ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.11 Справа№ 5015/5551/11
За позовом ПАТ «СОЛДІ і КО» м. Київ в особі Львівської філії ПАТ «СОЛДІ і КО»- «СОЛДІ-ЛЬВІВ»
До відповідача ПП «Західкомплект» с. Солонка, Пустомитівський район, Львівської області
Про стягнення 62175,50 грн.
Суддя Довга О.І.
Секретар Скремета О.О.
Представники :
від позивача ОСОБА_1. - довіреність № 70 від 30.05.2011 року
від відповідача не з‘явився
Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу на адресу суду не надходило.
Суть спору :
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ПАТ «СОЛДІ і КО» в особі Львівської філії ПАТ «СОЛДІ і КО»- «СОЛДІ-ЛЬВІВ»до ПП «Захід комплект» с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області про стягнення 62175,50 грн.
Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у попередній ухвалі суду.
Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, за адресою, зазначеною у довідці з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців –81131, вул. В.Стуса,6 с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд визнав позов таким, що підлягає до задоволення з наступного:
12.04.2011 року між Позивачем - ПАТ «СОЛДІ і КО» м. Київ в особі Львівської філії ПАТ «СОЛДІ і КО»- «СОЛДІ-ЛЬВІВ» (Постачальник) та Відповідачем –ПП «ЗАХІДКОМПЛЕКТ»(Покупець) було укладено Договір поставки № 100825-03/11.
Відповідно до умов Договору Позивач зобов‘язався передати Відповідачу товар, а Відповідач в свою чергу - зобов‘язався приймати такий Товар та здійснювати оплату його вартості.
Згідно п. 4.3 Договору оплата проводиться протягом 21 календарного дня з дати поставки Товару.
14 квітня 2011 року Відповідачу із складу Позивача було відвантажено Товар згідно видаткової накладної № 111070 від 14.04.2011 року.
Загальна вартість товару, отриманого Відповідачем на підставі вказаної вище накладної становить 57762,60 грн. Факт отримання товару підтверджується підписами представника Відповідача на вказаній видатковій накладній та довіреності.
Відповідач доказів погашення боргу суду не представив.
Таким чином, відповідно до поданого Позивачем розрахунку сума основного боргу Відповідача перед Позивачем становить 57762,60 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх договірних зобов’язань перед Позивачем.
Відповідно до ст. 230 ГК України, порушення зобов‘язання є підставою для застосування господарських санкцій ( неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 13.3 Договору, Сторони досягли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання припиняється через три роки від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано. П. 13.4 Договору встановлено, що до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність у три роки.
Згідно п. 9.2 Договору, у випадку порушення термінів оплати, Покупець зобов‘язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад три дні стягується штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого вчасно товару.
Розмір пені складає 3 213,34 грн., розмір штрафу –577,62 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати. Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов’язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 621,94 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на Відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст.614, 617,625 ЦК України, ст.ст.218,230,232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємстваа «ЗАХІДКОМПЛЕКТ»( вул. Стуса,6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, МФО 325718, код ЄДРПОУ 30730241) на користь ПАТ «СОЛДІ і КО» м. Київ в особі Львівської філії ПАТ «СОЛДІ і КО»- «СОЛДІ-ЛЬВІВ»( вул. Сирецька, 28/2, Подільський район, м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23162981) 57762,60 грн. основного боргу, 3213,34 грн. пені, 621,94 грн. 3% річних, 577,62 грн. штраф, 621,76 грн. державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Довга О.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2011 |
Оприлюднено | 22.12.2011 |
Номер документу | 19895029 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Довга О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні