Рішення

від 21.11.2011 по справі 5015/6007/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6007/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.11                                                                                           Справа№ 5015/6007/11

Суддя Н.Березяк  при секретарі О. Галамай розглянула матеріали справи  

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівський хімічний завод», м.Львів

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-виробнича торгова фірма «ІКВА», с.Накваша

Про стягнення  48045,40 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Прімєрова Н.Г.- представник

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічним акціонерним товариством «Львівський хімічний завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-виробнича торгова фірма «ІКВА»про стягнення  10045,40 грн. заборгованості по орендній платі, 398000,00 грн. вартості неповерненого орендованого майна та  судові витрати.

В судовому засіданні 31.10.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів, наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

21.11.2011 року в судове засідання позивачем було подано клопотання, в якому він просить стягнути з відповідача лише заборгованість по орендній платі в розмірі 10045,40 грн. так як орендоване майно було повергнуто відповідачем 09.11.2011 року, та судові витрати в розмірі 480,46 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідач в жодне із судових засідань участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів оплати боргу суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 21.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

04.01.2010 року між ВАТ «Львівський хімічний завод»(надалі - Орендодавець) та ТзОВ Агро-виробнича торгова фірма «ІКВА»(надалі - Орендар) було укладено договір №1739 оренди балонів. Відповідно до п.1 даного договору Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування балони і контейнери.

На виконання умов договору згідно Акту приймання –передачі майна від 04.01.2010 року позивач (Орендодавець) передав майно,  а відповідач (Орендар) прийняв 40 кисневих балонів, проте орендну плату здійснював не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 30.09.2011 року виникла заборгованість  в сумі 10045,40 грн.  

04.04.2011 року позивач направив  відповідачу претензію №3820 про погашення заборгованості,пені, трьох відсотків річних та про повернення кисневих балонів, яка залишена без відповіді і задоволення.

Несплата орендної плати та неповернення  кисневих балонів орендодавцю стали підставою для звернення ПАТ «Львівський хімічний завод»з позовом про стягнення з ТзОВ Агро-виробнича торгова фірма «ІКВА»заборгованості за оренду майна в сумі 10045,40 грн. та вартості неповерненого орендованого майна в розмірі 38000,00 грн.

В зв'язку із поверненням 09.11.2011 року орендованого майна , позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та судові витрати.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 1739 від 04.01.2010 року позивач передав відповідачу  сорок кисневих балонів, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 04.01.2010 року.

Відповідно до п.10 договору Орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за користування майном. Положеннями п.7 Договору передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем до 15 числа поточного місяця, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, або готівкою в касу підприємства..

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2010 року включно по вересень 2011 року заборгованість  відповідача перед позивачем складає 10045,40 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до п.11 Договору на вимогу орендодавця Орендар зобов'язується повернути орендоване майно у трьох денний термін з в належному технічному стані. Положеннями п.12 Договору передбачено, що у разі , якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення орендованого майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря , а Орендар зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном, а також відшкодувати Орендодавцеві вартість неповернутого орендованого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2011 року позивач надсилав відповідачу претензію № 3820 про сплату заборгованості за орендоване майно з вимогою про повернення  орендованого майна або сплати його вартості в розмірі 38000,00 грн. ( а.с.10-14). Зазначена претензія була залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення з ТзОВ Агро-виробнича торгова фірма «ІКВА»вартості переданого в оренду майна.

Проте, як вбачається із поданого позивачем клопотання, 09.11.2011 року відповідач повернув позивачу кисневі балони в кількості сорок штук, що підтверджується прихідною накладною № зо053/11 (а.с.46).

В цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не заперечив, доказів сплати орендної плати за спірний період в повному обсязі суду не представив.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи  відсутність заперечень з боку відповідача та неподання ним доказів оплати боргу, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Оскільки спір доведено до суду з вини відповідача, судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 480,46 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,80,82,84,85  ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-виробнича торгова фірма «ІКВА»( 80654, Львівська область, Бродівський район, село Накваша, Код ЄДРПОУ 22338018) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівський хімічний завод»(79070, м. Львів, вул.Рахівська,16, код ЄДРПОУ 05761873) 10045,40 грн. основного боргу, 480,46 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 38000,00 грн. провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.11.2011 року.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.