Рішення

від 23.11.2011 по справі 5015/5205/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/5205/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11                                                                                           Справа№ 5015/5205/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Приватне підприємство “ЕкспертЛьвівмаркетбуд”, м.Львів;

До Відповідача: Приватного підприємства “Еко-Простір”, м.Львів;

Про:  стягнення 399531,23грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача:    Санніков М.І.- виконавчий директор;

Відповідача: не з'явився;

Позивачу роз'яснено зміст ст.ст. 20,22, 811 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством “ЕкспертЛьвівмаркетбуд”, м.Львів до відповідача: Приватного підприємства “Еко-Простір”, м.Львів про стягнення 399531,23грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 12.09.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 11.10.2011р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судовому засіданні 11.10.2011р. позивач позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду від 12.09.2011р. виконав частково, подав наступні документи:

-          Витяг з ЄДР про перебування позивача в ЄДР;

-          Витяг з ЄДР про перебування відповідача в ЄДР;

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 11.10.2011р. судовий розгляд справи було відкладено на 25.10.2011р.

В судове засідання 25.10.2011р. представник позивача не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 25.10.2011р. судовий розгляд справи було відкладено на 07.11.2011р.

В судове засідання 07.11.2011р. представник позивача з'явився, подав Клопотання про продовження терміну розгляду справи, керуючись вимогами ст.69 ГПК України.

          Представник відповідача вдруге в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 07.11.2011р. було продовжено термін розгляду справи та відкладено судовий розгляд справи на 17.11.2011р.

Суд, оглянувши подані позивачем докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про те, що у справі достатньо доказів для розгляду справи без участі представника відповідача.

Справа розглядається, згідно із вимогами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

05.09.2008р. Приватним підприємством "ЕкспертЛьвівмаркетбуд" укладено Угоду №24 із приватним підприємством "Еко-Простір" іга поставку щебеню гранітних фракцій.

На виконання умов Угоди №24 ПП "ЕкспертЛьвівмаркетбуд" 14, 20, 24, 31 жовтня та 05, 17, 24 листопада 2008р. поставлено, згідно із накладними за №№53, 54, 57, 59, 60, 62, 65 ПП "Еко-Простір" (через довірену особу Дороша В.В.) щебінь гранітний на загальну суму 327929,40грн.

Відповідно до умов п.3.2 Угоди №24 ПП "Еко-Простір" повинно протягом 15 календарних днів, з дня отримання товару оплатити ПП ЕкспертЛьвівмаркетбуд"  суму вартості отриманої партії товару.

ПП "Еко-простір" частково оплатило отриманий щебінь, перерахувавши 30.10.2008р., згідно із платіжним дорученням №58 ПП "ЕкспертЛьвівмаркетбуд” 64000,00грн.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повніші виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Однак, порушуючи вимоги Договору  та вищевказані норми нормативних актів, відповідач своїх договірних зобов'язань не виконав, чим спричинив заборгованість за поставлений товар у сумі 263929,40грн.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а саме, за період з 09.12.2008р. (згідно з п.3.2. Угоди строк, у який Покупець зобов'язаний був здійснити оплату за отримані товари) по 03.03.2011р.(розрахунок такого нарахування від суми боргу, що становить 263929,40грн.).

Відповідно до вимог п.3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 52489,41грн.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволення з наступних підстав:

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Таким чином, відповідачем порушено майнові права позивача.

Відповідно до вимог ст.20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1 Господарсько-процесуального кодексу, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 837, 844, 854, 875 ЦК України, ст.ст. 317, 321 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовою нормою ч.1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник  вважається таким,  що  прострочив, якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Проте, всупереч згаданим приписам закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення вчасного розрахунку за товар.

Згідно із вимогами ст.ст. 32. 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У відповідності до вимог ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, в даному випадку зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару, учасник зобов'язаний сплатити штрафні господарські санкції, якими згідно господарського суду України є неустойка, штраф, пеня.

Відповідно до вимог ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов'язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Пунктом 2 статті 625 ЦК України визначено наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, а сааме; сплату на вимогу кредитора (позивача по справі) суми боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

У відповідності до вимог п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати за поставлений продукцію суду не надав.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача 263929, 40грн.- основного боргу, 65454,46грн.-інфляційних нарахувань, 17657,96грн.- 3% річних, 52489,41грн.- процентів за користування чужими грошовими коштами.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, керуючись вимогми ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

                           ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Еко-Простір” (79054, м.львів, вул. Любінська, 91-В, кв.26, код ЄДР 35562908, МФО 325019, п/р № 26005600036331 в АКБ “Укрсоцбанк” в м.Львові, ідн.код. 355629013033, свід.№100081742) на користь Приватного підприємтсва “ЕкспертЛьвівмаркетбуд” (79049, м.Львів, пр.-кт Червоної Калини, 113/35, код ЄДР 35563037, МФО 380805, п/р №26003111143 в ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в м.Київ, п/р №26000001396001 в ПУАТ “КБ “Акордбанк” в м.Київ, МФО 380634, ідн.код 355630313044, від. №100083923)- 263929, 40грн.- основного боргу, 65454,46грн.-інфляційних нарахувань, 17657,96грн.- 3% річних, 52489,41грн.- процентів за користування чужими грошовими коштами, 3995,31грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає  в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя                                                                                             Левицька Н.Г.