Рішення

від 29.11.2011 по справі 27/207/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11                                                                                 Справа № 27/207/2011

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Вугілля України»м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»,

м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 96163 грн. 80 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: представник –ОСОБА_1, довіреність № 15-09/117-Д від 15.09.2011;

від відповідача: представник –не прибув (явка обов‘язкова);

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлена вимога про стягнення 96163 грн. 80 коп. збитків.

Відповідач у судове засідання не з‘явився, звернувся до господарського суду з письмовим проханням (№1159 від 24.11.2011) про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Відзивом на позовну заяву визнав позов у повному обсязі, доводів суду, що не заперечує проти позову.

Суд визначив можливим розглядати справу по суті вимог у відсутності відповідача, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні докази, суд встановив наступні обставини.

Між Державним підприємством «Вугілля України»та Відкритим акціонерним  товариством «Лисичанськвугілля»укладено договір поставки «11-09/1-ЕНз від 10.12.2008 (договір 1) за яким , відповідно Постачальник зобов‘язується поставити вугільну продукцію належної якості.

Відповідно до договору поставки у серпні 2009 відповідач поставив за залізничною накладною № 51746709 (вагон № 65332686, 60851011, 67397273, 65283848, 65298804) партію вугілля.

Вантажоотримувач вказаної вугільної продукції є Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго»згідно договору поставки укладеного між ДП «Вугілля України»та ВАТ «Західенерго»№ 02-09/1-ЕН від 17.02.2009.

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, а саме п. 3.1. Договору 1.

Фактичний вміст золи у поставленому вугіллі становить 29,6% проти 28% граничного допустимого вмісту золи, що підтверджується актом

№ 6465 від 02.09.2009.

Пунктом 4.4 Договору 1, визначено, що приймання партії вугілля за якістю здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії Вантажоотримувача.

п. 4.9 Договору 1. У випадку постачання вугілля, якісні показники якого перевищують граничний рівень, встановлений цим договором в п.3.1, Покупець має право відмовитися від прийняття та оплати такого вугілля.

п. 4.12 Договору 1. Постачальник і Покупець мають право перевірити якість поставленої партії вугілля шляхом спільного випробування та проведення хімічного аналізу. Хімічний аналіз виконується у лабораторії ТЕС Вантажоотримувача. Покупець у даному випадку забезпечить доступ уповноваженого представника Постачальника у лабораторії ТЕС. Дані, отримані в результаті спільного випробування та проведення хімічного аналізу приймаються до розрахунку беззаперечно обома сторонами.

п. 6.2 Договору 1. Постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгоджені в цьому Договорі.

Відповідно до вимог Інструкції П-7 та п. 4.8 Договору 1. Вантажовідправнику було надіслано факсограму та телеграму.

Відповідач - ВАТ «Лисичанськвугілляі»було повідомлено про надходження на Бурштинську ТЕС вугілля неналежної якості факсограмою № 374 від 02.09.2009, телеграмою № 378 від 02.09.2009.

При складанні акту були присутні представники Вантажоодержувача, які засвідчили факт неякісної вугільної продукції. ОСОБА_2, ОСОБА_3, представники вантажовідправника, які діяли за довіреністю № 768/03/03 також підписали акт № 6465.

Листом № 06/2528 ВАТ «Західенерго»згідно до Договору 1, попередило Вантажовідправника про повернення вагонів назад.

У зв’язку з перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля було повернуто Постачальнику - ВАТ «Лисичанськвугілля», що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36408636 виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Поставкою вугілля з перевищенням гранично допустимих критеріїв його якості, ВАТ «Західенерго»було завдано збитків на суму 49710 грн. 60 коп., зокрема сплатою:

-          провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Технікум у сумі 38711 грн. 00 коп. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 46453 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36408636 та переліком ТехПД

№ 307 виданими залізницею;

-          плати за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в сумі 2151 грн. 00 коп. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 2581 грн. 20 коп., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами

№ 04091960 та переліком ТехПД № 307 виданими залізницею;

-          плати за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі 563 грн. 50 коп. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 676 грн. 20 коп., що підтверджується накопичувальною карткою для додаткових зборів

№ 04090414 та переліком ТехПД № 307 виданими залізницею.

В свою чергу ВАТ «Західенерго», як Вантажоотримувач звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України»збитків за провізну плату з перевезень повернутого неякісного вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці  до станції Технікум Донецької залізниці та за простій вагонів з вугіллям.

Господарський суд м. Києва прийняв наступне рішення, яке вступило в закону силу:

Стягнути з ДП «Вугілля України»на користь ВАТ «Західенерго»341 595 грн. 96 коп. (триста сорок одну тисячу п’ятсот дев’яносто п’ять грн. 96 коп.) завданих збитків, 3415 грн. 96 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідно 345 209 грн. 71 коп.

Згідно до виконання рішення суду від 12.04.2010 у справі № 1/104 ДП «Вугілля України»погасило свою заборгованість перед ВАТ «Західенерго», що підтверджується актом зарахування однорідних зустрічних вимог від 08.09.2010.

У свою чергу ДП «Вугілля України», не отримавши у власність від ВАТ «Лисичанськвугілля»вугілля, понесло безпідставних витрат, оскільки оплатило вартість його перевезення від Вантажовідправника до Вантажоотримувача коштами у сумі 38711 грн. 00 коп. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 46453,2 грн., що підтверджується залізничною накладною № 51746709.

Беручи до уваги те, що переадресація вагонів з вугіллям відбулася з вини ВАТ «Лисичанськвугілля»підприємство відповідно до ст. 224 ГК України зобов’язане компенсувати всі витрати Вантажоотримувача та Покупця.

ДП «Вугілля України»понесло збитків у розмірі:

49710 грн. 60 коп.  з ПДВ + 46453грн. 20 коп.  з ПДВ = 96163 грн. 80 коп. з ПДВ, де 49710 грн. 60 коп.  з ПДВ - плата суми відповідно до рішення суду у зв’язку з поставкою неякісного вугілля по справі № 1/104; 46453 грн. 20 коп. з ПДВ - вартість залізничного тарифу, сплаченого ДП «Вугілля України» за перевезення вугілля до Бурштинської ТЕС.

Відповідно до п. 4.1 договору 1 приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П6 та від 25.04.1966 № П7 з подальшими змінами і доповненнями, положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888, ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам‘яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України № 16/254 від 01.04.2010 постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоодержувача, пов’язаних з постачанням неякісного вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоодержувача, переадресація вагонів, плата за користування вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберігання, реалізації вугілля та ін.)

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. Аналогічна норма передбачена статтею 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтями 193, 224, 225 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу (ст. 228 ГК України).

Як зазначено у Постанові Вищого Господарського суду по справі

№ 7/194 від 30.03.2010 - застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків, учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі. Поширеним видом збитків є додаткові витрати, понесені стороною.

п. 1.1 Договору 1. Постачальник зобов’язується поставити Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому Договорі.

Пунктом 6.5 (Договору 1) передбачено, що в разі надходження неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів ми сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов’язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за користування вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.)

У зв‘язку з поставкою вугілля, якість якого не відповідача умовам договору ДП «Вугілля України»зазнало збитків на загальну суму 96163 грн. 80 коп. з ПДВ.

З урахуванням вищевикладеного вважаю, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві збитки, завдані поставкою вугілля неналежної якості, оскільки в його діях наявний склад цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку, наявність негативних наслідків (заподіяння шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою і її наслідками, вину заподіювана.

Зокрема:

          - протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні ним зобов’язань за Договором. Відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов’язань щодо поставки вугілля належної якості;

- наявність негативних наслідків полягає у додаткових витратах позивача, понесених у вигляді плати ВАТ «Західенерго»;

         - причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і її наслідками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань щодо якості поставленого вугілля, позивач був змушений сплатити залізничний тариф до Вантажоотримувача, оплатити ВАТ «Західенерго»вищевказані суми за простій вагонів, повернення вугільної продукції, внаслідок чого поніс додаткові витрати (зазнав збитків);

- вина відповідача полягає у тому, що він не забезпечив поставку продукції належної якості. 4.2 ст.614 ЦК України встановлює презумпцію вини: особа, яка порушила зобов’язання, вважається винною, поки не доведе відсутність своєї вини.

З матеріалів справи вбачається договір № 11-09/1-ЕНз постачання вугільної продукції (а.с. 12-18), Додаток № 08/09-2 від 30.07.2009 до договору, претензія на суму 49710 грн. 60 коп. № 2734/10 від 26.11.2009 (а.с. 20), залізнична накладна (а.с. 21), акт приймання вугілля на Бурштинській ТЕС (а.с. 22), відомость плати за користування вагонами (а.с. 27), накопичувальна картка зборів за роботи (а.с. 28).

Матеріалами справи позивач довів обставини в обґрунтування своїх доводів, згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач позов не спростував, контрозрахунок суми збитків суду не представив, у повному обсязі погодився з позовом у справі.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:                    

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», 93100, вул. Малиновського, б. 1, м. Лисичанськ Луганської області, ідентифікаційний код 26410630 на користь Державного підприємства «Вугілля України», 01601, вул. Б. Хмельницького, б. 4, м. Київ, ідентифікаційний код 32709929, - 96163 грн. 80 коп. збитків,  - 961 грн. 64 коп. судових витрат по сплаті державного мита, - 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України     рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 30.11.2011.

Суддя                                                                            Л.Л. Лазненко

Пом. судді                                                                                    В.В. Радченко

вих.№

    2

01.12.2011

Над. 3 прим:

1-до справи

2- позивачу

3- відповідачу (рекомендованою з повідомленням).