Рішення

від 28.11.2011 по справі 5010/1952/2011-28/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 р.   

Справа № 5010/1952/2011-28/97

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

                            в особі філії Снятинський Район електричних мереж

                            вул. Гоголя, 5, м. Снятин, Івано-Франківської області, 78300

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіта"         

                            вул. Мазепи, 303, м. Коломия, Івано-Франківської області, 78300

про                      стягнення  6140 грн. 50 коп., в тому числі: 5743 грн. 06 коп. заборгованості           

                            за  спожиту електроенергію, 241 грн. 90 коп. пені, 108 грн. 72 коп.  

                            інфляційних  втрат, 46 грн. 82 коп. 3% річних;

За участю представників сторін:

від позивача:      ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність №438 від 14.10.11 );

від відповідача: представники не з'явились  

ВСТАНОВИВ:

                    Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (Снятинський РЕМ) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіта" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та нараховані штрафні санкції в сумі 6050 грн. 96 коп.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору  № 418 про постачання електричної енергії від 10.02.10, у зв”язку з чим у останнього утворилася заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 5743 грн. 06 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 241 грн. 90 коп. пені,  108 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 46 грн. 82 коп. 3% річних.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.10.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.10.11.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.11, в зв”язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 07.11.11.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.11, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 28.11.11.          

          28.11.11 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 04.10.11 (вих.№ 17715), від 17.10.11 (вих. № 18623) та від 07.11.11 (вих. № 19881); отримання вищезазначених ухвал відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 57).

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

         Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні  28.11.11  не надходило.

          Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

          За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

          14.11.11  через загальний відділ господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява філії Снятинського РЕМ про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 9507/2011 вх, а.с. 60). Позивач просить суд стягнути з відповідача 6140 грн. 50 коп., а саме: 5743 грн. 06 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 241 грн. 90 коп. пені, 108 грн. 72 коп. інфляційних втрат та 46 грн. 82 коп. 3% річних;  до заяви долучені докази направлення останньої відповідачеві (а.с. 61).

          17.11.11  через загальний відділ господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява ПАТ “Прикарпаттяобленерго” про уточнення позовних вимог (вх. № 9663/2011 свх, а.с. 63). Позивач просить суд стягнути з відповідача 5743 грн. 06 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 241 грн. 90 коп. пені, 108 грн. 72 коп. інфляційних втрат та 46 грн. 82 коп. 3% річних;  до заяви долучені докази направлення останньої відповідачеві (а.с. 65).          

          Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх. № 9507/2011 вх від 14.11.11) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до збільшених позовних вимог.          

          28.11.11 представник позивача в судовому засіданні підтримав зазначені вище заяви та просить суд позов задовольнити відповідно до заяви про збільшення позовних вимог.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з”ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з таких підстав.           

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.02.10 між ВАТ “Прикарпаттяобленерго” в особі філії  Снятинський РЕМ (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аіта" (далі - споживач) укладено договір  № 418 про постачання електричної енергії (а.с. 11-14).

          Розділом 1 Договору  встановлено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 250,0 кВА (кВт), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

          Пунктом 9.1. Договору сторони погодили, що додатки № 1-12 до цього Договору є його невід»ємними частинами.

          Порядок розрахунків обумовлений додатком №2 до Договору про постачання електричної енергії №418 від 10.02.10 (а.с.15,16).

          Споживачу пред”явлено до оплати наступні  рахунки за електроенергію (а.с. 29-33):

№ 418/1 від 20.04.11  за квітень  2011 року на суму 3472 грн. 36 коп.;

№ 418/1 від 18.05.11  за травень  2011 року на суму 4337 грн. 25 коп.;

          № 418/1 від 21.06.11  за червень  2011 року на суму 4869 грн. 69 коп.;

          № 418/1 від 26.07.11  за липень  2011 року на суму 5345 грн. 98 коп.;

          № 418/1 від 25.08.11  за серпень  2011 року на суму 5743 грн. 06 коп.;

Вищезазначені рахунки одержав  представник споживача - Дума.          

          Пунктом 3 додатку №2 договору встановлено, що споживач щомісячно проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним Договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

          Проте, в порушення взятих на себе зобов”язань, згідно з умовами договору, відповідачем не сплачені вищезазначені рахунки за електроенергію, у зв”язку з чим у ТзОВ  "Аіта"  за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року  утворилася заборгованість в сумі 5743 грн. 06 коп. за спожиту електричну енергію, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.          

          Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.

          Згідно з ч.ч.1,7 ст.193  Господарського кодексу  України,  суб’єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських  договорів  застосовуються  відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України,  зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).          

          Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

          Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Заборгованість відповідача перед позивачем  в сумі 5743 грн. 06 коп. за спожиту електричну енергію за період квітень-серпень 2011 року, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної вище заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність заборгованості відповідачем не спростована, отже вимога позивача щодо стягнення 5743 грн. 06 коп. за спожиту електричну енергію за період квітень-серпень 2011 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

          Факт прострочки виконання грошового зобов’язання  за договором № 418 про постачання електричної енергії від 10.02.10 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.          

          Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України,  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.    

          Пунктом 4.2.1. Договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком,  Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних та інфляційні збитки.

          Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.                                                                                                                                                              Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                                                                                                                                              Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов”язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.       

          Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст.  612, 625 ЦК України).                                                                                                                                                                  Зважаючи на те, що  факт прострочки  виконання  грошового зобов”язання  за договором  № 418 про постачання електричної енергії від 10.02.10 відповідачем не спростований, підтверджується  матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення             241 грн. 90 коп. пені,  108 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 46 грн. 82 коп. 3% річних  обґрунтовані та підлягають задоволенню.                    

          Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.           

    На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України,                            ст.ст. 174, 193, 216 ГК України,  ст.ст. 509,  525, 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, керуючись  ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 75,  ст. 82,   ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"  в особі філії Снятинський РЕМ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіта" про стягнення            6140 грн. 50 коп., в тому числі: 5743 грн. 06 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 241 грн. 90 коп. пені, 108 грн. 72 коп. інфляційних втрат та 46 грн. 82 коп. 3% річних задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіта" (вул. Мазепи, 303,               м. Коломия, Івано-Франківської області, 78300; код 36682492) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Снятинський РЕМ ( вул. Гоголя, 5, м. Снятин, Івано-Франківської області, 78300 ; код 25683388)  –5743 (п»ять тисяч сімсот сорок три) грн. 06 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 241 (двісті сорок одна) грн. 90 коп. пені, 108 (сто вісім) грн. 72 коп. інфляційних втрат та 46 (сорок шість) грн. 82 коп. 3% річних  на поточний рахунок із спеціальним режимом використання                            № 26031301514 в ТВБВ № 10008/093 Івано-Франківського обласного управління Державного ПАТ “Ощад банку”, МФО 336503, код ЄДРПОУ 25683388.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіта" (вул. Мазепи, 303,              м. Коломия, Івано-Франківської області, 78300; код 36682492) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Снятинський РЕМ                          ( вул. Гоголя, 5, м. Снятин, Івано-Франківської області, 78300 ; код 25683388) - 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на поточний рахунок 26006303514 ТВБВ № 10008/093 Івано-Франківського обласного управління Державного ПАТ “Ощад банку”, МФО 336503, код ЄДРПОУ 25683388.           

          Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.          

          Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після   закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                     І.П. Кавлак  

          Повне рішення складено 05.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"