Постанова

від 04.09.2008 по справі 17-25/1-08-29

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17-25/1-08-29

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" вересня 2008 р. Справа № 17-25/1-08-29

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого            Андрєєвої Е.І.

Суддів:                    Мацюри П.Ф.

                              Ліпчанської Н.В.,

При секретарі         Юзьковій А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача   –    Лукашевич Н.В та Кучеренка О.О.,

від відповідача – Світличного О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Іллічівський морський рибний порт”

на рішення господарського суду Одеської області від 05.05.2008 р.           

по справі № 17-25/1-08-29

за позовом ТОВ НВП „Алюр”

до ТОВ „ Іллічівський морський рибний порт”

про стягнення 31 523,49 грн.,

встановив:

В листопаді 2007 року ТОВ НВП „Алюр” звернулось у господарський суд з позовом до ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” про стягнення заборгованості у сумі 24 815,84 грн. за договорами № 71 від 01.04.2006 р. та №73 від 01.04.2007 р. про надання послуг з дератизації, посилаючись на те, що відповідачем не виконуються умови договорів щодо своєчасної оплати коштів за виконані роботи, а тому, крім основного боргу у сумі 18479,28 грн., позивач просив стягнути також інфляційні збитки у сумі 1644,13 грн., пеню у сумі 2713,57 грн., 478,86 грн., що є 3 % річних, 1500 грн. збитків та судові витрати –248,16 грн. держмито та 118 грн. витрати на ІТЗ судового процесу, а всього, як вже зазначалось, 24 815,84 грн.

У подальшому у ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги і останньою заявою від 10.04.2008 р. з урахуванням договору № 69 від 01.04.05 р. про дератизацію просив стягнути з відповідача 20841,62 грн. основного боргу, 7106,96 грн.  інфляційних збитків, 699,93 грн. пені, 1110,27 грн. -3% річних, 1764,71 грн. –реальних збитків, судові витрати на держмито у сумі 365,19 та ІТЗ судового процесу 118 грн., а всього 32 272,48 грн.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивач не представив актів виконаних робіт, після підписання сторонами яких на підставі умов договорів здійснюється оплата протягом 10 банківських днів з моменту підписання. А оскільки, на думку відповідача, час пред'явлення вимог не настав, грошові зобов'язання ним не були порушені, то і стягнення з нього основного боргу, неустойки, інфляційних збитків, 3 % річних та інших коштів, тобто, задоволення позову, не основане на законі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2008 р. (суддя Зуєва Л.Є.)  позовні вимоги задоволені повністю.

Вважаючи прийняте судом рішення таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, відповідач оскаржив його і в апеляційній скарзі просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, які заявили суду про бажання укласти мирову угоду, а провадження по справі припинити, дослідивши матеріали справи та відповідність прийнятого судом рішення нормам чинного законодавства, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як свідчать матеріали справи  та, що встановлено в апеляційній інстанції, між сторонами існують довготривалі договірні стосунки щодо дератизаційних робіт (знищення гризунів), динамічного нагляду за станом об'єкту у профілактичних цілях.

Звертаючись з позовом про стягнення  боргу з відповідача за договорами 2006 та 2007 років, після наданого відповідачем акту звірки,  позивач змінив свої позовні вимоги та просив стягнути заборгованість також і за договором № 69 від 01.04.05 р.

На підставі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивачем доведена заборгованість відповідача у сумі, заявленій позивачем. Також суд визнав обгрунтованим і законним стягнення з відповідача в заявлених позивачем сумах і інших виплат.

Однак, судова колегія з такими висновками суду не може погодитись, оскільки вони не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

Як видно з матеріалів справи та пояснень сторін, звертаючись з первісною позовною заявою, позивач пред'являв вимоги лише за двома договорами: за 2006 та 2007 роки. Дана обставина свідчить про те, що на той час інших  претензій позивач  до відповідача не мав. Після того, як відповідач надав свій варіант акту звірки, позивач відізвав наданий ним варіант і заявив додаткові вимоги, виходячи з акту звірки відповідача.

При цьому, позивач пред'явив вимоги за договором від 2005 року послався на акти, за якими наче не розрахувався відповідач за виконані роботи. Крім того, суми оплати, які поступали від відповідача, позивач зарахував на попередні періоди заборгованостей.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається  на те, що за договорами 2003 та 2004 років строки для звернення з позовом сплинули, розрахунки мали місце за періоди, в які вносились ці кошти, а не за попередні періоди. Крім того, за умовами договорів строк розрахунків наставав з моменту підписання двостороннього акту виконаних робіт. Оскільки такі акти не складались і не підписувались, відповідач вважав, що строк оплати не настав.

Заперечення відповідача основані на договорах. Так, за договором № 73 від 01.04.2007 р. п.2.2. підпунктом „г” передбачене зобов'язання відповідача виділити робітника для взаємодії з позивачем з питань організації та проведення робіт, уповноваженого підписувати наряди, акти здачі-прийому робіт, що видаються дезінфекторам і виписуються виконавцем (позивачем) на чергову обробку.

Таким чином, на чергову обробку виписувались та надавались акти здачі-прийому робіт.

Що ж стосується приймання виконаних робіт, то п.3.2 договору передбачено складання окремого акту  виконаних робіт, після підписання якого впродовж 10 днів замовник (відповідач) розраховується з виконавцем (позивачем) за надані послуги.

Крім того, приймаючи до уваги, що позивачем заявлені вимоги за трьома договорами, вимоги охоплюються періодом з 2003 року, за цей час оброблена значна кількість бухгалтерських документів, для повного, всебічного та об'єктивного  встановлення фактичних обставин необхідно було призначити судову документально-бухгалтерську експертизу, що обговорювалось в апеляційній          інстанції.

При таких обставинах судова колегія не може вважати рішення суду законним та обгрунтованим, а таким, що підлягає скасуванню.

Однак, сторони уклали між собою мирову угоду. За час розгляду апеляційної скарги відповідач добровільно вніс 10546,02 грн. позивачу за платіжним дорученням № 1397 від 18 липня 2008 р. за дератизацію згідно акта звірки б/н від 21.07.2008 р..

Сторони звернулись до суду затвердити мирову угоду та припинити провадження по справі. Про наслідки припинення провадження по справі їм роз'яснено.

Розглянувши умови мирової угоди, судова колегія вважає, що дана угода не суперечить закону, не порушує  прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 78, 80 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись п.3 ст. 103, ст.ст. 99, 101, 104 -105 ГПК України апеляційний господарський суд

                                             П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” частково задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 05.05.2008 року у справі № 17-25/1-08-29 скасувати.

Затвердити між ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” та ТОВ НВП „Алюр” мирову угоду на таких умовах:

1.          В рахунок часткового погашення суми основного боргу Відповідача перед Позивачем у справі № 17-25/1-08-29, яка становить 20 841,62 грн., зараховуються грошові кошти, сплачені відповідачем на розрахунковий рахунок позивача № 26003330611001 в ЮГРУ КБ „Приватбанк”, МФО 328704, у розмірі 10546,02 грн., що надійшли згідно платіжного доручення від 28.07.2008 р. № 1397.

1.1.Сторони дійшли згоди, що станом на 04.09.2008 р. підлягають сплаті Відповідачем Позивачу  по даній справі наступні суми:

                              -  10295,60 грн. основного боргу;

                   - 7 106,96 грн.  інфляційних збитків;

                   - 699,93 грн. пені;

                   - 1110,27 грн. –три відсотки річних;

                   - 1764,71 грн. реальних збитків;

                   - 265,80 грн. –витрати, пов'язані з розглядом справи;

                   - 365,19 грн. державного мита;

                      - 118 грн. витрати на забезпечення судового процесу.

2.   Відповідач зобов'язується у термін до 1-го жовтня 2008 року сплатити на розрахунковий рахунок позивача (№26003330611001 в ЮГРУ КБ „Приватбанк”, МФО 328704) усі перелічені у п.1.1. кошти у загальному розмірі 16 726,46 грн.

3.  Позивач, за умови своєчасного, повного та належного виконання відповідачем п.2 угоди, прощає відповідачу: 4300,07 грн., що становить 60,5% від суми інфляційних збитків, тобто, від 7 106,96 грн.; 699,93,93 грн., що становить 100 % від суми пені, тобто, від 699,93 грн.

4.  У випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань, обумовлених пунктом 2 Угоди, прощення сум, обумовлених пунктом 3 Угоди, не відбудеться. При цьому, Відповідач зобов'язується сплатити позивачу в повному обсязі суми, передбачені п.1.1 угоди, а також сплатити позивачу у строк до 10 жовтня 2008 р. штраф у розмірі десяти відсотків від простроченої або несплаченої суми відповідно. Сплата штрафу не припиняє взятих відповідачем зобов'язань.

5.  Після повного та своєчасного виконання Угоди відповідно до її умов, сторони вважаються такими, що виконали усі зобов'язання одна перед одною, що існують між ними станом на 04.09.08 р. з приводу заборгованості, стягнення якої є предметом справи № 17-25/1-08-29, у повному обсязі, та не матимуть у майбутньому жодних майнових претензій одна до одної з приводу заборгованості, стягнення якої є предметом справи № 17-25/1-08-29.

Провадження по даній справі припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючи                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                              Н.В. Ліпчанська

                                                                                                   П.Ф. Мацюра