Рішення

від 01.12.2011 по справі 5015/6183/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.11                                                                                           Справа№ 5015/6183/11

Суддя Н.Березяк  при секретарі О.Галамай розглянула матеріали справи  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кратос ЛТД”, м. Львів

До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничого підприємства „ПромТехПроект”, м. Чернівці

До відповідача 2: Приватного підприємства „Ілізіум ЛТД”, м. Львів

Про стягнення 19 962,76 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: ОСОБА_1. - представник

від відповідача 1: Боднар Р.М. –директор, Благірєв В.С.- представник

від відповідача 2: Кіпчарський О.М. –представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Кратос ЛТД” до ТзОВ «Науково-виробничого підприємства «ПромТехПроект», ПП «Ілізіум ЛТД» про стягнення 19 962,76 грн.

Ухвалою суду від 24.10.2011 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначено судове засідання на 07.11.2011 року. Ухвалою суду від 07.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2011 р.

В судовому засіданні 01.12.2011 р. представник позивача в частині стягнення основного боргу просив провадження у справі в цій частині припинити та просив стягнути з відповідача-1 витрати на оплату послуг адвоката, з відповідача -2  - 500,00 грн. боргових зобов’язань.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні повідомив про сплату ним основного боргу, заперечив проти нарахування штрафних санкцій, щодо оплати ним послуг адвоката не заперечує.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні визнав факт невиконання ним взятих на себе зобов’язань по договору поруки в сумі 500,00 грн.

В судовому завданні 01.12.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.03.2010 року між ТзОВ «Кратос ЛТД»(надалі –замовник) та ТзОВ «ПромТехПроект»(виконавець) було укладено договір на виготовлення оснащення №58, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання спроектувати та виготовити на власний ризик у відповідності до Технічного завдання форму для лиття пластмаси під тиском.

Згідно п.2.1 вищезазначеного Договору виконавець зобов’язується приступити до виконання робіт з моменту отримання від замовника авансу (передоплати) , вказаного в п.3.2 даного Договору і закінчити роботу до 01 червня 2010 року  (з дня отримання ним авансу), з правом дострокового виконання.

На виконання умов договору позивачем оплачено аванс у розмірі 26 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №30 від 03.03.2010 р.

Однак відповідач 1 свої договірні зобов’язання не виконав.

Відповідно до п. 5.12 Договору в разі порушення виконавцем п.2.1 Договору більш ніж на 7 робочих днів, останній повертає замовнику суму сплаченого авансу та перераховує на користь замовника штраф у розмірі 5 % від суми договору протягом 5-ти банківських днів з дня прострочення виконання зобов’язання.  

Відповідачем 1 частково було повернуто сплачений позивачем аванс в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №117 від 06.05.2011 р., №179 від 27.05.2011 р., №184 від 13.07.2011 р.

Також 02.03.2010 р. між ТзОВ «Кратос ЛТД»(позивач) та ПП «Ілізіум ЛТД»(відповідач 2) укладено Договір поруки №10/10, відповідно до п.1.1 якого Поручитель (відповідач 2) поручається перед Кредитором (позивачем) за виконання будь-яких грошових зобов’язань ТзОВ «Н-ВО «Промтехпроект»(надалі –«Боржник») які можуть виникнути за Договором, передбаченим п.2 цього Договору. (Надалі –Основний договір).

Згідно п.3.1 договору Поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов’язань за Основним договором, що дорівнює 500,00 грн., без відшкодування Кредитору збитків та сплату відповідних штрафних санкцій за Основним договором.

Позивачем на адресу відповідача-2 17.10.2011 р. вручено вимогу про виконання зобов’язання за договором поруки. Однак на момент подання позову в суд відповідач 2 не виконав взятих на себе зобов’язань.  

Станом на день подання позову, основна заборгованість відповідача 1 перед позивачем складає 10 500,00  грн., відповідача-2  - 500,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТзОВ «Кратос ЛТД»(надалі –замовник) та ТзОВ «ПромТехПроект»(виконавець) було укладено договір на виготовлення оснащення №58.

Згідно п.2.1 Договору виконавець зобов’язується приступити до виконання робіт з моменту отримання від замовника авансу (передоплати), вказаного в п.3.2 даного Договору і закінчити роботу до 01 червня 2010 року  (з дня отримання ним авансу), з правом дострокового виконання.

Відповідно до п.3.2 Договору протягом п’яти банківських днів, з дня отримання рахунку на оплату, замовник зобов’язується провести передоплату у розмірі 50 % від вартості робіт, вказаної в Додатку до даного Договору. Загальна вартість робіт за даним Договором складає 52 000,00 грн. (п.3.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було сплачено аванс у розмірі 26 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №30 від 03.03.2010 р.

Однак відповідач 1 свої договірні зобов’язання не виконав.

Відповідно до п. 5.12 Договору в разі порушення виконавцем п.2.1 Договору більш ніж на 7 робочих днів, останній повертає замовнику суму сплаченого авансу та перераховує на користь замовника штраф у розмірі 5 % від суми договору протягом 5-ти банківських днів з дня прострочення виконання зобов’язання.  Проте відповідач-1 частково повернув сплачений позивачем аванс в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №117 від 06.05.2011 р., №179 від 27.05.2011 р., №184 від 13.07.2011 р.

02.03.2010 р. між ТзОВ «Кратос ЛТД»(позивач) та ПП «Ілізіум ЛТД»(відповідач 2) укладено Договір поруки №10/10, відповідно до п.1.1 якого Поручитель (відповідач 2) поручається перед Кредитором (позивачем) за виконання будь-яких грошових зобов’язань ТзОВ «Н-ВО «Промтехпроект»(надалі –«Боржник») які можуть виникнути за Договором, передбаченим п.2 цього Договору. (Надалі –Основний договір).

Згідно п.3.1 договору Поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов’язань за Основним договором, що дорівнює 500,00 грн., без відшкодування Кредитору збитків та сплату відповідних штрафних санкцій за Основним договором.

Направлена позивачем на адресу відповідача-2  17.10.2011 р. вимога про виконання зобов’язання за договором поруки залишена останнім без відповіді та задоволення.

На час розгляду справи судом відповідачем-1 сплачена сума основного боргу в розмірі 10 500,00 грн. В цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача-2  - 500,00 грн. боргових зобов’язань за договором поруки підлягає до задоволення.

Відповідачем 1 в судовому засіданні подано заяву (вхідний номер суду 28588 від  01.12.2011 р.) про не застосування до нього штрафних санкцій в зв’язку із добровільним погашенням суми основного боргу та важким фінансовим становищем підприємства.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не навів жодних доказів наявності у нього збитків в зв’язку з невиконанням Поручителем  договірних зобов’язань.

З огляду на викладене, враховуючи ті обставини, що відповідачем-1 добровільно повернуто авансовий платіж суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення штрфних снкцій.

Також позивач просить стягнути з відповідача-1 –2 758,00 грн. витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги в зв’язку із розглядом справи в суді.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (Замовником) і ОСОБА_1. (Адвокатом)  03.10.2011 року було укладено договір про надання юридичних послуг № 002/11(п). Відповідно п.1.1 договору Адвокат зобов’язувався надавати замовнику адвокатські послуги. Згідно з умовами даного договору та акту №001/11(п) вартість наданих послуг складає 2 758,00 грн. Відповідно до платіжного доручення №82 від 20.10.2011 р. позивач оплатив ОСОБА_1. вартість юридичних послуг в розмірі 500,00 грн.( оригінал в матеріалах справи), які просить стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України  витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”, дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Як вбачається з матеріалів справи, довіреність від 22.11.2010 року  видана ОСОБА_1., який  має свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 1813 від 02.12.2010 року.

З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача 2 758,00 грн. вартості адвокатських послуг підлягає до задоволення в порядку ст.44 ГПК України.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача-1  в сумі 110,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 80,82,84,85  ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче підприємство «ПромТехПроект»» (58000, вул.Руська 248, м.Чернівці, код ЄДРПОУ 35294562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кратос ЛТД»(79019, вул.Мельничука 12, м.Львів, код ЄДРПОУ 36738817) –2 758,00 грн. адвокатських послуг, 110,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з  Приватного підприємства «Ілізіум ЛТД»(79022, вул.Виговського 13а/21, м.Львів, код ЄДРПОУ 37073069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кратос ЛТД»(79019, вул.Мельничука 12, м.Львів, код ЄДРПОУ 36738817)–500,00 грн. боргових зобов’язань.

4. В частині стягнення 10 500,00 грн. –основного боргу провадження у справі припинити.

5. В решта частині позовних вимог –відмовити.

6. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.12.2011 року.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.