Рішення

від 28.11.2011 по справі 41/451

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/451

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/451

28.11.11

За позовом Державного підприємства «Дельта –Лоцман»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ю –КОМ»  

Простягнення 2 221,27 грн.  

                                                                                                        Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Дельта –Лоцман»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю –КОМ»про стягнення 1 981,02 грн. –передплати, 184,23 грн. –інфляційних втрат та 56,01 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо поставки оплаченого товару.

Ухвалою від 14.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.11.2011 року.

В судове засідання 11.11.2011 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак надіслав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання 11.11.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 11.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 28.11.2011 року.

В судове засідання 28.11.2011 року представник позивача не з'явився, однак надіслав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав повністю та крім того, просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

В судове засідання 28.11.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив,  про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку –фактури № 73 від 19.04.2010 року на суму 1 981,02 грн. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 1 981,02 грн., на доказ чого надано платіжне доручення № 4868 від 22 квітня 2011 року.

В свою чергу, відповідач позивачу набір інструментів не поставив.

11 липня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 4516 з вимогою поставити оплачений товар та сплатити кошти в строк до 18.07.2011 року, що засвідчується фіскальним чеком та списком згрупованих рекомендованих листів (копії в матеріалах справи), однак відповідач залишив дану вимогу без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач позивачу товар не поставив, суму перерахованих коштів не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав, а тому сума неповернутих коштів становить 1 981,02 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що  правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1 981,02 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 56,01 грн. 3 % річних та 184,23 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких здійснює за період з 09.09.2010 року по 19.08.2011 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням розміру сплачених коштів та кінцевої дати виконання зобов'язання зазначеної в претензії (18.07.2011 року), господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 5,21 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають, перерахунок яких здійснено за період з 19.07.2011 року по 19.08.2011 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

        Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю –КОМ» (місцезнаходження: 03083, м. Київ, Голосіївський р –н, просп. Науки, буд. 54-Б, код ЄДРПОУ 34804222) на користь Державного підприємства «Дельта –Лоцман»(місцезнаходження: 54017, Миколаївська обл., Центральний р –н, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003) 1 981 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят одну) грн. 02 коп. –передплати, 5 (п'ять) грн. 21 коп. –3% річних, 91 (дев'яносто одну) грн. 21 коп. державного мита, 211 (двісті одинадцять) грн. 03 коп. – витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

 Суддя                                                                                                     Спичак О.М.

Дата підписання рішення

     02.12.2011 року