Рішення

від 07.08.2008 по справі 8/107-2115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/107-2115

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2008 р.Справа № 8/107-2115

          Господарський суд Тернопільської області

          у складі судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Золотоніська парфумерно –косметична фабрика», вул. Комунарівська, 14, м. Золотоноша Черкаської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантюрит», вул. Гайова, 38-а, м. Тернопіль

про: стягнення заборгованості в сумі 2 121,98 грн., з яких: 1450 грн. –основний борг; 540,75 грн. –інфляційні донарахування; 131,23 грн. –три проценти річних

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

За відсутністю відповідного клопотання позивача технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство «Золотоніська парфумерно –косметична фабрика», вул. Комунарівська, 14, м. Золотоноша Черкаської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантюрит», вул. Гайова, 38-а, м. Тернопіль заборгованості в сумі 2 121,98 грн., з яких: 1450 грн. –основний борг; 540,75 грн. –інфляційні донарахування; 131,23 грн. –три проценти річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору купівлі –продажу № 01/54/04 від 01.03.2004 р. зобов'язання виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1450 грн., яку позивач просить стягнути з врахуванням 540,75 грн. інфляційних донарахувань; 131,23 грн. –трьох  процентів річних. В підтвердження викладеного додає договір купівлі –продажу № 01/54/04 від 01.03.2004 р., видаткову накладну № РН-0000161 від 21.03.2006 р., довіреність серії ЯМБ № 543561 від 30.03.2006 р., рахунок –фактуру № СФ-0000029 від 20.03.2006 р., подорожній лист вантажного автомобіля № 668471 від 28.03.2006 р., вимогу № 613 від 19.06.2007 р., банківські виписки та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

В судовому засіданні 19.06.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві

Представник позивача в судове засідання 07.08.2008 р. не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України (повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення б/н від 26.06.2008р., із зазначенням дати вручення останньому 02.07.2008р.  знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України (повідомлення про вручення поштового відправлення за № 1783247 –вручено відповідачу 05.06.2008 р. та № 1816145 –вручено відповідачу 01.07.2008 р. знаходяться в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається без їх участі відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріалі справи, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:

01.03.2004 р. між ВАТ «Золотоніська парфумерно –косметична фабрика»(продавець) та ТзОВ «Авантюрит»(покупець) був укладений договір купівлі –продажу № 01/54/04, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця парфюмерно –косметичні вироби (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар й оплатити його.

Сторони умовами договору (п. п. 2.1., 2.2., п. 2) встановили, що кількість, асортимент, ціна та загальна вартість товару вказується в товарно –транспортній накладній, на кожну відвантажену партію товару та загальна вартість договору становить 500 000 грн.

П.п. 3.1 п. 3 Договору визначено, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється 50% попередньою оплатою та 50% відстрочкою платежу на 18 (вісімнадцять) календарних днів з дня відгрузки товару.

П.п. 4.1 п. 4 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями, відповідно до заявки Покупця та наявності товару на складі Продавця; здача –приймання товару здійснюється на складі Продавця згідно товарно –транспортних накладних (п.п. 5.1 п. 5 Договору).

У відповідності п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі –продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного Кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору купівлі –продажу № 01/54/04 від 01.03.2004 р. ВАТ «Золотоніська парфумерно –косметична фабрика»передало, а ТзОВ «Авантюрит»прийняло  через представника Макар І.П. на підставі довіреності серії ЯМБ № 543561 від 30.03.2006 р. згідно видаткової накладної № РН-0000161 від 21.03.2006 р. товар на суму 6761,80 грн., в т.ч. 1126, 94 грн. ПДВ.

Таким чином, зобов'язання ТзОВ «Авантюрит»по сплаті отриманого від ВАТ «Золотоніська парфумерно –косметична фабрика»товару за договором № 01/54/04 від 01.03.2004 р. становить 6 761, 80 грн.

Як стверджує позивач та дане підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача оплата за отриманий згідно умов договору від 01.03.2004 р. товар ТзОВ «Авантюрит»проведена частково в сумі 5 311, 80 грн., відтак несплаченою залишається заборгованість в сумі 1 450 грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на дату розгляду справи сторонами не подано, а судом не здобуто доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 1 450 грн., чим порушено умови договору та норми чинного законодавства.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 1 450 грн. згідно договору купівлі –продажу № 01/54/04 від 01.03.2004 р. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даних положень, позивачем за неналежне виконання відповідачем господарського зобов'язання за договором № 238 від 01.04.2007 р. останньому нараховано суму інфляції –540,75 грн. за період з червня 2006 року по грудень 2007 року та 3% річних в сумі 131,23 грн. за період з 18.04.2006 р. по 05.02.2008 р. на наявну в нього заборгованість за договором.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційний нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантюрит», вул. Гайова, 38-а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 21158165, на користь Відкритого акціонерного товариства «Золотоніська парфумерно –косметична фабрика», вул. Комунарівська, 14, м. Золотоноша Черкаської області, код ЄДРПОУ 00374479:

-          1 450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. основного боргу;

-          540 (п'ятсот сорок) грн. 75 коп. втрат від інфляції;

-          131 (сто тридцять одна) грн. 23 коп. трьох процентів річних;

-          102  (сто дві) грн. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

                              Суддя