Рішення

від 14.11.2011 по справі 5/149/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/149/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.11                                                                                 Справа № 5/149/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства “МТС Україна”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рєсбуд”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про  стягнення 3732,33 грн.  

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача - не прибув

Суть спору: Приватне акціонерне товариство “МТС Україна” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги зв'язку в сумі 525,55 грн., інфляційних нарахувань в сумі 126,13 грн., 3% річних в сумі 40,69 грн. та санкцій в сумі 3039,96 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, втім подав суду лист, в якому просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач в судове засідання також не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Відтак, оскільки відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, яка визначена в довідці ЄДРПОУ від 12.10.2011 №11397957, суд дійшов висновку, що відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.   

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши в судовому засіданні 18.10.2011 оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

Між сторонами  у справі були укладені договори про надання послуг мобільного зв'язку: № 3214437/1.11481194 від 29.11.2006, наданий телефонний  номер 504251061, №1.11481194/3005628 від 18.08.2006 наданий телефонний номер 504251073, №1.11481194/3005554 від 18.08.2006 наданий телефонний номер 504251071 та №1.11481194/3005598 від 18.08.2006 наданий телефонний номер 504251072.

Відповідно до пунктів 3.1 вказаних договорів нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами  UМС; розрахунковий період становить  один календарний місяць і абоненту надається один особовий рахунок, на підставі якого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента телефонами.

За умовами пунктів 2.4.2 договорів відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку.

Сплачувати вартість наданих послуг відповідач зобов'язався  до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

При цьому, у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач повинен був телефонувати до позивача для одержання інформації  щодо подальших розрахунків (п 2.4.6).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18.08.2006 по 26.01.2009 відповідачу були надані послуги зв'язку на загальну суму 27 434 грн. 55 коп., (за всіма договорами).

Втім, відповідач припинив оплачувати послуги зв'язку, що надавалися позивачем з 01.10.2008, у зв'язку з чим виникла заборгованість за надані послуги в сумі  525 грн. 55  коп., про що свідчить звіт про баланс особового рахунку абонента, а також надіслані на адресу відповідача рахунки та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.  

26.01.2009 укладені сторонами у даній справі договори в порядку п. 5.2 договорів припинені у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача за надані позивачем послуги.

За порушення умов договорів № 3214437/1.11481194 від 29.11.2006, №1.11481194/3005628 від 18.08.2006 та №1.11481194/3005554 від 18.08.2006 згідно з  положеннями пунктів 1.2 додаткових угод №3708379 від 11.02.2008, №3708397 від 11.02.2008 та №3708404 від 11.02.2008 відповідачу  були  нараховані договірні  санкції в загальному розмірі 1791,96 грн. з розрахунку 2 грн. 74 коп. за  кількість днів, що залишились до закінчення терміну дії додаткових угод, починаючи з дня відмови або припинення дії договорів (2,74*654, де 654 є загальною кількістю днів, що залишилось до закінчення строку дії трьох додаткових угод).

За порушення умов договору №1.11481194/3005598 від 18.08.2006 згідно з  положенням  пункту 1.3 додаткової угоди  №3817724 від 18.04.2008 відповідачу  була  нарахована договірна  санкція в  розмірі 1248 грн. з розрахунку  1 грн. 92 коп.  за  кількість  днів,  що залишились  до закінчення  терміну  дії додаткової угоди, починаючи з дня  відмови або припинення дії договору (1,92*650, де 650 є кількістю днів, що залишилось до закінчення строку дії додаткової угоди).

Надані позивачем у справі розрахунки санкцій в загальному розмірі 3039,96 грн. відповідають умовам укладених сторонами додаткових угод, не суперечать приписам чинного законодавства та ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

У відповідності із ст. ст.  525, 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договорами зобов'язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань доведений матеріалами справи і не спростований відповідачем, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги зв'язку у розмірі 525,55 грн. та санкцій в розмірі 3039,96 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства та враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі 126 грн. 13 коп. та 3% річних в сумі 40 грн. 69 коп.

Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань здійснений позивачем у відповідності з приписами чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим,  тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за отримані послуги відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях по даній справі.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судових витрат на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                              в и р і ш и в :          

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рєсбуд”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 36, ідентифікаційний код 34434511 на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», м. Київ, вул. Лейпцизька, 15 ідентифікаційний код 14333937 заборгованість за послуги зв‘язку в сумі 525 грн. 55 коп., санкції у розмірі 3039 грн. 96 коп., інфляційні нарахування в сумі 126 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 40 грн. 69 коп. а також витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано –16.11.2011

           Суддя                                                                                     Т.В.Васильченко