію товару (вуглекислоти) відповідач отримав через свого представника, уповноваженого довіреністю № 18 від 14.06.10.

За умовами п.4 Договору № 1555 „ЦРВ” розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати грошових коштів на поточний рахунок постачальника, за готівку в касу підприємства, або у будь-який  яким інший спосіб що не суперечить законодавству. У випадку прострочення платежу за отриману без попередньої оплати продукцію, після закінчення семи календарних днів з моменту одержання продукції, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Незважаючи на претензію № 5681 (вимогу) надіслану позивачем 20.07.2011 р. для добровільного врегулювання спору, заборгованість відповідачем не погашена.

Вартість отриманого товару відповідач не оплатив. Заборгованість станом на день звернення з позовом в суд складає 3 600, 00 грн., що слугувало позивачу підставою для звернення з позовом в суд для захисту порушених прав та інтересів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435- IV зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року  № 436-IV, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами статті 229 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року  № 436-IV, учасник  господарських  відносин  у  разі  порушення ним грошового  зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням   зобов'язання,  а  також  сплатити  штрафні  санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2  статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач з метою врегулювання спору в досудовому порядку 20.07.2011 р. надіслав на адресу відповідача претензію, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач не оплатив продукцію у строк визначений п. 4 Договору № 1555 „ЦРВ” від 04.01.2010 р. та не задоволив претензію позивача від 20.07.2011, то позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача суми 3 600,00 грн. – основного боргу,291, 69 грн.- пені, 428,40 грн. інфляційних витрат та 121,32 грн. три відсотки річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Розрахунки пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних наведені у позовній заяві.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не подано суду доказів оплати товару на вказану суму, то суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання і правомірним вимоги про стягнення з відповідача суми 3 600,00 грн. –основного боргу,291, 69 грн.- пені, 428,40 грн. інфляційних витрат та 121,32 грн. трьох відсотків річних .

Суд задовільняє позов повністю.

Керуючись ст.ст.1, 15, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

          2.Стягнути з товаристав з обмеженою відповідальністю „Кристал Люкс”, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Краснодонців 36, код ЄДРПОУ 30506812 на користь публічного акціонерного товариства „Львівський хімічний завод”,  м. Львів, вул. Рахівська 16, код ЄДРПОУ 05761873, суму  4 441, 41 грн., (з яких 3 600,00 грн. –основного боргу, 291, 69 грн. – пені, 428, 40 грн. – інфляційних витрат, 121,32 грн. – три проценти річних) та суму  338, 00 грн. на відшкодування судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                Г.Й. Бобрик

Рішення підписано 21.11.2011 р.