Рішення

від 28.08.2008 по справі 5020-5/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" серпня 2008 р. справа № 5020-5/294

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Витязь-Трактир” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, 8)

до: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5),

Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

третя особа - Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації (99011 м. Севастополь, вул. Радянська, 58)

про спонукання виконати певні дії      

Суддя: І.В. Євдокимов

Представники сторін:

Позивач - Шевчук Ольга Борисівна, представник, довіреність № б/н від 17.10.07,     ,  ТОВ "Витязь-Трактир";

Відповідач - Гатіятуллін Ерік Дамирович, головний спеціаліст відділу правового забезпечення, довіреність № 407 від 06.02.08,   Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

Відповідач - не з'явився, Севастопольська міська рада;

Третя особа - Скурідін Олег Олександрович, головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № б/н від 15.08.08,      Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації ;

Суть спору:

ТОВ „Витязь-Трактир" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа - Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним рішення виконкому Севастопольської міської Ради від 17.07.1990 № 11/915 „Про включення до Переліку пам'ятників архітектури і містобудування місцевого значення містобудівельного комплексу міського кільця м. Севастополя" в частині включення будинку № 8 по вул. Велика Морська м. Севастополя, про визнання незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради по розгляду заяви ЗАТ „Витязь" (правонаступник ТОВ „Витязь-Трактир") про приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 8, про зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради здійснити інвентаризацію вбудованого нежитлового приміщення - підвалу, площею 237,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 8, яке підлягає приватизації шляхом викупу, про зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради здійснити приватизацію вбудованого нежитлового приміщення - підвалу, площею 237,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 8, шляхом викупу позивачем, про зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради укласти з позивачем договір купівлі-продажу шляхом викупу вбудованого не житлового приміщення - підвалу, площею 237,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 8.

Ухвалою від 11.06.2008 порушено провадження у справі.

Представник відповідача - Севастопольської міської ради в судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надавав.

У відзиві на позов Фонд  комунального   майна   Севастопольської   міської   Ради позовні вимоги не визнав, вважає що вони не підлягають задоволенню на підставі того, що ст. 1 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" установлена заборона приватизації пам'ятників культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, а згідно з рішенням Севастопольської міської Ради № 1926 от 15.05.07 «Про внесення доповнень та змін до рішення міської Ради № 359 від 11.12.2002  «Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів, які мають соціальне значення для міста (у тому числі нежитлових приміщень), які є комунальною власністю», нежитлові приміщення розташовані в будинку № 8 по вул..Велика Морська в місті Севастополі включені до цього переліку.   

Третя особа - Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації також не визнає позов ТОВ «Витязь-Трактир», посилаючись на те, що згідно з рішенням виконкому Севастопольської міської Ради від 17.07.1990 № 11/915 „Про включення до Переліку пам'ятників архітектури і містобудування місцевого значення містобудівельного комплексу міського кільця м. Севастополя", спірні приміщення розташовані в будинку віднесеному до пам'ятки містобудівництва та архітектури місцевого значення.

Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'ясненні їх процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                              встановив:

 Товариство з обмеженою відповідальністю «Витязь-Трактир»є правонаступником закритого акціонерного товариства «Витязь»реорганізованого шляхом перетворення на підставі рішення акціонерів 01.10.2007.  

ЗАТ «Витязь»було створено рішенням засновників від 15.08.1995 шляхом перетворення орендного підприємства громадського харчування «Витязь»після його викупу відповідно до договору купівлі-продажу № 23/40 к від 14.06.1995.

14.06.1995 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю та Радою орендарів Орендного підприємства громадського харчування «Витязь»був укладений договір купівлі-продажу державного майна, згідно з умовами якого у власність позивача було передано державне майно єдиного майнового комплексу орендного підприємства громадського харчування «Витязь», розташованого у вбудованому приміщенні за адресою: м.Севастополь, вул. Велика Морська, 8, що підтверджується актом від 07.07.95.

У 1993 між Фондом комунального майна м. Севастополя і позивачем були укладені договори оренди приміщень кафе, згідно з якими приміщення першого поверху та розташовані у підвалі були здані в оренду за окремими договорами, виходячи з різниці в орендних ставках, встановлених для різного типу приміщень. Так, спірні приміщення були здані в оренду позивачу на підставі договору оренди № 92 від 11.11.1993 р., а торгові зали на підставі договору № 90 від 11.11.1993.

24.01.2003 позивач звернувся до Фонду комунального майна із заявою про включення у Програму приватизації на 2003 - 2006 рік нежитлових приміщень, розташованих за адресою м. Севастополь, вул. Велика Морська, 8, у тому числі приміщень кафе, площею 180, 8 кв.м, які перебували в користуванні  позивача на підставі договору оренди № 90/01 від 16.03.2001, та підвальних приміщень, площею 237, 9 кв.м., які перебували в користуванні позивача на підставі договору оренди № 89/01 від 16.03.2001.   

Як вбачається з листа № 355 від 24.03.2003, відправленого на адресу позивача, Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 637 від 04.03.2003, ухвалено рішення про включення у перелік об'єктів комунальної власності на 2003-2006 приміщень, розташованих за адресою: вул. Велика Морська,8 у м.Севастополі.

Згодом нежитлові приміщення, площею 180,8 кв.м., розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Велика Морська, 8, що використовувалися позивачем для розміщення залів кафе, були приватизовані, що підтверджується договором купівлі-продажу комунального майна від 12.01.2005, зареєстрованому Севастопольською міською Радою за № 261 від 17.01.2005.

Однак, нежитлові приміщення, розташовані під торгівельними залами, площею 237,9 кв.м, які використовувалися позивачем для розміщення цехів для виготовлення продуктів харчування, адміністративного приміщення, роздягальні, розміщення холодильних камер, вентиляційної камери, єлектрощітової та туалетів, до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, безпідставно включені не були, у результаті фактично був розчленований цілісний майновий комплекс, не здатний функціонувати окремо.

20 жовтня 2004 позивач звернувся до голови Севастопольської міської Ради про розгляд технічної помилки, в результаті якої до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації, не були включені спірні приміщення.  

Згідно з листом Голови Севастопольської міської Ради від 20.12.2004, на засіданні сесії Севастопольської міської Ради, яке відбулось 09.11.2004, питання про включення безпідставно не внесених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, спірних приміщень було розглянуте, але ніяке рішення не було прийнято.

Листом Фонду комунального майна від 16.06.2007 № 1952  у включенні в перелік підлягаючої приватизації майна орендованих позивачем нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська, 8 було відмовлено, у зв'язку з тим, що дані приміщення включені в перелік об'єктів, що не підлягають приватизації рішенням Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 «Про внесення доповнень і змін у рішення міської Ради № 359 від 11.12.2002 року «Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини й об'єктів соціально значимих для міста (в тому числі нежитлових приміщень), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається».

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, надавши оцінку представленим доказам, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права й законні інтереси захищаються, у тому числі, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади й органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, які суперечать законодавству, ущемляють права й законні інтереси суб'єктів господарювання.

Товариство продовжує використовувати спірні приміщення, у цей час оренда приміщень здійснюється на підставі договору оренди № 89/01 від 16.03.2001 Товариство не відмовлялося від викупу приміщень.

Приватизація спірних приміщень не була здійснена внаслідок порушення відповідачами вимог ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про приватизацію державного майна», згідно з якими державні органи приватизації повинні протягом місяця розглянути заяви й прийняти рішення щодо приватизації об'єкта та в п'ятиденний строк письмово повідомити про це заявника, а також відповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном.

 Безпідставне неприйняття рішення щодо приватизації спірних приміщень призвело до фактичного розчленовування цілісного майнового комплексу: було приватизоване приміщення  торгових залів кафе, але залишилися в комунальній власності його підсобні приміщення, без яких функціонування кафе не можливо.

Відповідно до пункту 49 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 року, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" покупець, що став власником об'єкта приватизації групи А и не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будинку (спорудження, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідний будинок (спорудження, приміщення) у випадку, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, що належить Автономній Республіці Крим) або відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).

Згідно ст. 5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 року, до об'єктів приватизації групи А ставляться цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств і структурні підрозділи підприємств, виділені в самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі в процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних установ і будинку відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально певне майно (у тому числі таке, котре не ввійшло в статутні фонди ВАТ, будинки, спорудження й нежитлові приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, і майно підприємств, які ліквідуються за рішенням органа, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000 у справі № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" зазначено, що положення частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, які підлягають приватизації необхідно розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації зазначений їм способом, зокрема шляхом викупу.

17.07.1990 виконавчий комітет Севастопольської міської Ради народних депутатів, розглянув перелік пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення м. Севастополя, складений Управлінням архітектури й містобудування за станом на 01.06.1990 і керуючись положеннями Закону України „Про охорону й використання пам'ятників історії й культури", що діяв на той момент, прийняв рішення № 11/915 „Про внесення в Перелік пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя".

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів №11/915 від 17.07.1990 затверджено перелік, згідно до якого житловий будинок № 8 по вул. Велика Морська віднесено переліку пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення.

Проте, рішенням Севастопольської міської Ради № 637 від 04.03.2003 „Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2003-2006 року в м. Севастополі", нежитлове приміщення, по вул. В.Морська, 8, було включено в перелік об'єктів комунальної власності які підлягають приватизації шляхом викупу.

Таким чином, на той момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був вирішити питання про приватизацію об'єкта по вул. Велика Морська, 8, ніяких обмежень щодо приватизації таких об'єктів не існувало, тому позивач має право на приватизацію  шляхом викупу спірних приміщень.

Також, суд не може прийняти до уваги твердження третьої особи про те, що житловий будинок № 8 по вул. Велика Морська міста Севастополя є нерухомою пам'яткою об'єкту культурної спадщини виходячи з наступного.

17.07.1990 виконавчий комітет Севастопольської міської Ради народних депутатів затвердив перелік пам'яток архітектури та градобудівництва місцевого значення м. Севастополя, складений Управлінням архітектури та градобудівництва станом на 01.06.1990.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про охорону й використання пам'яток історії та культури», внесення об'єктів до переліків пам'яток історії та культури й виключення із них було повинно здійснюватися за поданням спеціально вповноважених державних органів охорони пам'яток історії та культури.

Пунктами 3.3, 5 Інструкції «Про порядок обліку, забезпечення збереження, змісту, використання і реставрації нерухомих пам'яток історії та культури», яка є Додатком до Наказу Міністерства культури СРС № 203 від 13.05.1986 р., зі змінами та доповненнями, внесеними Наказом Міністерства культури і мистецтва України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 р. №295/104 (надалі –Інструкція) установлено, що приналежність нерухомої пам'ятки історії та культури до відповідного виду та категорії визначається при складанні документів державного обліку пам'яток, і встановлюється при затвердженні відповідного державного списку нерухомих пам'яток історії та культури.

Державний облік пам'яток історії та культури здійснюють у межах установленої компетенції державні органи охорони пам'яток союзних республік, автономних республік, країв, областей, міст республіканського підкорення.

Пункт 9 Інструкції містить порядок державного обліку пам'яток історії та культури, згідно з яким облік містить у собі: виявлення, обстеження пам'яток, визначення їх історичної, наукової, худобної, або іншої культурної цінності, фіксацію, і вивчення, складання облікових документів, ведення державних списків нерухомих пам'яток.

Однак на момент складення Управлінням архітектури та градобудівництва переліку пам'яток архітектури та градобудівництва місцевого значення м. Севастополя, затвердженого рішенням  виконавчий комітет Севастопольської міської Ради народних депутатів № 11/915 від 17.07.1990, матеріалів, які б стали підставою для включення будинку № 8 по вул. Велика Морська в м.Севастополі не існувало.

Крім того, статтею 1 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" установлена заборона приватизації пам'ятників культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Одночасно пунктом 2 статті 2 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" Кабінету Міністрів України доручено в шестимісячний строк від дня набрання чинності цього Закону подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Не виконання норми Закону вищим органом виконавчої влади не може бути підставою для обмеження прав господарюючих суб'єктів.

Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним і скасовує нормативно-правовий акт органа державної влади, органа влади Автономної Республіки Крим або органа місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства й порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                       ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення виконкому Севастопольської міської Ради від 17.07.1990 № 11/915 „Про включення до Переліку пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця м. Севастополя " у частині включення будинку № 8 по вул. Велика Морська м. Севастополя.

3.          Визнати незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради по розгляду заяви Закритого акціонерного товариства „Витязь" (правонаступник якого є ТОВ «Витязь-Трактир») про приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, буд.8.

4.          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044) здійснити інвентаризацію вбудованих нежитлових приміщень - підвалу, площею 237, 9 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, буд.8, що підлягає приватизації шляхом викупу.

5.          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044) здійснити приватизацію вбудованих нежитлових приміщень - підвалу, площею 237, 9 кв.м., розташованого за адресою м. Севастополь, вул. Велика Морська, буд.8, шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Витязь-Трактир».

6.          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Витязь-Трактир»договір купівлі-продажу шляхом викупу вбудованих нежитлових приміщень - підвалу, площею 237, 9 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Б. Морська, 8.

7.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044, відомостей про наявність поточних  рахунків в установах банків немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Витязь-Трактир” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, 8, код ЄДРПОУ 20669544, відомостей про наявність поточних  рахунків в установах банків немає) державне мито у сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно–технічне  забезпечення судового процесу у сумі 59,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8.          Стягнути з Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЕДРПОУ 24872845, відомостей про наявність поточних  рахунків в установах банків немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Витязь-Трактир” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, 8, код ЄДРПОУ 20669544, відомостей про наявність поточних  рахунків в установах банків немає)  державне мито у сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно–технічне  забезпечення судового процесу у сумі 59,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

02.09.2008

Розсилка:

1. ТОВ „Витязь-Трактир” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, 8)

2. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

3. Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

4. Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації (99011 м. Севастополь, вул. Радянська, 58)

5. справа

6. наряд