Рішення

від 21.11.2011 по справі 6/5005/13023/2011-36/364.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/5005/13023/2011-36/364.

21.11.11

За позовом Новомосковського міського відділу (з обслуговування міста Новомосковська та Новомосковського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України  в Дніпропетровській області

До Відкритого акціонерного товариства Національна  страхова компанія  "Оранта"    

про стягнення 3 013,20 грн.

Суддя Трофименко  Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. –дов. № 6906 від 18.04.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2. –дов. № 08-03-28/105-11 від 21.02.2011 р.  

Обставини справи :

Новомосковський  міський  відділ (з обслуговування міста Новомосковська та Новомосковського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України  в Дніпропетровській області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з вимогою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна  страхова компанія  "Оранта"  пені  в розмірі 3013,20 грн. відповідно до договору суборенди нежилого приміщення від 02.01.2009 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендних платежів  відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2011 р. суддею Коваленко О.О. порушено провадження у справі № 6/5005/13023/2011, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.10.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2011 р. справу № 6/5005/13023/2011передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

31.10.2011 р. автоматизованою системою документообігу справу № 6/5005/13023/2011 розподілено судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. справу № 6/5005/13023/2011 прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 6/5005/13023/2011-36/364 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.11.2011 р. за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач в усному порядку заперечив проти позову.

У судовому засіданні 22.11.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2009 р. між Новомосковським МВ (з обслуговування м. Новомосковськ та Новомосковського району) ГУ МВС України в Дніпропетровський області (далі –орендодавець) та Відкритим акціонерним  товариством Національна  страхова компанія  "Оранта" (далі-орендар) укладено договір суборенди нежилого приміщення, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування частину нежилого приміщення  у вигляді кімнати розташованої на 1 –му поверсі, загальною площею 16, 5 кв.м., що знаходиться за адресою  м. Перещепіно, м-н  «Кильченський», 3.

Відповідно до п. 4.1. договору термін оренди складає 1 рік з моменту передачі об’єкту по акту приймання-передачі, з 01.01.2009  р. до 31.12.2009 р.

Згідно з п. 4.2. договору якщо жодна із сторін в строк до 31.12.2009 р. до закінчення  договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується на термін 1 рік.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розмірі орендної платні складає 310, 00 грн. за один місяць. Окрім цього орендар відшкодовує орендодавцю витрати за використану електроенергію, згідно з свідченням лічильника ,а також за опалювання приміщення в опалювальний період. Такі послуги оплачується одночасно з орендною платнею.

Відповідно до п. 5.2. договору орендна платня сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавцю не пізніше  за 5 число кожного місяця  поточного року. У зв’язку з підвищенням цін і штрафів на комунальні послуги, підвищення  ставок податкових платежів  і інфляційних процесів, вартість  оренди може  змінюватись, що оформлятиметься  додатковою угодою.

Згідно з п. 5.3. договору у разі невчасного  або не в повному  об’ємі  переліку орендної платні  орендар сплачує  орендодавцю пеню  у розмірі 1 %  від суми заборгованості  за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2009 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове оплатне користування за плату нежитлового приміщення, розташоване на 1 –му поверсі, загальною площею 16, 5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Перещепіно, м-н  «Кильченський», 3, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не  виконав умови договору суборенди нежилого приміщення від 02.01.2009 р щодо сплати орендних платежів, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р. , у зв’язку з чим  позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3013, 20 грн. за період з 05.02.2009 р. до 11.12.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов’язання, то вимога позивача про стягнення з нього пені  визнається правомірною.

Проте, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Таким чином, строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції (пеня), –це проміжок часу, протягом якого триває відповідне порушення, за яке ці санкції встановлено законом або договором (триваюче порушення). Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з умовами п. 5.2 договору остаточний строк виконання відповідачем зобов'язання щодо  сплати орендних платежів  встановлений до 5 числа кожного місяця.

Тож, суд дійшов висновку, що  відповідно до приписів  п. 6 ст. 232 ГК нарахування пені за прострочку орендних платежів почалось з 06.02.2009 р. і  припинилось 30.07.2009  р., оскільки відповідач 30.07.2009 р.  сплатив заборгованість.

Враховуючи наведене, у відповідності до розрахунку суду, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача пені  в розмірі  118, 79 грн. за період з 06.02.2009 р. до 30.07.2009 р.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 118,79  грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Новомосковського міського відділу (з обслуговування міста Новомосковська та Новомосковського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України  в Дніпропетровській області  задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна  страхова компанія  "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Новомосковського міського відділу (з обслуговування міста Новомосковська та Новомосковського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України  в Дніпропетровській області (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд. 7, код 08671024)  пеню в розмірі 118 (сто вісімнадцять)  грн. 79 коп.,   04 (чотири ) грн. 21  коп. державного мита та 09  (дев‘ять) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

            Суддя

                                                                          Трофименко Т.Ю.

                                        Повний текст рішення складений: 23.11.2011 р.