Рішення

від 06.12.2011 по справі 5010/2212/2011-3/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/2212/2011-3/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 р.   Справа № 5010/2212/2011-3/104   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Фрич М. М.   , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:                      ВАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад",

                    вул. Сахарова, 23, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Приватного підприємства "Меліве",

вул. Незалежності, 101, с. Чорнолізці,

Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77471

про стягнення 3332,71 грн. заборогованості по орендній платі.

без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" заявив позовну вимогу до приватного підприємства "Меліве" про стягнення 3332,71 грн.          

          Ухвалою від 02.11.11р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10.11.11 р.

          Судові засідання відбувались 10.11.11р., 24.11.11р., 06.12.11р.

          Позивач у судове засідання не з"явився, проте направив суду клопотання (вх№10319/2011 свх 05.12.11р.) про відкладення розгляду справи, у зв"язку з відрядженням представника.

Суд, розглянувши дане клопотання, не знайшов підстав для його задоволення оскільки позивач  не довів, що представлення його інтересів в суді є можливим тільки  однією особою.          

          Позивач у попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

          Відповідач  в судові засідання не з"являється, відзив на позов суду не направив, причин неприбуття в судові засідання суду не повідомив.  Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві /Роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"/. В спірному випадку всі процесуальні документи відповідачу направлялись за адресою, вказаною в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень,  а отже відповідач про час та місце слухання  справи  повідомлений належним чином.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути спір без участі відповідача або його уповноваженого представника за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень представника позивача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

          Між ВАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" та ПП "Меліве" 01.05.07р. укладено договір оренди №338/33. Згідно умов договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Академіка Сахарова,23, загальною площею 35 кв.м. (п.1.1 договору)

Орендна плата встановлюється в розмірі 25,00 грн за один квадратний метр на місяць.( п.5.1 договору)

          18.05.07р. сторони підписали акт приймання передачі в оренду нерухомого майна.

          В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          В силу ч. 1 ст. 193 ГК України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України  з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Відповідно до ст.  629 ЦК України  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем передано в оренду  нежитлові приміщення, що підтверджується актом приймання передачі в оренду нерухомого майна від 18.05.07р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками. 30.04.10р. орендоване приміщення було повернуто відповідачем позивачу, що підтверджується відповідним актом приймання передачі, який також підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

          Відповідач, в супереч умов Договору, не здійснював вчасно оплату за оренду приміщення, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 3332,71 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором оренди від 01.05.07р. №332/33 ПП "Меліве".

          07.07.11р. позивач звернувся до відповідача із претензією з вимогою сплати суми боргу, яка виникла внаслідок не вчасної оплати за оренду приміщення. Суду не подано доказів направлення відповіді на претензію позивачу, доказів сплати відповідачем суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості.

          Отже, вимога позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 3332,71 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

          Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме:

- копія договору оренди №338/33;

- копія акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна;

- копія акту приймання-передачі від 30.04.10р.;

- копія претензії;

- розрахунок заборгованості за договором оренди від 01.05.07р. №332/33 ПП "Меліве";

- копія повідомлення про вручення поштового відправлення;

- витяг з ЄДРЮОФОП, визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

                      Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зі змісту приписів вищевказаної статті вбачається, що  обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу. Відповідач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Відповідачем не подано суду доказів сплати  суми боргу, не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості, як і не доведено суду належного виконання ним (відповідачем) умов договору.

                              Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

                              Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

                              За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню.

                              Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше.  Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44,   82  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити

Стягнути з Приватного підприємства "Меліве" (77471, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Чорнолізці, вул.Незалежності, 101, ідентифікаційний код 33700073, р/р 26001052501126, в ПАТ "Приватбанк", МФО 336677) в користь відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Ак.Сахарова,23, код ЄДРПОУ 05782912, р/р 26008000008904 в ПАТ "Фольксбанк" МФО 325213)  3332,71 грн заборгованості, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                           Фрич М. М.

Повне рішення складено 07.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"