Рішення

від 08.12.2011 по справі 24/115-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/115-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2011 р.                                                                  Справа № 24/115-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню підприємств оборонної промисловості та машинобудування «Укрпромпроект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Группа»

про стягнення 49 304, 26 грн.

за участю представників:

позивача:Шанюк О.М.

відповідача:не з'явились

     суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 49 304, 26 грн. заборгованості за договором № 212 про надання послуг від 24.10.2002 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2011 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17.11.2011 р.

У судове засідання 17.11.2011 р. представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 28.10.2011 р. не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 08.12.2011 р.                         

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 28.10.2011 р. та від 17.11.2011 р. в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.  

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ № 02-5/289 від 18.09.1997 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 31.10.2011 р. місцезнаходження відповідача: 08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Енергетиків, будинок 10, квартира 5, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.12.2011 р., відповідно до  ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

03.07.1998 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та позивачем було укладено договір оренди № 228 цілісного майнового комплексу Українського інституту по проектуванню підприємств оборонної промисловості та машинобудування «Укрпромпроект», згідно з яким відповідно до чинного законодавства Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало, а позивач прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Українського інституту по проектуванню підприємств оборонної промисловості та машинобудування, за адресою: 252135, м. Київ, провулок Тбіліський 4/10, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки та передаточного балансу, складеного на 01.04.98 р., становить 3 340 900, 00 грн.

Додатковим договором № 10 до договору оренди № 228 від 03 липня 1998 року цілісного майнового комплексу «Українського інституту по проектуванню підприємств оборонної промисловості та машинобудування «Укрпромпроект»від 20.02.2006 р. продовжено строк дії вищезазначеного договору до 17.02.2016 р.

24.10.2002 р. між сторонами було укладено договір № 211 на суборенду нежилого приміщення, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач –прийняти в строкове платне користування нежиле приміщення робочою площею 51, 8 кв.м., в спецкорпусі, вартістю за експертною оцінкою 78 144, 44 грн. станом на 30.06.2002 р. (далі –об'єкт суборенди), яке знаходиться на балансі позивача. Приміщення знаходиться за адресою: 01135, м. Київ-135, провулок Тбіліський, 4/10 і надається для використання під офіс.

Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору вступ відповідача у користування приміщенням настає з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі вказаного приміщення.

Згідно з п. 2.4 вищезазначеного договору приміщення повертається відповідачем позивачу на підставі акта прийому-передачі вказаного приміщення, складеного на момент припинення договору суборенди, звіреного з актом прийому-передачі приміщення в суборенду. Приміщення вважається поверненим позивачу з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

На виконання умов договору № 211 на суборенду нежилого приміщення від 24.10.2002 р. позивач передав, а відповідач прийняв 1 листопада 2002 р. в строкове платне користування об'єкт суборенди, що знаходиться за адресою: 01135, м. Київ-135, провулок Тбіліський, 4/10 і надається для використання під офіс, про що сторони 01.11.2001 р. склали акт прийому-передачі нежилих приміщень по договору № 211 на суборенду нежилого приміщення від 24.10.2002 р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, копія якого долучена до матеріалів справи.

17.07.2011 р. відповідач повернув, а позивач прийняв об'єкт суборенди, про що сторони також склали акт приймання-передачі державного нерухомого майна за адресою: м. Київ, провулок Тбіліський, 4/10 орендованого в складі цілісного майнового комплексу Український інститут по проектуванню підприємств оборонної промисловості та машинобудування «Укрпромпроект», який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

Крім того, 24.10.2002 р. між сторонами було укладено договір № 212 на надання послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу наступні послуги:

-          утримувати і обслуговувати інженерні комунікації у приміщеннях, суборендованих відповідачем, приміщення загального користування;

         -                              утримувати і обслуговувати приміщення, суборендовані відповідачем, приміщення загального користування згідно санітарно-епідеміологічних норм;

-          організовувати внутрішньооб'єктовий режим в будівлі, де знаходяться суборендовані відповідачем приміщення.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна за надання цих послуг встановлюється позивачем в місяць у розмірі 1 659, 35 грн., крім того ПДВ в розмірі 20 % в місяць, що дорівнює 331, 87 грн. Загальна договірна ціна становить в місяць 1 991, 22 грн.

Згідно з п. 2.2 договору оплата за надання послуг за звітний місяць перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа поточного місяця, з урахуванням місячного індексу інфляції.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що розмір договірної ціни за надання послуг може бути змінений в разі зміни цін та тарифів на них та в інших випадках, передбачених законодавством України, на вимогу однієї із сторін, та в інших випадках, за згодою сторін, окремими угодами.

Відповідно до п. 4.1 договору цей договір діє з 11.11.2002 р. до 15.07.2007 р., строком на 4 роки 8 місяців 5 днів.

Згідно з п. 4.3 договору при відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії або зміну умов договору до закінчення строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк, на тих самих умовах, які було передбачено цим договором і додатковими угодами до нього.

Пунктом 4.9 договору передбачено, що невід'ємною складовою даного договору є протокол угоди про договірну ціну (додаток № 1).

В подальшому розмір договірної ціни за надання послуг по вищезазначеному договору неодноразово змінювався шляхом укладення між сторонами додаткових угод та підписання протоколів угоди про договірну ціну:

- з 01.11.2004 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 2 670, 00 грн. (додаткова угода № 2 від 01.11.2004 р. та додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 01.11.2005 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 4 202, 06 грн. (додаткова угода № 3 від 21.10.2005 р. та додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 15.04.2006 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 5 642, 40 грн. (додаткова угода № 4 від 03.04.2006 р. та додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 01.03.2007 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 6 658, 26 грн. (додаткова угода № 5 від 08.02.2007 р. та додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 01.05.2009 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 9 194, 00 грн. (додаткова угода № 6 від 30.04.2009 р. та додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 21.12.2009 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 6 237, 00 грн. (додаткова угода № 7 від 21.12.2009 р. та додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 01.01.2010 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 8 500, 00 грн. (додаткова угода № 8 від 01.01.2010 р. та додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 01.07.2010 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 6 915, 00 грн. (додаткова угода № 9 від 01.07.2010 р. та додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 01.10.2010 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 8 485, 00 грн. (додаткова угода № 10 від 01.10.2010 р. та додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 01.01.2011 р. розмір договірної ціни за надання послуг становив 5 921, 00 грн. (додаткова угода № 11 від 01.01.2011 р. та додаток № 1 до додаткової угоди).

Крім того, сторонами було підписано акт прийому передачі наданих послуг від 31.10.2010 р. на загальну суму 8 471, 00 грн. та акт прийому передачі наданих послуг від 17.07.2011 р. на загальну суму 3 247, 00 грн., відповідно до яких позивачем були надані відповідачу послуги згідно п. 1 договору № 212 на надання послуг від 24.10.2002 р.

Додатковою угодою № 12 від 17.07.2011 р. сторони погодили розірвати договір № 212 від 24.10.2002 р. на надання послуг 17.07.2011 р.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за надані послуги повністю не розрахувався, що і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 49 304, 26 грн. за період з серпня 2010 року по липень 2011 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору,  суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що загальна сума, що підлягала оплаті за наданні послуги відповідно до договору № 212 на надання послуг від 24.10.2002 р. за заявлений позивачем період (з серпня 2010 року по липень 2011 року) становить 82 712, 01 грн.

Відповідач розрахувався частково, а саме у розмірі 33 407, 75 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку та довідкою з установи банку.

Крім того, у матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків між сторонами по договору № 212 на надання послуг від 24.10.2002 р., з якого вбачається, що станом на 22.07.2011 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Группа»перед Приватним акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню підприємств оборонної промисловості та машинобудування «Укрпромпроект»за наданні послуги становить 49 304, 26 грн. Акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  49 304, 26 грн. заборгованості за наданні послуги є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник в наслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент звернення позивача до суду), покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню підприємств оборонної промисловості та машинобудування «Укрпромпроект»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Группа»(08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Енергетиків, буд. 10, кв. 5, ідентифікаційний код - 31826573) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню підприємств оборонної промисловості та машинобудування «Укрпромпроект»(01135, м. Київ, Тбіліський провулок, буд. 4/10, ідентифікаційний код –25399701) 49 304 (сорок дев'ять тисяч триста чотири) грн. 26 коп. заборгованості за наданні послуги, 493 (чотириста дев'яносто три) грн. 04 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.          

          Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                           Т.В. Лутак

Дата підписання рішення: 08.12.2011 р.