Рішення

від 18.10.2011 по справі 5015/5251/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/5251/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18.10.11                                                                                 Справа№ 5015/5251/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Комарницького В.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Імоті Стар”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Саксесфул Оіл Груп”, м. Львів про стягнення 603421 грн. 36 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Імоті Стар”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Саксесфул Оіл Груп”, м. Львів про стягнення 603421 грн. 36 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 14.09.2011 р. призначив розгляд справи на 03.10.2011 р. Розгляд справи відкладався на 18.10.2011 р. з підстав, зазначених в ухвалі суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки. Згідно вказаного договору поставка товару здійснюється після здійснення попередньої оплати, якщо передплата передбачена у відповідній специфікації, або в інший строк, погоджений сторонами у відповідній специфікації. Оплата товару здійснюється згідно до даних, що вказуються в погодженій сторонами специфікації, та виставленому на підставі специфікації рахунку на проведення. 26.05.2011 р. позивач помилково перерахував відповідачу 591120 грн. 40 коп. як передоплату за товар, якого згідно специфікації не замовляв, рахунків на оплату не отримував. На вимогу позивача за вих. №119-07/11-іс від 01.07.2011 р., вказана сума коштів останнім не була повернута. У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 591120 грн. 40 коп., а також відсотки за користування грошовими коштами, набутими без достатньої правової підстави в розмірі 12300 грн. 96 коп. Представником позивача було подано також заяву про забезпечення позову.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 14.09.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 18.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17 травня 2011 р. між ТзОВ “Імоті Стар” (покупець) та ТзОВ “Саксесфул Оіл Груп” (продавець) було укладено договір поставки №17.

Згідно п. 1.1. договору поставки №17 від 17.05.2011 р., продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) купує на умовах та в порядку, визначену цим договором, продукцію вітчизняного виробництва “М'ясо свіже та заморожене (м'ясо яловичини І категорії заморожене у півтушах)”, в асортименті , кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору поставки №17 від 17.05.2011 р., ціни на товар встановлюються на підставі специфікацій, що є додатками до цього договору.

Пунктом 4.1. договору поставки №17 від 17.05.2011 р., встановлено, що поставка товару продавцем здійснюється на умовах СРТ в редакції ІНКОТЕРМС 2000 (склад покупця, або місце вказане покупцем), за адресою, в асортименті, кількості та в строки, узгоджені сторонами в окремих специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно п. 4.2. договору поставки №17 від 17.05.2011 р. товар повинен бути переданий (поставлений) продавцем покупцю після проведеної покупцем попередньої оплати, якщо передплата передбачена у відповідній специфікації, або в інший строк, погоджений сторонами у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 5.1. договору поставки №17 від 17.05.2011 р., розрахунок за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, на умовах попередньої оплати та/або відстрочки платежу, про що сторони домовляються підписанням відповідної специфікації.

Пунктом 5.2. договору поставки №17 від 17.05.2011 р. встановлено, що оплата за товар проводиться згідно до даних, що вказуються в погодженій сторонами специфікації, та виставленому продавцем покупцю на підставі специфікації, рахунку на проведення оплати.

26.05.2011 р. позивач згідно платіжного доручення №143 від 26.05.2011 р. перерахував відповідачу 591120 грн. 40 коп. як передоплату за м'ясо яловичини по дог. №17 від 17.05.2011 р.

01.07.2011 р. за вих. №119-07/11-іс від 01.07.2011 р. позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій просив відповідача повернути помилково перераховані кошти на його рахунок по платіжному дорученні №143 від 26.05.2011 р. в сумі 591120 грн. 40 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач станом на дату судового розгляду справи кошти в сумі 591120 грн. 40 коп., перераховані йому згідно платіжного доручення №143 від 26.05.2011 р.,  позивачу не повернув.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Згідно п. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно п. 6 указу Президента України від 16.03.1995 р. № 227/95 “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Матеріалами справи не підтверджено факту, що між сторонами укладалася специфікація щодо поставки товару на суму 591120 грн. 40 коп., та що відповідачем виставлявся рахунок на оплату товару на суму 591120 грн. 40 коп., як того вимагають умови договору поставки №17 від 17.05.2011 р. Також матеріалами справи не підтверджено факту поставки відповідачем позивачу товару на суму 591120 грн. 40 коп. Доказів зворотнього відповідачем не представлено.

З огляду на викладене, позивачем було помилково перераховано 591120 грн. 40 коп. як передоплату за товар, вказана сума коштів набута відповідачем безпідставно.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 12300 грн. 96 коп.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 206, 208, 632, 625, 1212, 1213 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Саксесфул Оіл Груп”, м. Львів, вулиця Паркова, будинок 5, квартира 3 (ідентифікаційний код 37277784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Імоті Стар”, м. Київ, вулиця Польова, будинок 19/8, кімната 101 (ідентифікаційний код 36158429) 591120 грн. 40 коп. набутих без достатньої правової підстави, 12300 грн. 96 коп. відсотків за користування грошовими коштами, 6034 грн. 21 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.