Постанова

від 12.08.2008 по справі 35/293-07(1/533-07(9/522-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/293-07(1/533-07(9/522-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2008                                                                     Справа № 35/293-07(1/533-07(9/522-06)  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л.,

суддів: Верхогляд Т.А. (доповідача), Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання Савіну В.Ю.,

за участю представників:

від позивача:  Сергєєва І.В., представник, довіреність б/н  від 14.02.2008р.;

від відповідача:  Гордієнко Т.О., представник, довіреність №372 від 18.02.2004р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС", с. Куми Карлівського району Полтавської області,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008 року по справі 35/293-07(1/533-07(9/522-06)

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС", с. Куми Карлівського району Полтавської області,

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області,

про стягнення 80 082 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробничого об'єднання  "Новоолександрівське",  в якому, з урахуванням уточнення до позовних вимог, просило стягнути з відповідача 80082,00 грн. заборгованості за надані послуги з проведення сільськогосподарських робіт за договорами про надання послуг №11/20 від 15.05.2006 року, №20 від 05.06.2006 року, №22 від 22.06.2006 року, №10/19 від 19.04.2006 року та договору б/н від  25.05.2006 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008 року у справі № 35/293-07(1/533-07(9/522-06) (суддя Широбокова Л.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8760,00 грн. боргу, 87,60 грн. витрат по сплаті держмита та 12,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. 

Мотивуючи рішення, господарський суд виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № 22 від 22.06.2006 року, а саме не сплатив 8 760,00 грн. за надані послуги з обробітку кукурудзи на площі 240 га засобами захисту рослин.

За умовами договорів № 11/20 від 15.05.2006 року, № 20 від 05.06.2006 року, № 10/19 від 19.04.2006 року та за договором від 25.05.2006 року передбачений розрахунок сільськогосподарською продукцією. Тому відповідач, на думку суду, не має перед позивачем зобов'язань щодо сплати грошових коштів.

Господарський суд спростував доводи відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог за вищевказаними господарськими зобов'язаннями, зазначивши на неоднорідність зарахованих ним вимог та на недоведеність підстав для здійснення такого зарахування.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу. Посилається на порушення господарським судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для винесення рішення по справі.

Просить  частково скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в стягненні з відповідача  71322 грн. Постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Посилається на те, що внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України втратило інтерес для позивача. Він вправі відмовитися від прийняття виконання зобов'язання і вимагати відшкодування збитків. Така відмова випливає з дій позивача по зверненню з даним позовом після того, як закінчився встановлений в договорах №11/20 від 15.05.2006 року, №20 від 05.06.2006 року, №22 від 22.06.2006 року, №10/19 від 19.04.2006 року та договору б/н від  25.05.2006 року строк для оплати  наданих ним послуг.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника. Зазначає, що висновки оскаржуваного рішення відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи та судовій практиці.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду змінити в частині стягнення  8760,00 грн., відмовити в цій частині позову. Вважає зобов'язання відповідача за договором №22 від 22.06.2006 року припиненими на підставі 601 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню в силу наступного:

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ланнівська МТС” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АВО “Новоолександрівське” (замовник) були укладені наступні договори про надання послуг:

-          договір №11/20 від 15.05.2006 року, згідно якого позивач зобов'язався провести комплекс робіт по культивації ґрунту на площі 600 га під посів цукрових буряків та посів буряків на даній площі. Відповідно до п.4 договору відповідач зобов'язався провести розрахунок за надані виконавцем послуги цукровим буряком урожаю 2006 року в кількості 96 тон в заліковій вазі в термін до 20.10.2006 року  по ціні 195 грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору становить 18 600 грн. (т.1 а.с.10-11).

-          договір від 25.05.2006 року, згідно якого позивач зобов'язався провести комплекс робіт по культивації ґрунту на площі 230 га під посів цукрових буряків, посів буряків на даній площі та комплекс робіт по хімічній обробці посівів на цій площі. Відповідно до п.4 договору відповідач зобов'язався провести розрахунок за надані виконавцем послуги цукровим буряком урожаю 2006 року в кількості 36,62 тонни в заліковій вазі в термін до 20.10.2006 року  по ціні 195 грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору становить 7 140,00 грн. (т.1 а.с.14-15).

- договір №20 від 05.06.2006 року, згідно якого позивач зобов'язався провести комплекс робіт по культивації ґрунту на площі 700 га під посів цукрових буряків та посів буряків на даній площі. Відповідно до п.4 договору відповідач зобов'язався провести розрахунок за надані виконавцем послуги цукровим буряком урожаю 2006 року в кількості 118,5 тон в заліковій вазі в термін до 20.10.2006 року  по ціні 195 грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору становить 23 100 грн. (т.1 а.с.16-17).

-          договір №22 від 22.06.2006 року, згідно якого позивач зобов'язався виконати комплекс робіт по обробітку кукурудзи засобами захисту рослин на площі 240 га. Відповідно до п.4 договору відповідач зобов'язався провести розрахунок у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця до 01.08.2006 року. Загальна вартість договору становить 9480,00 грн. (т.1 а.с.18-19).

-          договір №10/19 від 19.04.2006 року, згідно якого позивач зобов'язався надати послуги по культивації ґрунту на площі 115 га під посів цукрових буряків та посів буряків на даній площі. Відповідно до  п.4 договору відповідач зобов'язався провести розрахунок за надані виконавцем послуги цукровим буряком урожаю 2006 року в кількості 71 тонна в заліковій вазі в термін до 20.10.2006 року  по ціні 195 грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору становить 13 800 грн. (т.1 а.с.20-21).

Позивач умови договорів виконав в повному обсязі. Всього надано ним послуг відповідачу на суму 80 082,00 грн.

Спростовуючи доводи відповідача щодо недоведеності позивачем належними доказами факту виконання робіт, господарський суд вірно зазначив, що  відповідач сам не заперечував факт виконання робіт в установленому обсязі  вартістю 80 082,00 грн.          

На виконання свого обов'язку, визначеного в розділі 3 кожного з договорів, позивач направив відповідачу акти виконаних робіт. Однак  відповідач на час розгляду справи вказані акти не підписав, мотивованих заперечень не надав.

В договорах, на які посилається позивач, сторони не встановили, що акти виконаних робіт є єдиною підставою та доказом виконаних робіт, та згідно умов договору вказані акти не являються підставою для розрахунків.

Таким чином, посилаючись на визначені сторонами умови кожного з договорів, встановлені судом фактичні дані, що відповідно до ст.32 ГПК України є доказами, а також та підставі акту звіряння між сторонами станом на 01.08.2006 року (т.3 а.с.38), господарський суд дійшов правильного висновку про виконання позивачем робіт та послуг на загальну суму 80 082,00 грн. та прийняття їх відповідачем.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги  в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

Однак не можна погодитись з висновком господарського суду про те, що за договорами № 11/20 від 15.05.2006 року, № 20 від 05.06.2006 року, № 10/19 від 19.04.2006 року та за договором від 25.05.2006 року позивач не має права на отримання саме грошових коштів.

Судом встановлено, що станом на 20.10.2006 року відповідач не виконав зобов'язання по розрахунку з позивачем цукровим буряком урожаю 2006 року. Однак суд не з'ясував у відповідача питання щодо наявності у нього відповідного урожаю цукрового буряка 2006 року та можливості розрахуватися з позивачем відповідно до умов договорів.                      

Статтею 612 Цивільного Кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він вправі відмовитися від прийняття виконання зобов'язання і вимагати відшкодування збитків.

Така відмова випливає з дій позивача по зверненню з даним позовом після того, як закінчився встановлений в договорах №11/20 від 15.05.2006 року, №20 від 05.06.2006 року, №22 від 22.06.2006 року, №10/19 від 19.04.2006 року та договору б/н від  25.05.2006 року строк для оплати  наданих ним послуг. Тому колегія суддів не приймає доводи відповідача про те, що письмової відмови від прийняття виконання зобов'язання йому позивач не направляв і права вимагати грошові кошти не має.

Відповідно до ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Стосовно договору №22 від 22.06.2006 року, суд дійшов правильного висновку про права та обов'язки сторін. Заперечення відповідача щодо неправомірності стягнення заборгованості за цим договором, викладені ним в відзиві на апеляційну скаргу, є безпідставними.

На думку колегії суддів, відхиляючи заперечення відповідача про те, що він розрахувався за надані послуги шляхом надіслання позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №160 від 17.12.2007 року, господарський суд вірно вважав їх необґрунтованими.

Статтею 601 Цивільного кодексу України  встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

В заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач заявляє  про зарахування грошових коштів в сумі 145 045,45 грн.(т.2 а.с.76). При цьому не вказує, з яких саме вимог виникли зобов'язання відповідача перед позивачем, які він бажає зарахувати (назви договорів, чи інших правочинів, суми по конкретних договорах, тощо). Крім того, чинне законодавство передбачає зарахування саме однорідних вимог. Як встановлено в оскаржуваному рішенні суду, за спірними договорами №11/20 від 15.05.2006 року,  від 25.05.2006 року,  №20 від 05.06.2006 року, №10/19 від 19.04.2006 року відповідач мав перед позивачем зобов'язання щодо передачі цукрових буряків. Але з моменту відмови від виконання відповідачем  своїх зобов*язань позивач має право на відшкодування збитків.       

Слід також зазначити, що вищезгадана заява направлена відповідачем 17.12.2007 року, після вимоги ТОВ “Ланнівська МТС” у судовому порядку оплатити вартість отриманих ТОВ АВО “Новоолександрівське” послуг.

Тому вважати вимоги відповідача, викладені в заяві від 17.12.2007 року зустрічними однорідними вимогами підстав не має.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для його зміни або скасування відповідно до п.3 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, вони підлягають задоволенню в повному обсязі, а рішення господарського суду від 03.04.2008 року частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід повністю віднести на відповідача. Такі витрати складаються з державного мита за розгляд позову в розмірі 713,22 грн., за розгляд апеляційної скарги –356,61 грн., всього 1 069,83 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 105,14 грн..

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -                      

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС", с. Куми Карлівського району Полтавської області, задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008 року по справі 35/293-07(1/533-07(9/522-06) в частині відмови в стягненні 71322 грн. збитків скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС", с. Куми Карлівського району Полтавської області, борг  у сумі 71 322 грн.(сімдесят одна тисяча триста двадцять дві грн..), витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 069,83 грн. (одна тисяча шістдесят дев'ять грн. вісімдесят три коп.), 105,14 грн. (сто п'ять грн. чотирнадцять коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

Головуючий суддя:                                                       І.Л. Кузнецова

Суддя                                                                               Т.А. Верхогляд

Суддя                                                                               І.А. Сизько

Підписано в повному обсязі 18.08.2008 року.