Рішення від 21.11.2011 по справі 24/430



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/430

21.11.11

За позовом          Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

До                    Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету

                    України

Про          визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського

          територіального відділення Антимонопольного комітету України

          від 23.06.2011 № 38/01-П у справі № 03-01/01/02.11.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача

ОСОБА_1 - представник (дов. № Д-41/11 від 30.05.2011 р.)

від відповідача

ОСОБА_2 –представник (дов. № 185 від 11.07.2011 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.06.2011 № 38/01-П у справі № 03-01/01/02.11.

Ухвалою суду від 12.10.2011р. (суддя Шевченко В.Ю.) за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №24/430 та призначено розгляд справи на 31.10.11 р. на 14 год. 55 хв.

За розпорядженням Керівника апарату господарського суду м. Києва від 21.10.2011р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 24/430, в результаті якого справа № 24/430 передана для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою суду від 24.10.2011 р. справу № 24/430 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 31.10.2011 р. о 14 год. 55 хв.

28.10.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошена перерва до 21.11.2011 р.

В судовому засіданні 21.11.2011 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Цей строк не може бути відновлено, він є присікальним, а закінчення його перебігу безпосередньо пов'язано із зверненням до господарського суду в порядку встановленому ГПК України.

Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0104401534423, копію Рішення ПАТ "Київгаз" отримало 29.06.2011 р.

Таким чином, перебіг строку для оскарження рішення Адміністративної колегії Відділення закінчується -30.08.2011 р.

29.08.2011 р. ПАТ "Київгаз" подало позовну заяву до господарського суду м. Києва про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії відділення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2011 р. № 05-5-24/10425 позовну заяву ПАТ "Київгаз" повернуто без розгляду.

Разом з тим, повернення господарським судом позовної заяви без розгляду також не зупиняє перебігу визначеного статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки дана позовна заява подана до господарського суду м. Києва 10.10.2011 р. -позивачем пропущений строк звернення до суду, а отже в позовних вимогах слід відмовити.

В судовому засіданні 21.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

23.06.2011 р. відповідачем прийнято рішення № 38/01-П у справі № 03-01/01/02.11 яким визнано, що дії ПАТ "Київгаз", які полягають у поданні інформації в неповному обсязі на вимогу голови Відділення від 08.02.2011 р. № 26-01/567 у встановлені головою Відділення строки, порушенням законодавства про захист економічне конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

За зазначене порушення законодавства про захист економічної конкуренції Рішенням накладено на публічне акціонерне товариство "Київгаз" штраф у розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись з Рішенням Комітету, позивач 10.10.2011 р. звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про визнання недійсним Рішення.

Відповідач проти позову заперечує з підстав пропуску позивачем строку оскарження рішення відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач одержав Рішення Комітету 29.06.2011 р. (належним чином засвідчені копії супровідного листа Комітету № 26-01/1747 від 23.06.2011 р. та повідомлення про вручення поштового відправлення № 0104401534423 містяться в матеріалах справи).

Отже, спірне рішення мало бути оскаржено позивачем до 30.08.2011 р.

Звертаючись 10.10.2011 р. до господарського суду міста Києва позивачем пропущено встановлений ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк для звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що виходячи з положень ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Крім того, положення статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" жодним чином не суперечать положенням ст. 223 ГК України бо ці норми регулюють різні види цивільно-правових строків. Так, перший строк (2 місяці) є регулятивним, тобто строком здійснення суб'єктивних прав і обов'язків. Другий (строк реалізації відповідальності) - є охоронювальним, тобто строком захисту цивільних прав.

Більшість строків у регулятивних цивільних правовідносинах дають можливість здійснювати свої права у межах відведеного часу. Закінчення строку, передбаченого для здійснення права чи виконання обов'язку, за загальним правилом, не тягне за собою автоматичного припинення цього права або обов'язку, оскільки зберігається можливість їхнього примусового здійснення і захисту протягом певних строків в оперативному або позовному порядку. Але для деяких правовідносин законодавець встановив присікальність регулятивного строку, закінчення якого означає, що нездійснення права або невиконання обов'язку у певний строк призводить до припинення цього права або обов'язку як такого.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 01.09.2009 р. у справі № 38/350-18/101.

Суд не приймає твердження позивача стосовно поважності пропуску строку на звернення до господарського суду з наступних підстав.

Позивачем зазначено, що 29.08.2011 р. ним була вперше подана до господарського суду м. Києва позовна заява про скасування вищевказаного рішення, однак ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2011 р. № 05-5-24/10425, дана позовна заява була повернута позивачу на підставі ст. 63 ГПК України.

Однак, проаналізувавши дані доводи, суд вважає, що ст. 63 ГПК України, зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Враховуючи те, що ухвалу господарського суду м. Києва від 05.09.2011 р. № 05-5-24/10425 не скасовано, тобто позивачем не використано свого права оскарження даної ухвали, та те, що позивач повторно звернувся до суду з даним позовом в загальному порядку, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів поважності пропущення строку звернення до суду.

При цьому, суд зазначає, що двохмісячний строк оскарження рішення органів Антимонопольного комітету не може бути відновлено, оскільки цей регулятивний строк не є строком позовної давності, який відноситься до охоронювальних строків, а тому 30.08.2011 р. право позивача на оскарження рішення в судовому порядку було припинено.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи пропуск встановленого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку для оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України та приймаючи до уваги неможливість його відновлення, господарський суд відмовляє в позові про визнання протиправним та скасування Рішення.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                          Ю.В. Картавцева

Дата складення

повного рішення: 28.11.11р.