Рішення

від 15.11.2011 по справі 5/075-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5/075-11

Суддя господарського с уду Київської області Подоля к Ю.В., розглянувши справу

за позовом Виробничо- торгівельно ї фірми “Лео”, м. Біла Церква

до Приватного підприємства фірми “Віріліс”, м. Біла Церкв а

про стягнення 41106,04 грн.

за участю представників :

позивача: ОСОБА_1 - дов. від 04.01.2011р. № 8

відповідача: не з' явились, про час і міс це судового засідання повідо млені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна Виробничо- торгіве льної фірми “Лео” (далі - Позив ач) до Приватного підприємст ва фірми “Віріліс” (далі - Відп овідач) про стягнення 41106,04 грн., з яких 36162,92 грн. основний борг, 1459 ,59 грн. інфляційні втрати, 637,55 гр н. 3% річних та 2845,98 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтова ні неналежним виконанням від повідачем своїх договірних з обов' язань щодо здійснення повного розрахунку за поста влений товар.

Під час розгляду справи поз ивач подав до суду заяву від 01 .11.2011р., якою в порядку ст. 22 ГПК Ук раїни зменшив розмір позовни х вимог та просить суд стягну ти з відповідача 31162,92 грн. основ ного боргу, 1459,59 грн. інфляційни х втрат, 637,55 грн. 3% річних та 2845,98 гр н. пені.

За таких обставин в даному п ровадженні суд розглядає ост аточні вимоги позивача про с тягнення 31162,92 грн. основного бо ргу, 1459,59 грн. інфляційних втрат , 637,55 грн. 3% річних та 2845,98 грн. пені.

Присутній в судовому засі данні представник позивача п овністю підтримав позовні ви моги в редакції заяви від 01.11.2011р . та просить суд їх задовольни ти з мотивів викладених в поз ові.

Відповідач, належним чино м повідомлений про час і місц е розгляду справи в судове за сідання не з' явився, відзив у на позовну заяву не надісла в, про причини неявки суд не по відомив.

Враховуючи, що неявка відпо відача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи ві дповідно до ст. 75 ГПК України з а відсутності представника в ідповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача, присутн ього в судовому засіданні, до слідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі бу ло укладено договір постачан ня нафтопродуктів від 04.01.2011р. № 1 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - продав ець зобов' язується передат и у власність відповідача - покупця нафтопродукти (надал і товар), а покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в строки обумовлені цим догов ором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору п родавець передає покупцеві т овар у кількості, що попередн ьо обумовлюється та вказуєть ся у видаткових накладних.

Згідно п. 3.1 договору ціна, кі лькість, асортимент кожної к онкретної партії товару та п орядок розрахунків відображ ається в рахунку-фактурі та н акладній.

У відповідності до п. 3.2 догов ору покупець проводить повни й розрахунок за отриманий то вар протягом семи днів з моме нту отримання товару.

Договір набирає чинності з дня підписання його сторона ми і діє до 04.12.2011р., а в частині вз аєморозрахунків, до повного виконання сторонами своїх зо бов' язань за цим договором (п. 7.1 договору).

На виконання умов договор у позивач по накладній від 02.03.2 011р. № ЛЕ0129 поставив відповідач у нафтопродукти на загальну суму 39162,90 грн., а відповідач вказ аний товар отримав. Зазначен а накладна підписана в двост оронньому порядку повноваже ними представниками сторін т а скріплена печатками позива ча та відповідача, завірена к опія якої залучені до матері алів справи.

Відповідач свої зобов' я зання щодо оплати за отриман ий товар виконав не в повному обсязі в зв' язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 31162,90 грн. - різниця між п ерерахованими коштами та заг альною вартістю поставленог о товару по зазначеній накла дній.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господ арського кодексу України суб ' єкти господарювання та інш і учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов' язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться. До викон ання господарських договорі в застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс у України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Ц ивільного кодексу України, о дностороння відмова від зобо в' язання або одностороння з міна його умов не допускаєть ся, якщо інше не встановлено д оговором або законом. Зобов' язання має виконуватись нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивіль ного кодексу України, за дого вором поставки продавець (по стачальник), який здійснює пі дприємницьку діяльність, зоб ов' язується передати у вста новлений строк товар у власн ість покупця для використанн я його у підприємницькій дія льності або в інших цілях, не п ов' язаних з особистими, сім ейними, домашніми або іншим п одібним використанням, а пок упець зобов' язується прийн яти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивіль ного кодексу України, до дого вору поставки застосовуютьс я загальні положення про куп івлю-продаж, якщо інше не вста новлено договором, законом а бо не виникає з характеру від носин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Ц ивільного кодексу України пе редбачено, що покупець зобов 'язаний оплатити товар після його прийняття або прийнятт я товаророзпорядчих докумен тів на нього, якщо договором а бо актами цивільного законод авства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих пр иписів закону, положень укла деного між сторонами договор у, відповідач не виконав свої х зобов' язань щодо здійснен ня повного розрахунку за пос тавлений товар, в зв' язку з ч им за останнім на час розгляд у справи рахується заборгова ність в розмірі 31162,90 грн. Доказі в сплати зазначеного боргу в ідповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодек су України встановлено, що зо бов'язання припиняється вико нанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що п озивачем правомірно заявлен о позов в частині стягнення 316 2,90 грн. заборгованості за пост авлений товар.

В решті позовної вимоги про стягнення з відповідача на к ористь позивача заборговано сті в розмірі 0,02 грн. суд відмов ляє з огляду на її необґрунто ваність, безпідставність та недоведеність належними та д опустимими доказами в розумі нні ст. 34 ГПК України, оскільки позивач не підтверджує пост авку відповідачу товару за в казаним договором на заявлен у до стягнення суму в розмірі 0,02 грн., зокрема, не надає перед бачені п. 3.1 договору, накладні на поставку товару на зазнач ену суму.

Враховуючи те, що відповіда ч порушив строки виконання г рошового зобов' язання щодо здійснення розрахунку за по ставлений товар у строк вста новлений договором, позивач просить суд стягнути з відпо відача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми г рошового зобов' язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник, я кий прострочив виконання гро шового зобов' язання, повине н сплатити суму боргу з ураху ванням встановленого індекс у інфляції за весь час простр очення, а також три проценти річних від простроченої сум и, якщо інший розмір процент ів не встановлений договоро м або законом.

Відповідно до розрахунку п озивача, інфляційні втрати з а період прострочення з бере зня по червень 2011 року складаю ть 1459,59 грн., три проценти річних за період прострочення з 09.03.2011р . по 12.10.2011р. складають 637,55 грн.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного к одексу України строк визнача ється роками, місяцями, тижня ми, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що перебіг строку почина ється з наступного дня після відповідної календарної дат и або настання події, з якою по в'язано його початок.

Отже, враховуючи зазначен і норми Цивільного кодексу У країни, положення п. 3.2 договор у, згідно якого покупець пров одить повний розрахунок за о триманий товар протягом семи днів з моменту отримання тов ару, а також те, що позивач згі дно накладної № ЛЕ0129 поставив відповідачу товар 02.03.2011р., прос трочення виконання відповід ачем зобов' язання щодо здій снення розрахунку за поставл ений товар починається з 10.03.2011р .

Таким чином, згідно з правил ьним арифметичним розрахунк ом, який зроблений судом з вра хуванням встановленої суми б оргу та початку прострочення виконання відповідачем грош ового зобов' язання щодо зді йснення розрахунку за постав лений товар, періоду нарахув ання інфляційних втрат та 3% рі чних заявленого позивачем та рекомендації щодо порядку з астосування індексів інфляц ії при розгляді судових спра в викладених в листі Верховн ого Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р з відповідача на користь поз ивача підлягають стягненню т ри проценти річних з простро ченої суми в розмірі 637,55 грн., ін фляційні втрати з прострочен ої суми боргу за час простроч ення в розмірі 1452,35 грн. В решті з аявленої до стягнення суми і нфляційних втрат суд відмовл яє.

Також позивач посилаючись на п. 5.3 договору просить суд ст ягнути з відповідача пеню у р озмірі подвійної облікової с тавки НБУ від вартості несво єчасно оплаченого товару за кожний день прострочення, як а за його розрахунком склада є 2845,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК Ук раїни виконання зобов' язан ня може забезпечуватися неус тойкою, порукою, гарантією, за ставою, притриманням, завдат ком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов' язанн я настають правові наслідки, встановлені договором або з аконом, зокрема сплата неуст ойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважа ється таким, що прострочив, як що він не приступив до викона ння зобов' язання або не вик онав його у строк, встановлен ий договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного коде ксу України неустойкою (штра фом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повин ен передати кредиторові у ра зі порушення боржником зобов 'язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєч асне виконання грошових зобо в' язань” визначає, що платн ики грошових коштів сплачуют ь на користь одержувачів цих коштів за прострочку платеж у пеню в розмірі, що встановлю ється за згодою сторін. Статт ею 3 вказаного Закону встанов лено, що розмір пені обчислює ться від суми простроченого платежу та не може перевищув ати подвійної облікової став ки Національного банку Украї ни, що діяла в період, за який с плачується пеня.

Крім того, відповідно до час тини 6 ст. 232 ГК України, нарахув ання штрафних санкцій за про строчення виконання зобов' язань припиняється через шіс ть місяців від дня, коли зобов ' язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розр ахунок пені відповідає зазна ченим вимогам законодавств а та обставинам справи.

З огляду на зазначене та вра ховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийн яття рішення не погашений, йо го розмір підтверджується на явними матеріалами справи, с уд дійшов висновку, що позовн і вимоги про стягнення з відп овідача 31162,90 грн. основного бор гу, 1452,35 грн. інфляційних втрат, 6 37,55 грн. 3% річних та 2845,98 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані , а відтак підлягають задовол енню. В решті позовних вимог с уд відмовляє з огляду на їх не доведеність та безпідставні сть.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покла даються на сторони пропорцій но розміру задоволених вимог .

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити част ково.

2. Стягнути з Приватного під приємства фірми “Віріліс” (0910 0, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайова, 4, код ЄДРПОУ 30537070) на користь Виробничо- торгіве льної фірми “Лео” (08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт Г ребінки, вул. Київська, 190, код Є ДРПОУ 23236142) 31162 (тридцять одну тис ячу сто шістдесят дві) грн. 90 ко п. основного боргу, 1452 (одну тис ячу чотириста п' ятдесят дві ) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 637 (шістсот тридцять сім) грн. 55 к оп. 3% річних, 2845 (дві тисячі вісім сот сорок п' ять) грн. 98 коп. пен і, 360 (триста шістдесят) грн. 99 ко п. витрат по сплаті державног о мита та 235 (двісті тридцять п' ять) грн. 95 коп. витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набранн я судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарсько го суду Київської області на бирає законної сили після за кінчення десятиденного стро ку з дня його належного оформ лення і підписання та може бу ти оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.