Рішення

від 14.11.2011 по справі 5/148/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/148/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.11                                                                                 Справа № 5/148/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", м. Київ

до  Закритого акціонерного товариства «Горизонт-1», м. Алчевськ Луганської області

про  стягнення 3547,49 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув

від відповідача - не прибув.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «МТС Україна»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги зв'язку в сумі 3021,46 грн., інфляційних нарахувань в сумі 347,47 грн., 3% річних в сумі 128,64 грн. та санкції в сумі 49,92 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, втім подав суду лист, в якому просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач в судове засідання також не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Відтак, оскільки відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, яка визначена в довідці ЄДРПОУ від 12.10.2011 №11398068, суд дійшов висновку, що відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.   

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши в судовому засіданні 18.10.2011 оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

Між сторонами  у справі були укладені договори про надання послуг мобільного зв'язку: № 1.10202418/1539460 від 13.02.2004, наданий телефонний  номер 504771613 та №3038743/1.10202418 від 04.09.2006 наданий телефонний номер 504746905.   

Відповідно до пунктів 3.1 вказаних договорів нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами  UМС; розрахунковий період становить  один календарний місяць і абоненту надається один особовий рахунок, на підставі якого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента телефонами.

За умовами пунктів 2.4.2 договорів відповідач зобов'язаний   своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку.

Сплачувати вартість наданих послуг відповідач зобов'язався  до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.3 договору від 04.09.2006 та п. 3.2 договору від 13.02.2004).

При цьому, у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач повинен був телефонувати до позивача для одержання інформації  щодо подальших розрахунків (п 2.4.6).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.06.2000 по 29.03.2010 відповідачу були надані послуги зв'язку на загальну суму 86055 грн. 33 коп. (за двома договорами).

Втім, відповідач припинив оплачувати послуги зв'язку, що надавалися позивачем з 01.12.2009, у зв'язку з чим виникла заборгованість за надані послуги в сумі  3021 грн. 46 коп., про що свідчить звіт про баланс особового рахунку абонента, а також надіслані на адресу відповідача рахунки та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.  

29.03.2010 укладені сторонами у даній справі договори в порядку п. 5.2  договорів припинені у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача за надані позивачем послуги.

За порушення умов договору від 13.02.2004 згідно з  положенням  пункту 1.3 додаткової угоди №3653317 від 11.01.2008  відповідачу  була  нарахована договірна  санкція в  загальному розмірі 49 грн. 92 коп. з розрахунку  1 грн. 92 коп.  за  кількість  днів,  що залишились  до закінчення  терміну  дії додаткової угоди, починаючи з дня  відмови або припинення дії договору (1,92*26, де 26 є кількістю днів, що залишилося до закінчення строку дії додаткової угоди).

Наданий позивачем у справі розрахунок санкції відповідає умовам укладеної сторонами додаткової угоди, не суперечить приписам чинного законодавства та ґрунтується на фактичних обставинах справи.

У відповідності із ст. ст.  525, 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договорами зобов'язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань доведений матеріалами справи і не спростований відповідачем, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги зв'язку у розмірі  3021 грн. 46 коп. та санкції у розмірі 49 грн. 92 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства та враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі 347 грн. 47 коп. та 3% річних в сумі 128 грн. 64 коп.

Розрахунок 3% річних здійснений позивачем у відповідності з приписами чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим,  тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань, то вони підлягають задоволенню частково в сумі 258 грн. 30 коп., оскільки арифметично вірний розмір інфляційних нарахувань, обрахований судом за вказаний позивачем період (з квітня 2010 по серпень 2011), становить 258 грн. 30 коп. (при розрахунку інфляційних нарахувань за заявлений період позивачем не було враховано індекси інфляції за липень-серпень 2011).

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за отримані послуги відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях по даній справі.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судових витрат в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                              в и р і ш и в :

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Горизонт-1», м. Алчевськ, Луганська область, вул. Горького, 70а ідентифікаційний код 23260005 на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», м. Київ, вул. Лейпцизька, 15 ідентифікаційний код 14333937 заборгованість за послуги зв‘язку в сумі 3021 грн. 46 коп.,   санкцію у розмірі 49 грн. 92 коп., інфляційні нарахування в сумі 258 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 128 грн. 64 коп. а також витрати зі сплати державного мита у сумі 99 грн. 44 коп. та 230 грн. 07 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано –16.11.2011.

           Суддя                                                                                     Т.В.Васильченко