Рішення

від 05.12.2011 по справі 51/493

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/493

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  51/493

05.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріалтекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»    

про стягнення 49 129,98 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

Від позивача: Фіцулін О.О.

Від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріалтекс»звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР» про стягнення 49129,98 грн. основного боргу за договором № 2370 від 11.04.2011 р. Позовні вимоги обґрунтовані  неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за поставлений позивачем товар на виконання умов вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 05.12.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 14.11.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 08.11.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.  

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.12.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2011 р. між ТОВ «Тріалтекс»(постачальник) та ТОВ «СПАР-ЦЕНТР»(покупець) укладено договір поставки № 2370 (далі –договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 2370 від 11.04.2011 р. є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а останній приймає та оплачує товари згідно з умовами даного договору.

Згідно з п. 3.1 договору постачальник зобов'язався поставляти товари за цінами, зазначеними у «Специфікації/ПрайсЛисті», затвердженому сторонами. Ціна товару міститься у накладних, які надаються постачальником покупцеві для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що такий укладений строком до 31 грудня 2011 року включно.

Тож, судом встановлено, що сторонами було погоджено істотні умови договору поставки, на виконання якого позивачем за видатковою накладною № 193 від 16.05.2011 р. здійснено поставку обумовленого договором товару на суму 49 129,98 грн.

Відповідно до п. 3.6 договору, в редакції постачальника, яка внесена та затверджена сторонами протоколом розбіжностей до договору поставки від 11.04.2011 р., покупець зобов'язаний здійснити оплату отриманого товару кожні 14 календарних днів після реалізації товару кінцевому споживачу. На протязі 10 календарних днів після закінчення календарного місяця покупець зобов'язався надати постачальнику звіт про продаж та залишки товару за розрахунковий (календарний) місяць. У випадку ненадання покупцем звіту про продаж товару в зазначений термін, або наявності різниці між даними звіту та фактично перерахованими коштами, постачальник за своїм розсудом має право, серед іншого, виставити рахунок на підставі даних про відвантаження товару (які містяться в видаткових накладних) в розрахунковому місяці, а покупець зобов'язується оплатити рахунок протягом 3-х банківських днів.

Відповідач оплату отриманого товару протягом  14 календарних днів після реалізації товару кінцевому споживачу не здійснив, звітів про продаж та залишки товару за розрахункові місяці позивачу не надав, доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

В свою чергу, позивачем на оплату поставленого відповідачу товару виставлено рахунок на оплату № 1 від 18.08.2011 р. на суму 49 129,98 грн.

До матеріалів справи надано акт звірки взаєморозрахунків від 06.07.2011 р., згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 49 129,98 грн.

Позивач листом № 1882011 від 18.08.2011 р. звернувся до відповідача з вимогою про сплату отриманого за договором № 2370 від 11.04.2011 р. товару, докази отримання якого ТОВ «СПАР-ЦЕНТР»05.09.2011 р. надані до справи.

Однак, відповідач оплату отриманого товару не здійснив, претензій щодо якості позивачу останнім не заявлялось, з вимогами про повернення такого товару відповідач до позивача не звертався, доказів протилежного відповідач до суду не надав.

Факт отримання відповідачем товару на суму 49 129,98 грн. належними та допустимими доказами не спростовано.

Обов'язок покупця прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму передбачений положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про  купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний  сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як стверджував позивач, відповідачем оплату отриманого товару в повному обсязі та у встановлені строки не здійснено.

Станом на час вирішення спору відповідач доказів оплати суми заборгованості за отриманий від позивача товар в сумі 49 129,98 грн. не надав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару в розмірі 49 129,98 грн. є таким, що настав, розрахунку за отриманий товар, переданий згідно з видатковою накладною № 193 від 16.05.2011 р. відповідачем у повному обсязі не здійснено, заборгованість в сумі 49 129,98 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»не погашена, доказів протилежного до суду не надано.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

У ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати отриманого товару в розмірі 49 129,98 грн. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 49 129,98 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду) покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріалтекс»задовольнити повністю.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР» (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, б. 4-А, код 36148976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріалтекс» (02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, б. 9, код 37432359) 49 129 (сорок дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 98 коп. основного боргу за договором № 2370 від 11.04.2011 р., 491 (чотириста дев'яносто одну) грн. 30 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення:09.12.2011 р.