1/209-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.07.08р.
Справа № 1/209-08
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
Відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс", м. Макіївка Донецької області
про стягнення 2184грн. 96коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача –Добровольський А.Т., дов. № 45-4016 від 24.06.2008р.
від відповідача-1 - Шляєв І.В., дов. № 63 від 01.01.2008р.
від відповідача-2 - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з належного відповідача шкоду від недостачі у розмірі 2184грн. 96коп.
Відповідач-1 відзив на позов не надав. В судовому засіданні, що відбулося 22.07.2008р. надав усні пояснення, в яких зазначив, що проти позову заперечує, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Відповідач-2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив. На адресу суду надійшло клопотання відповідача-2 про розгляд справу за відсутності його представника та відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить відмовити позивачу у стягненні з ЗАТ „Макіївкокс” вартості майнової шкоди на підставі того, що вона була спричинена з вини залізниці, яка не забезпечила схоронність вантажу під час його перевезення.
За згодою представників позивача та відповідача-1, в порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
На виконання умов договору № 13267 ДС від 30.01.2007р., укладеному між ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" та ЗАТ "Донецьксталь" –металургійний завод, по залізничній накладній № 50163725 на адресу позивача вантажовідправником ЗАТ „Макіївкокс” 18.01.2008р. у вагоні № 65358723 був направлений та надійшов коксовий горішок.
Під час видачі вантажу з перевіркою була встановлена вагова недостача продукції в кількості 2 300 кг.
З урахуванням норми недостачі –1 % та перерахунком за сухою вагою відповідальна вагова недостача склала 1 422 кг. на суму 2 184 грн. 96 коп.
Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом № БН 754750/9 від 18.01.08р., в якому зафіксовано ознаки незбереженого перевезення у вигляді виїмки над 2, 3 та 7 люками у вагоні № 65358723.
Рахунок за поставлену продукцію № 1606 від 17.01.08 р. сплачений позивачем у повному обсязі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.
Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
З комерційного акту № БН 754750/9 вбачається, що вагон у справному стані, течій вантажу не зафіксовано, двері та люки щільно закриті. Завантаження нижче рівня бортів на 30 см, рівномірне, вантаж з маркуванням, крім наявних заглиблень над 2, 3 люками довжиною 300 см, шириною 100 см, глибиною 30 см, над 7 люком заглиблення довжиною 150 см, шириною 100 см, глибиною 30 см., з однієї сторони вагона.
Таким чином, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди, оскільки перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, тобто на відповідача-1 - ДП "Придніпровська залізниця".
Складання комерційних актів та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.
Відповідно до п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами.
Згідно з п. А-1 Додатку 1 (обов'язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс кам'яновугільний, пековий і термоантарцит. Правила приймання”, масу антрациту (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.
З урахуванням викладеного, розмір шкоди у даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично не надійшов до нього, тобто у сумі 2 184 грн. 96 коп.
У задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити, оскільки його вина в нестачі вантажу відсутня.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ-38, пр. К.Маркса, 108, п/р 2600830130306 у Дніпропетровському центральному відділенні „Промінвестбанк”, МФО 305437, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р 26009132197001 у ЗАО КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) 2 184 грн. 96коп. (дві тисячі сто вісімдесят чотири грн. 96коп.) - шкоди, 102грн. 00коп. (сто дві грн. 00 коп.) –витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У позовних вимогах до відповідача-2 відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
І.А. Рудь
Рішення підписано -28.07.2008р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2008 |
Оприлюднено | 11.09.2008 |
Номер документу | 1989939 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні