Рішення

від 07.08.2008 по справі 17/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.08                                                                                 Справа № 17/8

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Станично-Луганського району електричних мереж, смт. Станиця Луганська  Луганської області

до Дочірнього підприємства "Сан-Ніка" Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Луганські акумулятори", с. Миколаївка Станично-Луганського району  Луганської області

про стягнення 3 048 грн. 11 коп.          

                                                                                                               Суддя   Фонова О.С.                                                

                                                      Представники:

від позивача –Склярова М.П., довіреність № 302  від 12.05.2008;

від відповідача –не прибув.

Розпорядженням  в.о.  голови суду Вороньком В.Д. справу №17/8, що призначена до розгляду суддею Яреськом Б.В., передано на розгляд судді Фоновій О.С.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за використану активну електроенергію у сумі 2611 грн. 69 коп., пені у сумі 225 грн. 20 коп., 3% річних у сумі 29 грн. 93 коп., інфляційних нарахувань у сумі 181 грн. 29 коп., всього –3048 грн. 11 коп. (з урахуванням  уточнення до позовної заяви   № 1076 від 15.07.2008, а також заяви про збільшення позовних вимог № 1134 від 28.07.2008).

Відповідач відзив  на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у жодне судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

До  повноважень суду   не   віднесено   встановлення   фактичного місцезнаходження учасників  судового  процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.   Тому   відповідні   процесуальні   документи надсилались  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів,  заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

   встановив:

01.04.2002 між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (позивач у справі) та Дочірнім підприємством «Сан-Ніка»Науково-виробничої фірми «Луганські акумулятори»(відповідач у справі) було укладено договір № 124 на користування електричною енергією (далі –Договір), за яким Енергопостачальник - ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», зобов'язується постачати  електричну енергію відповідно до умов Договору, а Споживач - Дочірнє підприємство «Сан-Ніка»Науково-виробничої фірми «Луганські акумулятори»,  зобов'язується своєчасно сплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у строки та на умовах, що передбачені Договором.

У відповідності з п. 7 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору     розрахунок за спожиту  у розрахунковому періоді активну електроенергію Споживач здійснює на підставі  наданих Постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.  

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено електричну енергію відповідачеві.  

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії не виконано,  внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за серпень-вересень 2007 року, грудень 2007 року - січень, лютий 2008 року.

Позивачем було виставлено  рахунки за вищевказані періоди  на загальну суму 2611,69 грн., вручення яких відповідачу підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку з тим, що, відповідач умови договору  порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість у судовому порядку.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані  у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті боргу у сумі  2611,69 грн. за спожиту активну електроенергію.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення  пені у сумі  225,20 грн. Однак вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідальність за несвоєчасне здійснення  грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 4.5 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Так,  відповідачем не було сплачено рахунки № 124/8 від 14.08.2007 на суму 436,63 грн., № 124/9 від 14.09.2007 на суму 275,45 грн.,  № 124/12/1 від 14.12.2007 на суму 1132,74 грн., № 124/1/1 від 14.01.2008 на суму 374,54 грн. та  № 124/2/1 від 14.02.2008 на суму 392,23 грн.

Як зазначалось  вище, розрахунок за спожиту  у розрахунковому періоді активну електроенергію Споживач здійснює на підставі  наданих Постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Отже, по рахунках № 124/8 та 124/9 строк сплати настав 29.08.2007 та 28.09.2007 відповідно. Позивачем пеню нараховано за весь період прострочення по 16.05.2008, без урахування, що по даним рахункам пеня може бути нарахована тільки за шість місяців, а саме до  29.02.2008 та 29.03.2008 відповідно.

За таких обставин, обґрунтовано заявленою та такою, що підлягає задоволенню, є пеня у сумі 190,61 грн.  

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 29 грн. 93 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 181 грн. 29 коп.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо  розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже,  вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 29,93 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 181,29 грн. відповідають чинному законодавству,  є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 2611,69 грн., 3% річних у сумі 29,93 грн., інфляційних нарахувань у сумі 181,29 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, а вимога про стягнення пені у сумі  225,20 грн. задовольняється частково. Стягненню підлягає пеня у сумі 190,61 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 75, 82, 84, ст.85 ГПК України, суд

       в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Сан-Ніка»Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничої фірми «Луганські акумулятори»,               с.Миколаївка Станично-Луганського району  Луганської області, ідентифікаційний код 30774748 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»в особі Станично-Луганського району електричних мереж, смт. Станиця Луганська Луганської області, вул. Горького, 68а, ідентифікаційний код 31443937,  борг у сумі  2611 грн. 69 коп., пеню у сумі                190 грн. 61 коп., 3% річних у сумі 29 грн. 93 коп. та інфляційні нарахування у сумі 181 грн. 29 коп.; витрати по сплаті державного мита у сумі 100 грн. 84 коп. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 116 грн. 66 коп., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення                10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  11.08.2008.

Суддя                                                                                    О.С. Фонова