12/4262-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"20" серпня 2008 р. Справа №12/4262-А
за позовом Прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі м. Ізяслав
до КП „Горинь” м. Ізяслав
про стягнення 9734грн. 40коп.
Суддя В.О. Шпак Секретар судового засідання Кобріна О.В.
Представники :
Від позивача - не з'явився
Від відповідача –не з'явився
Суть спору:
Прокурор Ізяславського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі м. Ізяслав до КП „Горинь” м. Ізяслав про стягнення 9734грн. 40коп. заборгованості по сплаті страхових внесків.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов повідомив, що позовні вимоги визнає частково в сумі 8384грн. 40коп., оскільки він сплатив частину заборгованості в сумі 1350грн.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
У відповідача станом на 26.05.2008р., склалась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2008р., березень 2008р. на загальну суму 7404грн. 92коп., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника, розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2008р., березень 2008р., що складені відповідачем, розрахунком позовних вимог.
З метою погашення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про сплату боргу, яка отримана відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення та не оскаржувалася ним. Зазначена вимога не перебуває на виконанні в органах ДВС, про що заявлено представником позивача в судовому засіданні.
В зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків, позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №159 від 01.04.2008р. Вказаним рішенням до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1677грн. 28коп. та пеня в розмірі 652грн. 20коп. Рішення відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржено.
У зв'язку із наявною заборгованістю відповідача позивачем подано позов до суду про примусове стягнення даної заборгованості, в сумі 9734грн. 40коп.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:
Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р. Судом враховується, що рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржені у встановленому Законом порядку.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 9734грн. 40коп. заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про часткову оплату заборгованості в сумі 1350грн. судом до уваги не приймаються, оскільки вказані платежі позивачем відповідно до положень чинного законодавства було зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача за попередній період.
Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД-
ПОСТАНОВИВ:
Позов Прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі м. Ізяслав до КП „Горинь” м. Ізяслав про стягнення 9734грн. 40коп. задовольнити.
Стягнути з КП „Горинь” м. Ізяслав, вул. Шевченка, 3 (код 22775144) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16 (р/р 25604301230, 25602314230, 25603313230 Ізяславське відділення ДОБ №2890 м. Ізяслав, МФО 375081, код 02932377) –9734грн. 40коп. (дев'ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 40коп.) заборгованості.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
4,5 - прокурорам.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2008 |
Оприлюднено | 11.09.2008 |
Номер документу | 1989119 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Шпак В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні