Постанова

від 02.09.2008 по справі ас10/341-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС10/341-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.08           Справа №АС10/341-08.

За позовом:            комунального підприємства «Центр реклами та естетики міського середовища» м. Суми

До відповідача Контрольно-ревізійне управління в Сумській області

Про зобов'язання вчинити дії та визнання дій неправомірними

СУДДЯ    І.В.МАЛАФЕЄВА

Представники сторін:

від позивача          Турченко С.П.

від відповідача     Медведєв А.Ф., Соловей П.О.

в судовому засіданні надала пояснення експерт Сінько О.А.

В судовому засіданні судом було оголошено перерву з 27.08.2008 р. до 02.09.2008 р. до 11 год. 00 хв.

Суть спору: позивач просить суд зобов'язати відповідача в 10-денний термін з моменту набрання судовим рішенням законної сили скасувати викладені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства „Центр реклами та естетики міського середовища" за період з 01.01.06 по 31.11.07 від 31.01.08 № 05-10/3, висновки та результати ревізії, а саме: щодо наявності порушення з боку КП „ Центр реклами та естетики міського середовища " пункту 1 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 №44, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції  України 16.03.05 № 302/10582 та пункту 1 наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції  України 23.03.2006 № 320/12194, що призвело до недоотримання оборотних коштів на загальну суму 73578,15 грн. (81753,5 грн. X 0,9) в тому числі за 2006 рік - 37672,4грн. та за 11 місяців 2007 року - 35905,75 грн., внаслідок використання індексу 1,8, а також зобов'язати контрольно-ревізійне управління в Сумській області в 10-денний термін з моменту набрання судовим рішенням законної сили скасувати викладені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства „Центр реклами та естетики міського середовища" за період з 01.01.06 по 31.11.07 від 31.01.08 № 05-10/3, висновки та результати ревізії, а саме щодо безпідставно нарахованої та виплаченої відрядно-преміальної оплати на загальну суму 59016,00 грн., в тому числі за 2006 рік - 32296,00 грн., за 10 місяців 2007 року - 26720,00 грн., та, відповідно, нарахувань на заробітну плату в розмірі 21670,67 грн., в тому числі за 2006 рік - 11859,09 грн., за 10 місяців 2007 року - 9811,58 гривень. А також визнати вимоги контрольно-ревізійного управління в Сумській області, викладені в листі від 21.02.08 № 05-14/1008 «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності», в частині вимагання від комунального підприємства „Центр реклами та естетики міського середовища" привести базові показники вартості проектно-планувальних та інших робіт по наданню платних послуг у відповідність до змін, внесених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 №44 та наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 №45 та стягнути недоотриманий доход по проведеним перерахункам на загальну суму 73,6 тис. грн. з підприємств та організацій, яким протягом 2005-2007 років надані послуги, утримати безпідставно нараховану відрядно-преміальну заробітну плату в загальній сумі 59,0 тис. грн. та провести коригування по нарахуванням на заробітну плату до фондів в сумі 21,7 тис. грн., протиправними.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, свої дії вважає законними та обґрунтованими.

Ухвалою суду від 29.07.2008 р. суд призначив економічну експертизу, в зв'язку із чим провадження у справі зупинялося і поновлено після отримання експертного висновку 18.08.2008 р.

Відповідач подав заперечення на висновок експерта. Крім того, він просить відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що з метою проведення рецензування висновку судово-економічної експертизи від 07.08.2008 р. №189 Контрольно-ревізійне Управління в Сумській області направило лист від 28.08.2008 р. №05-17/4287 до прокуратури Зарічного району м. Суми про проведення рецензії на висновок експерта Сінько О.А., і на на даний час прокуратура здійснює розгляд цього звернення.

Відповідно до п. 4 ст. 82 КАС України суд запропонував викликаній в судове засідання судовому експерту Сінько О.А. дати усні пояснення своєму висновку.

Надавши ці пояснення експерт заявила усне клопотання  залучити до матеріалів справи витяг із Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. №53/5 (в редакції Наказу від 30.12.2004р. №144/5). Це  клопотання задоволено. Зокрема, спростовуючи твердження відповідача про те, що у визначенні питання щодо обґрунтованості розрахунку втраченої вигоди вона вийшла за межі своєї компетенції,  експерт послалася на п. 129 цих Рекомендацій.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі п.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Контрольно-ревізійним управлінням в Сумській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства „Центр реклами та естетики міського середовища” за період з 01.01.06  по 31.11.07, за результатами якої був складений акт від 31.01.08 № 05-10/3 .

У зазначеному акті від 31.01.08 № 05-10/3 були викладені результати ревізії та висновки, зокрема, щодо наявності порушення з боку позивача  пункту 1 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 № 44, та пункту 1 наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45, що призвело до недоотримання оборотних коштів на загальну суму 73 578,15 грн. (81753,5 грн. х 0,9) в тому числі за 2006 рік – 37 672,4 грн. та за 11 місяців 2007 року – 35 905,75 гривень, внаслідок використання індексу 1,8, а також щодо безпідставно нарахованої та виплаченої відрядно-преміальної оплати на загальну суму 59016,00 грн., в тому числі за 2006 рік – 32296, 00 грн., за 10 місяців 2007 року – 26720, 00 грн., та, відповідно, нарахувань на заробітну плату в розмірі  21670,67 грн., в тому числі за 2006 рік – 11859,09 грн., за 10 місяців 2007 року – 9811,58 гривень.

Порушення у вигляді недоотриманих оборотних коштів на загальну суму 73 578,15 грн. було обґрунтовано контрольно-ревізійним управлінням в Сумській області положеннями ст. 33 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», в якій  передбачено, що у сфері благоустрою (до якого відноситься зовнішня реклама, як зазначає відповідач) населених пунктів діє система нормативів, що встановлюється у сфері землеустрою, містобудування, озеленення територій, утримання будинків і споруд, освітлення територій, а також у галузі охорони здоров'я та охорони навколишнього природного середовища.

Але при цьому потрібно зауважити, що згідно ст. 3 Закону України «Про основи містобудування» об'єктами містобудування є: територія України та території її адміністративно-територіальних одиниць, їх частини та окремі земельні ділянки; функціональні території (зони) адміністративно-територіальних одиниць (житлової і громадської - забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони нерухомої культурної та природної спадщини та інші); будинки і споруди, їх комплекси; комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури; об'єкти архітектурної діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» до об'єктів архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) відносяться будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Статтею 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів віднесені: 1) території загального користування а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти;  г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Засоби та обладнання зовнішньої реклами є лише елементами благоустрою, як-то передбачено ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», і не є самостійним об'єктами благоустрою та об'єктами архітектурної діяльності і, відповідно, об'єктами містобудування.

Згідно ст. 16 Закону України «Про основи містобудування» державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку визначеному законом.

В статті 15 Закону України «Про основи містобудування» вказується, що компетенція центрального уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону.

Згідно п. 15 ст. 106 Конституції України в редакції, чинній на час затвердження положень про центральний уповноважений орган з питань містобудування та архітектури, про які йдеться нижче, до повноважень Президента України належало утворення, реорганізація та ліквідація за поданням Прем'єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 № 44 та наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45, на які також посилається відповідач в акті ревізії в обґрунтування наявності порушень з боку позивача, були прийняті спеціально уповноваженим органом з питань будівництва, містобудування та архітектури згідно п. п. 29, 30 п. 4 Положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури, затвердженого Указом Президента України від 20.08.02 № 725, та п. п. 26 п. 4 Положення про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 19.12.2005 № 1801, про що безпосередньо зазначається в самих наказах.

У вказаних підпунктах Положень, що були чинні на час прийняття наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 № 44 та наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45, визначені повноваження спеціально уповноваженого органу з питань будівництва, містобудування та архітектури, з метою реалізації яких й були прийняті вищезазначені накази.

До цих повноважень відноситься підготовка пропозицій щодо формування державної політики з питань ціноутворення у сферах проектування, будівництва, а також ремонту об'єктів комунального та житлово-цивільного призначення, реставрації пам'яток архітектури і містобудування, визначення порядку її застосування; формування кошторисної нормативної бази у сферах проектування, будівництва, а також ремонту об'єктів комунального та житлово-цивільного призначення, реставрації пам'яток архітектури і містобудування, визначення порядку її застосування.

Жодним чином в п. п. 29, 30 п. 4 Положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури, затвердженого Указом Президента України від 20.08.02 № 725, та в п. п. 26 п. 4 Положення про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 19.12.2005 № 1801, не йдеться про питання, пов'язані з розміщенням зовнішньої реклами.

Тобто, наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 № 44 та наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45 не спрямовані на регулювання правовідносин, що виникають у сфері надання платних послуг робочим органом, якій здійснює регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами.

Тому посилання контрольно-ревізійним управлінням на ст. 33 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” та абз. 29 п. 4 „Положення про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України”, затвердженого постановою КМ України від 13.12.2006 № 1725, яка, до речі, була прийнята після набрання чинності наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 № 44 та наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45, є безпідставними, оскільки зі змісту цих наказів вбачається, що прийнято їх було з метою врегулювання правовідносин в сфері будівництва.

Пунктом 5 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України від 29.12.2003 № 2067, передбачено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватися відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Згідно Статуту комунального підприємства «Центр реклами та естетики міського середовища», затвердженого рішенням Сумської міської ради від 29.12.2005 № 1572-МР, до предмету діяльності позивача віднесено, зокрема, виконання функцій робочого органу у сфері регулювання відносин, пов'язаних з розміщенням зовнішньої реклами та інформації на території міста Суми.

Відповідно до п. 2.4. Статуту комунального підприємства «Центр реклами та естетики міського середовища» у сфері розміщення зовнішньої реклами  позивач має право надавати такі платні послуги: виготовлення топогеодезічних матеріалів знімання місцевості (М:500) з прив'язкою місця розташування наземного рекламного засобу та позначенням виду робіт, надання вихідних даних, проектування та розроблення проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів та/або містобудування обґрунтувань, надання розповсюджувачам зовнішньої реклами інформації, що стосується порядку розміщення рекламних засобів на території міста Суми; погодження питання щодо надання дозволу із заінтересованими органами (особами), інші платні послуги, які відносяться до предмету діяльності підприємства, що не заборонені чинним законодавством України.  

Вказаний пункт Статуту позивача не суперечить п. 7 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів  України від 29.12.2003 № 2067, та п. 3.4. Правил розміщення зовнішньої реклами на території м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.2005 № 362.

При визначенні вартості платних послуг, які надаються робочим органом, позивач користувався калькуляцією № 1 витрат з надання послуг, пов'язаних з підготуванням матеріалів для погодження місць для розташування неназемних інформаційних конструкцій (вивісок) з балансоутримувачами місць та іншими організаціями, затвердженою начальником управління архітектури та містобудування Сумської міської ради 06.012005, калькуляцією № 2 витрат з надання послуг, пов'язаних з внесенням змін у дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, затвердженою начальником управління архітектури та містобудування Сумської міської ради 06.012005, калькуляцією № 3 витрат з надання послуг, пов'язаних з підготуванням матеріалів для погодження місць розташування наземних спеціальних конструкцій з балансоутримувачами місць та іншими організаціями, затвердженою начальником управління архітектури та містобудування Сумської міської ради 06.012005, калькуляцією № 4 витрат з надання послуг, пов'язаних з підготуванням матеріалів для погодження місць для розташування неназемних спеціальних конструкціях з балансоутримувачами місць та іншими організаціями, затвердженою начальником управління архітектури та містобудування Сумської міської ради 06.012005, калькуляцією  № 5 витрат з надання послуг, пов'язаних з підготуванням матеріалів для погодження місць для розташування виносних конструкцій з балансоутримувачами місць та іншими організаціями, затвердженою начальником управління архітектури та містобудування Сумської міської ради 06.012005 р.

На час затвердження зазначених калькуляцій засновником «Госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро» було управління архітектури і містобудування м. Суми.

Вказані обставини підтверджуються Статутом «Госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро», згідно п. 5.1. якого Бюро знаходилося в підпорядкуванні зазначеного виконавчого органу місцевого самоврядування.

Згідно Статуту комунального підприємства «Центр реклами та естетики міського середовища» позивач є правонаступником «Госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро», а відповідно до рішення Сумської міської ради від 29.12.2005 № 1572-МР позивач оперативно підпорядкований управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради.

В зазначених вище калькуляціях для визначення обґрунтованої вартості  платних послуг робочого органу було застосовано Базові показники вартості проектно-планувальних та інших робіт по наданню платних послуг замовникам в Українській РСР, які були затверджені Постановою колегії Державного комітету Української РСР у справах будівництва і архітектури від 26.06.1991 № 24.

А також в цих калькуляціях був застосований коефіцієнт 1,8 – ДБН Д.1.1-7-2000 (додаток 4 п.1). При цьому розмір коефіцієнта застосовувався в чинній редакції зазначеного додатку № 4 до ДБН Д.1.-7-2000 на час затвердження калькуляцій.

Відносно Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000, затверджених наказом Держбуду України від 14.12.2000 № 285, необхідно зазначити, що ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також, реставрації пам'яток архітектури і містобудування і носять обов'язковий характер при визначені вартості проектно-вишукувальних робіт для будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів, підприємств, установ і організацій державної власності.

По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Тобто ці Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва не є обов'язковими для позивача.

Щодо Базових показників вартості проектно-планувальних та інших робіт по наданню платних послуг замовникам в Українській РСР слід вказати, що наведені в них розцінки є базовими для визначення договірних цін в сфері будівництва.

Згідно ст. 189 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни – граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України  вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

В статті 191 Господарського кодексу України вказується, що законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами. Закону, яким би встановлювалися комунальні ціни на платні послуги робочого органу не існує.

Як зазначив позивач, оскільки на даний час не існує нормативного акту, яким було б визначено базові показники вартості надання платних послуг в сфері розміщення зовнішньої реклами, з метою більш обґрунтованого та прозорого визначення цієї вартості було взято за основу Базові показники вартості проектно-планувальних та інших робіт по наданню платних послуг замовникам в Українській РСР, які були затверджені Постановою колегії Державного комітету Української РСР у справах будівництва і архітектури від 26.06.1991 № 24.

При цьому, як і наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 № 44, та наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45, згідно яких затверджувалися індекси для визначення розміру плати за виконання робіт, зазначених у таблицях Базових показників вартості проектно-планувальних та інших робіт із надання платних послуг замовникам, ці Базові показники не мають обов'язкового нормативного значення для позивача.

З огляду на вищевказане застосування індексів, які встановлюються вищевказаними наказами центрального уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури, не є обов'язковим під час визначення вартості платних послуг робочого органу і не носить імперативний характер для позивача.

Також судом взято до уваги ті обставини, що згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 30 січня 2006 року № 1/59 рішення про державну реєстрацію наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28 лютого 2005 року № 44 скасовано та 15 лютого 2006 року зазначений наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, оскільки вказаний наказ Держбуду був прийнятий з порушенням вимог частини першої статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме: відсутність аналізу регуляторного впливу, неоприлюднення проекту регуляторного акта та відсутність погодження із Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Згідно п. 4 ст. 9 КАС України суд  не застосовує нормативно-правовий акт, який,  зокрема, не відповідає закону України.

До того ж, в розрахунку оборотних коштів, недоотриманих КП „Центр реклами та естетики міського середовища” внаслідок використання в розрахунках вартості послуг коефіцієнту 1,8, який діяв в період з 01.01.2006 по 31.11.2007, котрий був складений працівником відповідача та є додатком до акту ревізії, в березні 2006 року вказаний індекс 2,74, якій встановлений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45.

При цьому зазначений наказ спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань містобудування та архітектури набрав чинності 03.04.2006, тобто через 10 днів після його реєстрації в Мін`юсті України.  

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися, а суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду належних доказів у розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України щодо підтвердження викладених в акті ревізії висновків стосовно наявності вищевказаних порушень з боку позивача.

Згідно п. 21  Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів  України від 20.04.2006 № 550, для підтвердження викладених в акті ревізії фактів порушень посадові особи служби у разі потреби отримують від об'єкта контролю завірені копії документів, які засвідчують відповідні порушення, і долучають їх до матеріалів ревізії.

Подібних документів, що вказані в п. 21 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, контрольно-ревізійне управління в Сумській області суду не надало.

Не надано також відповідачем доказів фактичного надання позивачем платних послуг, які б відповідали  їх вартості, вказаної в розрахунку обротних коштів, недоотриманих КП «Центр реклами та естетики» внаслідок використання вартості послуг коефіцієнту 1,8 якій в період з 01.01.2006 по 31.11.2007 не діяв.

Відповідач не довів обґрунтованість сум, зазначених в цьому розрахунку.

В запереченнях проти адміністративного позову від 10.07.08 № 25-17/3448 відповідач зазначив, що у відповідності до вимог п.2 ст. 22 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода), тобто, внаслідок не проведення своєчасного перерахунку розцінок за платні послуги підприємству завдані збитки через недоотримані доходи в загальній сумі 73578 грн. 15 коп.

Неодержані доходи (упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди і підтверджували обґрунтованість визначення розміру цих збитків, а також аргументованих заперечень, які б підтверджували правомірність його позиції в даному випадку.

Матеріалами ревізії також не підтверджується понесення позивачем вказаних збитків.

Під час проведення судово-економічної експертизи у висновку, встановлено, що розрахунок недоотриманого доходу  в акті ревізії був проведений шляхом віднімання вартості робіт, виконаних підприємством за розцінками, що фактично діяли на підприємстві від їх вартості за розцінками з врахуванням нових коефіцієнтів. Тобто, при проведенні розрахунку була використана така ж кількість замовлень, що була на підприємстві при застосуванні менших коефіцієнтів і було зроблено припущення, що покупці робіт в разі встановлення нової вартості не відмовлялись би від отримання робіт та кількість замовників на такі роботи була б незмінною.

Тобто відповідачем не було враховано, що покупці робіт  в разі встановлення нової вартості могли взагалі відмовитись від отримання робіт, або кількість замовників на такі роботи була б менша.

Згідно висновку судово-економічної експертизи вищевказані висновки акту ревізії не відповідають вимогам законодавства та не підтверджуються документально.

Таким чином висновки, викладені в акті ревізії, щодо наявності порушення з боку комунального підприємства «Центр реклами та естетики міського середовища» внаслідок незастосування індексів у розмірі 2,14 та 2,74, що призвело до недоотримання оборотних коштів на загальну суму 73 578,15 грн. (81753,5 грн. х 0,9) в тому числі за 2006 рік – 37 672,4 грн. та за 11 місяців 2007 року – 35 905,75 гривень, є необґрунтованими.

В акті ревізії містяться також висновки з питань перевірки законності та достовірності витрат на оплату праці, а саме зазначено, що в 2006 -2007 роках безпідставно нарахована та виплачена відрядно-преміальна оплата на загальну суму 59016,00 грн., в тому числі за 2006 рік – 32296, 00 грн., за 10 місяців 2007 року – 26720, 00 грн., а саме: головному бухгалтеру Каретник О.Г. в розмірі 7752,00 грн., в тому числі за 2006 рік – 4390,00 грн. та за 10 місяців 2007 року – 3362,00 грн.; заступнику директора, начальнику відділу реклами Трояновській Н.А. в розмірі 15659,00 грн., в тому числі за 2006 рік - 8975,00 грн. та за 10 місяців 2007 року – 6684,00 грн.; заступнику начальника відділу реклами, головному спеціалісту Рибалко (Сисоєва) Г.В. в розмірі 18241,00 грн., в тому числі за 2006 рік – 10489,00грн. та за 10 місяців 2007 року – 7752,00 грн.; системному адміністратору Молчанову А.С. в розмірі 5952,00 грн., в тому числі за 2006 рік – 2318,00 грн. та за 10 місяців 2007 року – 3634,00 грн. Крім того нарахування на з/п склали – 21670,67 грн., в тому числі за 2006 рік – 11859,09 грн., за 10 місяців 2007 року – 9811,58 гривень.

Відповідно до п. 9.5. Статуту комунального підприємства „Центр реклами та естетики міського середовища” форми, системи та розміри оплати праці працівників підприємства встановлюються підприємством у відповідності до законодавства.

В п. 9.6. Статуту позивача вказується, що трудові доходи працівників Підприємства визначаються їх особистими трудовими вкладами з урахуванням кінцевих результатів дальності підприємства та регулюються чинним законодавством.

Згідно ст. 7 Закону України „Про колективні угоди і договори” зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

В п. 3.1. Колективного договору, укладеного адміністрацією госпрозрахунковим проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро Сумської міської ради, правонаступником якого є позивач, та представником трудового колективу, зазнається, що оплата праці здійснюється відповідно до Положення „Про оплату праці”.

В п. 1.2. Положення про оплату праці госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро Сумської міської ради передбачено, що це Положення передбачає зацікавлення підвищення відповідальності працівників за результати своєї роботи по забезпеченню соціально-економічного розвитку підприємства, дотримання законності, зміцнення дисципліни .

Згідно п. 1.3. Положення про оплату праці при оплаті праці враховується особистий вклад кожного працівника, взагалі, результати та відношення до порученої ділянки роботи.

Відповідно до п. 2.1. Положення про оплату праці працівникам апарату заробітна плата нараховується згідно посадових окладів, затверджених начальником госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро.

Згідно п. 2.2. Положення про оплату праці працівники, у яких передбачено збільшення обсягу робіт поза функціональних обов'язків, нараховується надбавка згідно обсягів виконаних робіт. Розмір надбавки від обсягу робіт встановлюється індивідуально відповідно до кваліфікації працівника та складності виконаної роботи наказом по підприємству.

Розмір таких надбавок встановлювалися в комунальному підприємстві „Центр реклами та естетики міського середовища” наказом від 04.01.06 „Про нарахування надбавок” та наказом від 04.01.07 „Про нарахування надбавок” .

В п. 2.2. Положення про оплату праці вказується, що працівники, яким нараховується заробітна плата згідно ставок зі штатного розпису, мають право виконувати роботи у вільний від основної роботи час. За такі роботи оплата проводиться в залежності від обсягів виконаних робіт.

Роботи, що виконувалися вищепереліченими працівниками, не входили до їх функціональних обов'язків протягом всього періоду, що зазначений в реєстрі нарахованої відрядно-преміальної оплати праці з нарахуваннями КП «Центр реклами та естетики міського середовища», а саме: протягом 2006 року та 10 місяців 2007 року.

Вказані обставини підтверджуються копіями посадових інструкцій та трудових договорів працівників позивача, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач не надав належних доказів  у розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України в обґрунтування розміру заробітної плати з нарахуваннями, вказаної в реєстрі, який є додатком до акту ревізії, що складався працівниками відповідача під час проведення контрольного заходу.

При цьому згідно п. 21  Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим постановою КМ України від 20.04.2006 № 550, для підтвердження викладених в акті ревізії фактів порушень посадові особи служби у разі потреби отримують від об'єкта контролю завірені копії документів, які засвідчують відповідні порушення, і долучають їх до матеріалів ревізії.

Подібних документів, що вказані в п. 21 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, контрольно-ревізійне управління в Сумській області суду не надало.

Таким чином, висновки та результати ревізії щодо виплати заробітної плати працівникам, саме, у розмірі 59016,00 грн. та проведення нарахувань на заробітну плату в сумі 21670,67 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи, що  висновок експерта оцінюється поряд з іншими доказами, відповідно до п. 2 ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, а незгода відповідача з експертним висновком не може бути підставою для відкладення розгляду справи , це клопотання задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, спосіб захисту прав, обраний позивачем відповідає змісту ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», ст. ст. 162,257 КАС України. Отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Зобов'язати контрольно-ревізійне управління в Сумській області 40030, м. Суми, вул. Червона площа, 11, код 21112690) в 10-денний термін з моменту набрання судовим рішенням законної сили скасувати викладені в  акті  ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства „Центр реклами та естетики міського середовища” (40030, м. Суми, вул. Воскресенська, 8а, код 21100556) за період з 01.01.06 по 31.11.07 від 31.01.08 № 05-10/3, висновки та результати ревізії, а саме щодо наявності порушення з боку КП „ Центр реклами та естетики міського середовища ”  пункту 1 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 № 44, зареєстрованого в Мінюсті України 16.03.05 № 302/10582 та пункту 1 наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45, зареєстрованого в Мінюсті України 23.03.2006 № 320/12194, що призвело до недоотримання оборотних коштів на загальну суму 73 578,15 грн. (81753,5 грн. Х 0,9) в тому числі за 2006 рік – 37 672,4 грн. та за 11 місяців 2007 року – 35 905,75 гривень, внаслідок використання індексу 1,8; щодо щодо безпідставно нарахованої та виплаченої відрядно-преміальної оплати на загальну суму 59016,00 грн., в тому числі за 2006 рік – 32296, 00 грн., за 10 місяців 2007 року – 26720, 00 грн., та, відповідно, нарахувань на заробітну плату в розмірі  21670,67 грн., в тому числі за 2006 рік – 11859,09 грн., за 10 місяців 2007 року – 9811,58 гривень.

3.          Визнати вимоги контрольно-ревізійного управління в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Червона площа, 11, код 21112690), викладені в листі від 21.02.08 № 05-14/1008 «Про усунення порушень виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності», в частині зобов'язання від комунального підприємства „ Центр реклами та естетики міського середовища” привести базові показники вартості проектно-планувальних та інших робіт по наданню платних послуг у відповідність до змін, внесених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.2005 № 44 та наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 20.02.2006 № 45 та стягнути недоотриманий доход по проведеним перерахункам на загальну суму 73,6 тис. грн. з підприємств та організацій, яким протягом 2005-2007 років надані послуги, утримати безпідставно нараховану відрядно-преміальну заробітну плату в загальній сумі 59,0 тис. грн. та провести коригування по нарахуванням на заробітну плату до фондів в сумі 21,7 тис. грн. -  протиправними.

4.          Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5.          Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ                                                            І.В. МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складений і підписаний 04.09.2008 р.