Рішення

від 30.11.2011 по справі 13/419

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/419

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/419

30.11.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Тойдіко Україна"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ПРЕСА-В"    

про стягнення заборгованості

                                                                                                               Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача       не з'явився

від відповідача   не з'явився

В судовому засіданні 30.11.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Ойл" про стягнення заборгованості в розмірі 18 403,69 грн.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв'язку з неповною сплатою відповідачем поставленого позивачем товару за Договором поставки № 25/12/09 від 25.12.2009 року.

17.10.11 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у даній справі, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 10.11.11.

У судові засідання, призначені на 10.11.2011 року та 30.11.2011 року, представники сторін не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

25.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тойдіко Україна" (надалі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ПРЕСА-В" (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 25/12/09 від 25.12.2009 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовляти та поставляти покупцю продукцію, що є предметом поставки за Договором,  а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених Договором, приймати товар та оплачувати його вартість.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, згідно якого розрахунки за кожну партію, яка планується до поставки здійснюються в строки, узгоджені сторонами в специфікації, тобто перша поставка через шістдесят днів з моменту відвантаження товару, а наступні поставки –через тридцять днів з моменту відвантаження товару.

Як встановлено судом, позивачем на виконання зобов'язань, передбачених Договором було поставлено відповідачу товар на загальну суму 23 473,15 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними (належним чином засвідчена копія платіжних доручень долучена до матеріалів справи).

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 5 368,56 грн., у зв'язку з чим станом на дату звернення позивача до суду з позовом у відповідача виникла перед позивачем заборгованість  в розмірі 18 104,59 грн.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений позивачем, але неоплачений відповідачем товар  в розмірі 18 104,59 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором,  позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 4 129,50 грн. пені.

Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати відповідач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені від суми боргу за кожен календарний день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок розміру пені  суд  дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 4 129,50 грн. пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1 588,00 грн.

Крім суми основного боргу та пені, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 1 611,31 грн. інфляційних втрат та 772,30 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 1 611,31 грн. інфляційних втрат та 772,30 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 18 104,59 грн. суми основного боргу, 1 611,31 грн. інфляційних втрат та 772,30 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 4 129,50 грн. пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1 588,00 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.  

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ПРЕСА-В" (01010, м. Київ, вул.. Івана Мазепи, буд. 26, код ЄДРПОУ 34045966) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тойдіко Україна" (04077, м. Київ, вул.. Дніпроводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 32346832) 18 104 (вісімнадцять тисяч сто чотири),59 грн. суми основного боргу, 1 588 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім),00 грн. пені, 1 611 (одна тисяча шістсот одинадцять),31 грн. інфляційних втрат, 772 (сімсот сімдесят дві),30 грн. 3% річних, 220 (двісті двадцять),76 грн. державного мита, 211 (двісті одинадцять),64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                                І.Д. Курдельчук

дата складення 30.11.2011