Рішення

від 24.11.2011 по справі 5010/2054/2011-17/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/2054/2011-17/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 р.   Справа № 5010/2054/2011-17/110   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Неверовська Л. М.   , при секретарі судового засідання Озарко Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "КТА", вул. Радгоспна, 1, м. Бориспіль, Київська область, 08306;

до відповідача: Приватного підприємства "Нова-Трейд", вул. Польова, 2, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 13651 грн. 35 коп., в т.ч. 10681 грн. 35 коп. борг, 2691 грн. 70 коп. пеня,       278 грн. 30 коп. 3 %  річних;

за участю представників сторін:

Від позивача:  не з'явились,  

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "КТА" подано позов до  Приватного підприємства  "Нова-Трейд" про стягнення 13651 грн. 35 коп., в т.ч. 10681 грн. 35 коп. борг, 2691 грн. 70 коп. пеня, 278 грн. 30 коп. 3 % річних.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак направив суду клопотання (вх.№ 9658/2011-свх від 17.11.11) про розгляд справи без уповноваженого представника позивача за наявними матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи  наступне.

01.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КТА" та Приватним підприємством "Нова-Трейд" укладено договір № 900.

У відповідності до п.1.1. договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язаний прийняти цей товар, оплатити його вартість у відповідності з умовами договору.

Згідно п. 2.2. договору, вид, ціна і загальна вартість товару визначається по накладним, що є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання позивачем зобов'язань по поставці товару відповідачу підтверджується видатковими накладними № КТА02742 від 10.09.10 р., № КТА02026 від 02.07.10 р., № КТА00379 від 12.02.2010 р., № КТА02316 від 30.07.2010 р., № КТА03148 від 08.10.2010 р., копії яких долучено до матеріалів справи. Всього позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 26313 грн.23 коп.

Порядок проведення розрахунків між сторонами визначений п.4.1. договору, згідно якого оплата за придбаний товар, проводиться відповідачем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар  своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову утворився борг в сумі 10681 грн.35 коп.

30.06.11 між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків згідно якого борг становить 10681 грн.35 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

         Згідно частини  1  статті  265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

         Строки поставки, згідно статті 267 Господарського кодексу України, встановлюються сторонами в договорі.

                   Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

               Відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не подані.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення 10681 грн.35 коп. основного боргу обґрунтована та підлягає  задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі  278 грн. 30 коп.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних. З огляду на правильність та обґрунтованість поданого розрахунку, позовна вимога про стягнення 278 грн. 30 коп. 3 % річних підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов'язання по оплаті товару стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 7 % вказаної вартості.

На підставі вказаного пункту договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1 %  від суми заборгованості та 7 % за прострочення понад 30 днів. Згідно розрахунку позивача загальна сума пені  становить 2691 грн.70 коп.

Заявлена вимога позивача підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 549  Цивільного кодексу України визначено, що пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки  Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, сторонами в договорі може бути визначено будь-який розмір пені, однак, при стягненні в судовому порядку він не може перевищувати розмір, який встановлений законодавством як граничний (подвійна облікова  ставка Національного банку України).

Отже, нарахування позивачем пені в розмірі 0,1 %  від суми заборгованості та 7 % за прострочення понад 30 днів, згідно пункту 5.2. договору є неправомірним.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України  щодо  прийняття  судового рішення  за  результатами  обговорення  усіх  обставин  справи  та частини  1  ст.  43 Господарського процесуального кодексу України стосовно   всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і  правильність здійсненого  позивачем  нарахування таких сум,  і в разі,  якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити  перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок пені у розмірі подвійної  облікової  ставки  Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку пені здійсненого судом, сума пені, що підлягає стягненню становить 825 грн. 54 коп., в решті позовних вимог в частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна  довести  ті обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський  суд  оцінює  докази  за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача   10681 грн. 35 коп. основного боргу, 278 грн. 30 коп. 3 % річних,  825 грн. 54 коп. пені. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625, 628, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 230, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КТА" до Приватного підприємства  "Нова-Трейд" про стягнення 13651 грн. 35 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства  "Нова-Трейд", вул. Польова, 2, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 36498357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТА", вул. Радгоспна, 1, м. Бориспіль, Київська область, 08306 (ідентифікаційний код 31477924) 10681 грн. 35 коп. (десять тисяч шістсот вісімдесят одну гривню, тридцять п'ять копійок) - основного боргу, 278 грн. 30 коп. (двісті сімдесят вісім гривень, тридцять копійок) - 3 % річних,  825 грн. 54 коп. (вісімсот двадцять п'ять гривень, п'ятдесят чотири копійки) - пені, 117 грн. 85 коп. (сто сімнадцять гривень, вісімдесят п'ять копійок) - витрат по сплаті державного мита, 203 грн. 74 коп. (двісті три гривні, сімдесят чотири копійки) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                           Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 28.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"