Рішення

від 08.07.2008 по справі 3/011-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/011-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" липня 2008 р.                                                                                          Справа № 3/011-08

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

За позовом          Військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до           Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс”, м. Вишгород

про           визнання договорів недійсними

за участю представників:

від позивача          Шамрай О.В., за дов. від 27.12.07р. №220/1005/д;

від прокуратури          не з‘явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно;

від відповідача          не з‘явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно.

Обставини справи:

05.05.08р. на адресу господарського суду Київської області за територіальною підсудністю надійшла позовна заява Військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс” про визнання недійсними договорів від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №34 (Мукачівський район, с. Кольчіно),створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, і від 27.03.06р. №13/02/03-06/23МК про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №34 (Мукачівський район, с. Кольчіно),створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладених між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс”.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.08р. було порушено провадження у справі №03/011-08 за позовом Військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс” визнання договорів недійсними, розгляд справи призначено на 04.06.08р.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні договори були укладені з порушенням вимог чинного законодавства України, підписані з боку позивача представником з перевищенням наданих йому повноважень, зміст спірних договорів суперечить чинному законодавству, так, як порядок відчуження військового майна здійснюється в спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

          04.06.08р. в судовому засіданні представником Міністерства оборони України подано додаткові пояснення, відповідно до яких останні просить суд задовольнити позовні вимоги Військової прокуратури Ужгородського гарнізону з огляду на наступне:

          - оскаржувані договори були укладені від імені Міністерства оборони України представником з перевищенням наданих йому повноважень;

          - довіреність від 09.03.06р. №610 надавала Мельнику В.Л. повноваження вчиняти від імені Міністерства оборони України лише певні види правочинів, вичерпний перелік яких наведено у довіреності, або вчиняти інші дії, перелік яких також наведено в довіреності, але за погодження з відповідною особою Міністерства оборони України;

          - в порушення статті 657 ЦК України договір від 27.03.06р. №13/02/03-06/23МК не був нотаріально посвідчений та не пройшов державну реєстрацію;

          - зміст оскаржуваних договорів суперечить чинному законодавству, що є порушенням вимог частини першої статті 203 ЦК України.

          Справа розглядається після відкладення.

          17.06.08р. на адресу господарського суду Київської області від представника Міністерства оборони України надійшло клопотання датоване 11.06.08р. про залучення до матеріалів справи листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 11.06.08р. №248/4/322.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 14.05.08р., 04.06.08р., проте в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

встановив:

17 березня 2006р. Міністерство оборони України (Сторона-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс” (Сторона-2) уклали договір №13/02/03-06/13МК про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №34 (Мукачівський район, с. Кольчіно),створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Згідно п. 2.5 договору його предметом визначено спільну діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного  призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: Мукачівський район, с. Кольчіно, в.м. №34.

Пайовий внесок Міністерства оборони України (Сторони-1) за договором склали будівлі і споруди, перелік яких наведено у п. 2.6. договору. Зазначене нерухоме майно є державною власністю і складає пайовий внесок (пай) (Сторони -1) за цим договором.

Вартість пайового внеску (паю) Сторони-1 згідно з актом експертної оцінки становить 720000 грн., без урахування ПДВ (п.2.6. договору).

Пайовим внеском Сторони-2 будуть його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100% площі Об'єкту та кожної його складової частини та всі інші витрати безпосередньо пов'язані з виконанням предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують (п. 2.9. договору).

Пунктами 10.1. та 10.2 договору передбачається право відповідача здійснити викуп пайової участі (паю) Міністерства оборони України шляхом укладання цивільно-правових угод (правочинів) купівлі-продажу, матеріальних та нематеріальних активів тощо.

27 березня 2006р. відповідно до п. 10.1,10.2 договору від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК, між тими ж сторонами був укладений договір №13/02/03-06/23МК про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №34 (Мукачівський район, с. Кольчіно),створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін

Згідно з пунктом 2 договору від 27 березня 2006р. №13/02/03-06/23МК компенсація паю Міністерства оборони України в договорі від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК здійснюється відповідачем шляхом купівлі-продажу майна, що становить розмір пайової участі Позивача за переліком, зазначеним у договорі. Викуп пайової участі здійснюється за 920000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Договори від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК та 27.03.06р. №13/02/03-06/23МК з боку Міністерства оборони України підписані директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства –“Укроборонбуд” Мельником В'ячеславом Леонідовичем, який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 610.

Згідно зазначеної довіреності Мельник В.Л. мав повноваження укладати від імені Міністерства оборони України на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України за бюджетні кошти правочини (договори, контракти) про пайову участь у будівництві житла, на виготовлення проектно - кошторисної документації, підряду на капітальне будівництво купівлі-продажу житла (квартир); укладати від імені Міністерства оборони України, на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України за кошти суб'єктів господарювання правочини (договори, контракти) спільної діяльності, про пайову участь у будівництві житла, на виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду на капітальне будівництво, врегулювання відносин, заміни сторони, купівлі-продажу житла (квартир).

Таким чином, довіреністю від 09.03.2006р. було встановлено певні умови, лише за наявності яких Мельник В.Л. набував повноважень вчиняти відповідні правочини від імені Міністерства оборони України, а саме на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України на будівництво житла за бюджетні кошти, а також на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України про спільну діяльність та про пайову участь у будівництві житла за кошти суб'єктів господарювання.

Отже, повноважень укладати від імені Міністерства оборони України правочинів (договорів, контрактів) про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорах про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення шляхом пайової участі сторін, якими Міністерство оборони України передає свій пай (майно) у договорі про спільне будівництво іншій стороні у договорі, директору філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «Укроборонбуд»Мельнику В.Л. надано не було.

Таким чином, при укладенні оскаржуваних договорів від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК та від 27.03.06р. №13/02/03-06/23МК директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України “Укроборонбуд” Мельник В.Л. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення оскаржуваного договору.

Відповідно до ч. 1 ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його виконання.

Міністерство оборони України не вчиняло будь-яких дій щодо схвалення спірних правочинів, отже договір від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №34 (Мукачівський район, с. Кольчіно), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс” підлягає визнанню недійсним.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Оскаржуваний договір від 27.03.06р. №13/02/03-06/23МК не був нотаріально посвідчений та не пройшов державну реєстрацію в установленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Так, пунктом 2 договору від 27 березня 2006р. №13/02/03-06/23МК передбачено, що відповідач здійснює компенсація вартості пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК шляхом купівлі-продажу майна, яке становить розмір паю Міністерства оборони України. Зазначене нерухоме майно є державною власністю.

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України регламентується Законом України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” та іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 2 статті 3 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. № 1919 затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил (далі Положення).

Відповідно до пункту 2 Положення реалізація військового майна - господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі, а відчуження військового майна - вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації).

Отже, укладення оскаржуваного договору від 27 березня 2006р. №13/02/03-06/23МК повинно було відбуватися в межах законодавства, що регламентує правовий режим військового майна.

Згідно з пунктом 3 Положення повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

За змістом пункту 12 Положення реалізація нерухомого військового майна здійснюється на аукціонах у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказаними нормативно-правовими актами встановлено єдиний можливий порядок відчуження військового майна шляхом його реалізації через уповноважені підприємства (організації).

Проаналізувавши зміст оскаржуваних договорів суд приходить до висновку, що вони укладені з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, договір від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №34 (Мукачівський район, с. Кольчіно), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, і договір від 27.03.06р. №13/02/03-06/23МК про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №34 (Мукачівський район, с. Кольчіно), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладені між Міністерством оборони України, від імені якого за довіреністю діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства –“Укроборонбуд” Мельник В'ячеслав Леонідович та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс” підлягають визнанню недійсними.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Визнати недійсним договір від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №34 (Мукачівський район, с. Кольчіно),створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс”.

3.           Визнати недійсним договір від 27.03.06р. №13/02/03-06/23МК про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 17.03.06 р. №13/02/03-06/13МК про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка №34 (Мукачівський район, с. Кольчіно),створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс”.

          4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми “Енерго-аудит плюс” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, 10, код ЄДРПОУ 33293897) в доход Державного бюджету України 170 (сто сімдесят гривень) 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                                   Лопатін А.В