6/5009/7570/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
01.12.11 № 6/5009/7570/11
Суддя Місюра Л.С.
розглянувши позовні матеріали
За позовом Управління комунального господарства виконавчого комітету Бердянської ради Запорізької області (71112, м. Бердянськ Запорізької області, пл.. 1 Бердянської ради, буд. 2)
про визнання частково недійсним п. 3.2 договору підрядних робіт від 06.07.2010 року № 23 та стягнення надлишково сплачених коштів в сумі 22 591 грн. 82 коп.
В С Т А Н О В И В:
Позовна заява вих. б/н від 20.10.2011 року Управління комунального господарства виконавчого комітету Бердянської ради Запорізької області надійшла до господарського суду Запорізької області 29.11.2011 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Запорізької області за № 8189/09-05.
Вказана позовна заява була направлена позивачем до суду поштою 25.11.2011 року, про що свідчить відбиток штампу поштового відділення в м. Бердянську, що зроблений на конверті.
Позовна заява вих. б/н від 20.10.2011 року, підлягає поверненню відповідно до п. п. 3, 4 та 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не вказані докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не було надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 5 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, … обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов …
У позовній заяві позивач просить визнати частково недійсним п. 3.2 договору підрядних робіт від 06.07.2010 року № 23.
Однак, у позовній заяві не вказана конкретна норма чинного законодавства, якій суперечить або не відповідає оскаржуваний пункт договору, не вказано у чому полягає така невідповідність та якими доказами це підтверджується.
Крім того, суду не було надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Так, позивачем в якості доказу сплати судового збору за даним позовом суду були надані оригінал платіжного доручення № 282 від 02.11.2011 року на суму 9 (дев'ять) грн.. та ксерокопія платіжного доручення № 4 від 25.07.2011 року на суму 302 (триста два) грн.
Згідно вказаних платіжних документів, позивачем було сплачено загальну суму 311 (триста одинадцять) грн. на рахунок № 31119095700007, ЄДРПОУ 346771114, МФО 813015, отримувач –Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача –Головне Управління Держказначейства у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095.
На даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року за № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.
Вказані положення підтверджуються Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011 року.
Відповідно до Інструкції “Про порядок обчислення та справляння держмита”, про сплату державного мита до документу, щодо якого проводиться сплата, додається оригінал платіжного документа, який підтверджує оплату держаного мита.
Позивачем до позовних матеріалів були надана ксерокопія платіжного доручення № 4 від 25.07.2011 року на суму 302 грн.
Однак, з 01.11.2011 року набрав чинності Закон України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 02/163-48, який регулює порядок та умови справляння судового збору, у т.ч. за подання заяв до господарських судів.
Розмір ставок судового збору за подання до господарського суду позовних заяв визначений в статті 4 вказаного Закону.
Позивачем в позовній заяві заявлено вимогу як немайнового характеру (визнання частково недійсним п. 3.2 договору), так і майнового характеру (стягнення суми).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України „Про судовий збір”, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до листа Управління державного казначейства у місті Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області № 04-13/2050/2346 від 31.10.2011 року, оплата судового збору по коду бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»: проводиться за наступними реквізитами:
Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району
Банк одержувача: ГУДКУ у Запорізькій області
МФО: 813015
Код ЄДРПОУ: 34677145
№ рахунку: 31210206700007.
Отже, позивачем не було надано суду оригіналів платіжних документів, які підтверджують сплату судового збору за даним позовом.
Крім того, в резолютивній частині позову, п. 4, позивач просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстер-сервіс”, код ЄДРПОУ 32835175, в сумі 30 697 грн. 48 коп.
Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як зазначалось вище, з 01.11.2011 року набрав чинності Закон України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 02/163-48, який регулює порядок та умови справляння судового збору, у т.ч. за подання заяв до господарських судів.
Розмір ставок судового збору за подання до господарського суду позовних заяв визначений в статті 4 вказаного Закону.
Відповідно до п. п. 3 п. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється державне мито у розмірі 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.
Позивачем до позовних матеріалів не було надано жодного платіжного документу про сплату судового збору за клопотання про забезпечення позову, як то передбачено чинним законодавством України.
Також, суду не було надано належних доказів направлення сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 2 ч.1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з постановою Верховної ради України № v9126837-11 від 19 травня 2011 року про внесення змін до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при подання позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Позивачем в якості доказів направлення відповідачу позовної заяви і доданих до неї документів були надані суду оригінали фіскального чеку № 0211 від 25.11.2011 року та опису вкладення у цінний лист від 25.11.2011 року.
Вказаний фіскальний чек № 0211 від 25.11.2011 року підтверджує факт направлення 14.11.2011 року на ім'я відповідача певної кореспонденції.
Наданий суду опис вкладення у цінний лист від 25.11.2011 року свідчить про здійснення відправки на адресу відповідача тільки пакету документів, БЕЗ позовної заяви.
Опису вкладення у цінний лист про направлення на адресу відповідача позовної заяви вих. б/н від 20.10.2011 року і доданих до цієї позовної заяви документів –суду не було надано.
У відповідності до п. 3.3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями) недодержання вимог статті 57 ГПК України щодо форми, змісту та додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки передбачені статтею 63 ГПК України.
Таким чином, наданий позивачем опис вкладення у цінний лист від 25.11.2011 року, з урахуванням вищевказаних положень законодавства, не може розглядатись в якості належного доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а тому вказана позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
У випадку повторного звернення до суду з даним позовом позивачу необхідно врахувати викладені вище обставини.
Керуючись п. п. 3, 4 та 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд –
У Х В А Л И В:
Позовну заяву з додатками повернути позивачу.
Додаток: позовні матеріали на сорока дев'яти аркушах, у т.ч. оригінали: позовної заяви вих. б/н від 20.10.2011 року на двох аркушах, фіскального чеку № 0211 від 25.11.2011 року, опису вкладення у цінний лист від 25.11.2011 року на ім'я відповідача, опису вкладення у цінний лист від 25.11.2011 року на ім'я господарського суду запорізької області, платіжного доручення № 282 від 02.11.2011 року.
Суддя Л.С. Місюра
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2011 |
Оприлюднено | 21.12.2011 |
Номер документу | 19882104 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Місюра Л.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні