Рішення

від 28.11.2011 по справі 17/169/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11                                                                                 Справа № 17/169/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства “Кіровський ковальський завод “Центрокуз”,  м.  Кіровськ  Луганської області

до Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», м.  Попасна   Луганської області

про стягнення  388720 грн. 13 коп.

                                                                                                                Суддя   Фонова О.С.    

                                                     Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий 29.08.01 Кіровським МВ УМВС України в Луганській області, представник за довіреністю № 2734 від 28.10.11;

від відповідача:  не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі  262732,61 грн., пені в сумі 125987,52 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.11.2011 надав суду відзив на позовну заяву № 691 від 02.11.2011, згідно якого  визнає позовні вимоги позивача частково в сумі основного боргу – 92498,28 грн., що виник у зв’язку з несплатою поставки за накладною № 1608 від 14.11.2008.

У задоволені стягнення основного боргу в сумі 170234,33 грн. та пені в сумі 125987,52 грн.  відповідач просить відмовити у зв’язку з пропущенням позивачем позовної давності за вказаними  вимогами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши  пояснення представників сторін, що прибули  у судове  засідання, суд

   в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством „Кіровський ковальський завод „Центоркуз”, назва якого змінена на Приватне акціонерне товариство „Кіровський ковальський завод „Центоркуз”,  (позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір № 24/1ю4ю1-08 від 28.12.2007  (далі –Договір), згідно пункту 1.1 якого Постачальник зобов’язується на умовах цього Договору виготовити штамповки, згідно креслення (далі –Товар) та передати у власність Покупцю, а Покупець зобов‘язується прийняти та оплатити Товар –у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, кількість та ціна Товару вказується у Специфікації (Додаток №1), що є невід’ємною частиною Договору.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що допускається відгрузка товару без передплати з відстрочкою платежу до 7 (семи) календарних днів від дати відгрузки. Оплата проводиться за рахунком, виданим Покупцю у момент відгрузки.

Договір вступає у дію з 02.01.2008 та діє до 31.12.2008 (пункт 10.5 Договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору поставив 06.08.2008, 07.08.2008 та 14.10.2008 відповідачеві товар на загальну суму  297777,84 грн.

Відповідачем в порушення умов договору поставлений товар оплачений не був. Було проведено взаємозалік на суму 35045,23 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 262732,61 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того,  позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 125987,52 грн. за 1154, 1153 та 1085 днів за накладними № 1203 від 06.08.2008, № 1215 від 07.08.2008 та № 1608 від 14.10.2008 відповідно.

В судовому засіданні 03.11.2011 представником позивача було надано  уточнений розрахунок пені з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно якого пеня нарахована за періоди з 14.08.2008 по 14.02.2009  за видатковою накладною № 1203 від 06.08.2008,  з 15.08.2008 по 15.02.2009 за накладною № 1215 від 07.08.2008 та з 22.10.2008 по 22.04.2009 за накладною № 1608 від 14.10.2008, всього в сумі  31837,11 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву позов визнав частково з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов’язання,  що  виникає  між суб’єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб’єкт  (зобов’язана  сторона,  у  тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб’єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 297777,84 грн.  грн., що підтверджується видатковими накладними № 1203 від 06.08.2008, № 1215 від 07.08.2008 та № 1608 від 14.10.2008,  підписаними  представниками обох сторін та скріпленою їх печатками (а.с.19,21-22) та довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 372 від 05.08.2008 та № 796 від 13.10.2008.

Таким чином, факт наявності боргу в сумі 262732,61 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Проте, відповідачем заявлено позовну давність до вимог позивача.

Статтями  256-257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов’язаннями,  строк  виконання  яких  не визначений або визначений моментом вимоги,  перебіг позовної давності починається від  дня,  коли  у  кредитора  виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.  Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги,  перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Оскільки сторони в Договорі встановили строк виконання зобов’язання по оплаті товару, а саме, з відстроченням платежу до 7 календарних днів з дати відвантаження, то у позивача право вимагати їх оплату виникло на восьмий день  після поставки товару, а саме: за видатковою накладною № 1203 від 06.08.2008 –з 14.08.2008, за видатковою накладною № 1215 від 07.08.2008 –з 15.08.2008 та за видатковою накладною № 1608 від 14.10.2008 –з 22.10.2008.

Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг  позовної  давності переривається вчиненням особою дії,  що  свідчить  про  визнання  нею  свого  боргу  або  іншого обов’язку.

Позовна  давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох  боржників,  а  також  якщо  предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після  переривання  перебіг  позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної  давності,  до нового строку не зараховується.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин. Однак, ним були вчинені дії, що свідчать про визнання боргу за видатковою накладною № 1203 від 06.08.2008, а саме, здійснення взаємозаліку  на суму 35045,23 грн. (угода про проведення взаємозаліку від 30.12.2008).

Таким чином, за видатковою накладною № 1203 від 06.08.2008 відбулось переривання позовної давності та її перебіг на решту боргу в сумі 43208,93 грн.  почався заново, тобто з 30.12.12.2008.

Враховуючи, що позовна давність складає три роки, то за видатковою накладною № 203 від 06.08.2008 з врахування переривання вона сплине  30.12.2011, за видатковою накладною № 215 від 07.08.2008 –сплинула з 15.08.2011 та за видатковою накладною №1608 від 14.10.2008 –сплинула з 22.10.2011.

Однак, позивачем позов подано до суду 11.10.2011, що підтверджується календарним штемпелем на поштовому конверті, тому на дату подання позову  позовна давність не сплинула за накладними № 1203 від 06.08.2008 та № 1608 від 14.10.2008. на суму 43208,93 грн. та 92498,28 грн. відповідно.

Тому, сума боргу без урахування часткової оплати за вказаними двома видатковими накладними складає 135707,21 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

В решті вимог щодо стягнення основного боргу слід відмовити у зв’язку з пропуском позовної давності.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню, яка  нарахована за періоди з 14.08.2008 по 14.02.2009  за видатковою накладною № 203 від 06.08.2008,  з 15.08.2008 по 15.02.2009 за накладною № 215 від 07.08.2008 та з 22.10.2008 по 22.04.2009 за накладною № 608 від 14.10.2008, всього в сумі  31837,11 грн.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 11.2 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої вартості товару, за кожен день прострочення,  але не більше ніж за шість місяців.

Однак, відповідачем заявлено застосування позовної даності відносно вимоги про стягнення пені.

Згідно статті 258 ЦК України, для  окремих  видів  вимог  законом  може  встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов’язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Оскільки позивачем заявлена пеня за періоди з 14.08.2008 по 14.02.2009, з    15.08.2008 по 15.02.2009 та з 22.10.2008 по 22.04.2009, а позовну заяву подано 11.10.2011, згідно календарного штемпелю поштового відділення, має місце  пропуск позовної давності в один рік по вимозі про стягнення пені, тому в її стягненні слід відмовити.

Згідно частин 3-4 статті 267 ЦК України, позовна  давність  застосовується  судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 135707,21 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню. Стосовно решти вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України  судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд     

       в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», м. Попасна Луганської області, вул. Залізнична, буд. 1, ідентифікаційний код 34502350, на користь Приватного акціонерного товариства «Кіровський ковальський завод «Центоркуз», м. Кіровськ Луганської області, вул. Недєліна, буд. 41, ідентифікаційний код 00223591, заборгованість у сумі 135707,21 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 1357,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 82,39 грн., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог  відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  05.12.2011.

Суддя                                                                                       О.С. Фонова